Зміст:
- Причини
- Симптоми остеохондрозу грудної клітки
- Діагностика
- Лікування
Причини
Патологічні зміни, характерні для остеохондрозу – витончення хрящової структури міжхребцевих дисків, руйнування пульпозного ядра, розростання спондилоостеофитов –виникають під впливом різних факторів:
- високі навантаження на хребетний стовп, неправильний розподіл навантаження при піднятті тягарів;
- перебування тривалий час в стабільних позах (сидіння за кермом, комп’ютером);
- спадкові особливості будови кістково-м’язової системи;
- часті травматичні пошкодження;
- викривлення хребта;
- патологічні зміни обміну речовин, підвищене харчування.
Симптоми остеохондрозу грудної клітки
Провідними симптомами при грудному остеохондрозі є:
- монотонна біль між лопатками, прогресуюча при тривалому збереженні однієї пози або високих фізичних навантаженнях;
- скутість і болючість в плечових суглобах при підйомі рук;
- прогресування болі при глибокому диханні, згинанні і розгинанні хребта в грудному сегменті;
- поширення болю по межреберьям, оперізуючого характеру – міжреберна невралгія;
- відчуття оніміння, похолодання в руках, трофічні зміни нігтів і шкіри при ураженні верхньої ділянки грудної клітки.
Біль в грудній клітці при остеохондрозі проявляється двома больовими синдромами:
- дорсаго проявляється раптовою, простреливающей болем в межлопаточной області, поширенням болю по межреберьям, напругою м’язів. Хворобливі відчуття можуть віддаватися в лопатку і руку. Інтенсивність больового синдрому іноді викликає утруднення дихальних рухів;
- дорсалгія характеризується поступовим розвитком і тривалим збереженням болю і дискомфорту в грудному сегменті хребта. Прогресуванням болю при русі корпусу, підвищеним м’язовим тонусом, обмеженням рухливості в сусідніх сегментах хребта. У шийному сегменті при патології верхнього грудного відділу, в поперековому сегменті при ураженні нижнього грудного сегмента хребта. Біль та напруга м’язів зберігається до трьох тижнів.
Прогресування патологічних структурних видозмін міжхребцевих дисків і хребців призводить до здавлення спинномозкових нервових стовбурів спинного мозку, звуження кровопостачають артерій і відвідних вен.
Найбільш часто грудний остеохондроз призводить до міжреберної невралгії, яка характеризується постійною або епізодичною болем в міжреберних проміжках. Біль посилюється при енергійних рухах, поглибленому диханні, кашлі, чханні. Зберігається протягом декількох тижнів, може проходити самостійно, але без лікування часто виникає знову.
Діагностика
Специфіка поширення болю при грудному остеохондрозі часто нагадують клінічну картину інших захворювань. Напад дорсаго необхідно диференціювати від ураження серцевого м’яза при інфаркті. Дорсалгию за характером болю необхідно відрізняти від захворювань легенів. Поширення болю з міжреберних інтервалам на передню частину грудної клітки необхідно диференціювати від ураження шлунка, печінки, підшлункової залози, нирок, жовчного міхура.
Для постановки діагнозу грудного остеохондрозу застосовуються інструментальні методи обстеження:
- рентгенограма;
- магнітно-резонансне томографічне дослідження (МРТ);
- багатошарова комп’ютерна томографія (МСКТ).
Проведення даних досліджень дозволяє виявити ступінь зміни анатомічної структури ураженої ділянки, стоншування міжхребцевих дисків, зміщення хребців, напруження м’язових груп.
Для проведення диференційної діагностики від інших захворювань додатково проводиться:
- електрокардіограма;
- електроміографія;
- ультразвукове дослідження органів черевного простору;
- гастродуоденоскопія;
- ангіографія.
Лікування
У гострому періоді захворювання проводять медикаментозне лікування, спрямоване на зняття болю і м’язового спазму. Застосовується кілька груп фармакологічних препаратів:
- мазі і гелі для місцевого застосування на основі протизапальних препаратів – кетонал, вольтарен, найз гель;
- міорелаксанти центральної дії для зменшення м’язового спазму – мідокалм, баклофен, толперил;
- нестероїдні протизапальні препарати для купірування болю та запалення – диклофенак, кеторолак, моваліс, ксефокам;
- хондропротектори для регенерації та відновлення хрящової тканини – терафлекс, артрон, мовекс;
- нейропротекторы і вітаміни групи «B» для поліпшення обмінних процесів у периферичних нервах – актовегін, мексидол, пентовіт, нейромультивит.
Після зниження інтенсивності больового синдрому виконується відновне лікування, націлене на підвищення рухової здатності хребта, зміцнення зв’язок, м’язового каркаса спини і відновлення м’язового тонусу. В курсі відновного лікування застосовується:
- фізіотерапія – електрофорез, магнітотерапію, бальнеотерапія, УФО;
- мануальна терапія;
- рефлексотерапія – точковий масаж, голковколювання;
- лікувальний масаж і гімнастика.
