Отруєння свинцем: симптоми, лікування, профілактика

Зміст

  • Де застосовують свинець
  • Чим небезпечний свинець
  • Основні симптоми отруєння
  • Лікування свинцевого отруєння
  • Профілактика отруєння свинцем

Отруєння свинцем: симптоми, лікування, профілактикаХронічне отруєння свинцем — найбільш поширений вид інтоксикації важкими металами. За даними ВООЗ свинець винен більше ніж у 600 тисяч випадків розумової відсталості у дітей, а за рік від такого отруєння помирає близько 140 тисяч осіб. В основному це відбувається у країнах Азії та Східного Середземномор’я, але і в Росії проблема свинцевого забруднення навколишнього середовища має важливе значення.

Захворювання частіше реєструється у дітей від року до п’яти років, а також у робітників, чия діяльність пов’язана з використанням свинцю і його сполук.

Свинець відноситься до групи важких металів і є политропным отрутою, тобто при попаданні в організм діє на кілька органів і систем. Він викликає:

  • головні болі;
  • безсоння;
  • підвищену стомлюваність;
  • дратівливість.

В результаті хронічної інтоксикації свинцем розвивається:

  • Отруєння свинцем: симптоми, лікування, профілактикабезпліддя;
  • нездатність до інтелектуальної діяльності;
  • подагра
  • і хвороби нирок;
  • руйнуються червоні кров’яні тільця.

Свинець також є канцерогеном.

Де застосовують свинець

Отруєння свинцем: симптоми, лікування, профілактика

У давнину алхіміки пов’язували свинець з планетою Сатурн, тому хронічне отруєння цим металом носить назву — сатурнизм. Свинець використовується людством з давніх часів, це один з перших металів, який люди навчилися виплавляти. Промислове виробництво містять цей метал товарів почалося з 1870 року — це були свинцеві фарби. З’єднання свинцю використовуються у фарбах і будівельних сумішах донині, цей елемент успішно застосовується в радіоелектроніці як припій, в друкарській справі, при виготовленні кришталю і поливи для кераміки, у кольоровій і чорній металургії, для захисту від рентгенівських променів радіації. Три чверті світового обсягу від використання свинцю припадає на виробництво акумуляторів. В забруднення свинцем навколишнього середовища найбільший вклад вносять підприємства кольорової металургії — понад 80% викидів. Свинець накопичується в ґрунті, може міститися в домашнього пилу, надходити в організм з водою і продуктами харчування. Найбільш небезпечно хронічне отруєння у дітей.

За твердженнями дослідників, у забруднених містах ризик виникнення проблем з навчанням в школі з цієї причини становить близько 40%, а близько 9% дітей потребують лікування!

Отруєння свинцем: симптоми, лікування, профілактикаІнші причини отруєнь:

  • потрапляння сполук свинцю в організм через використання погано посуду з випаленої містить цей метал глазур’ю;
  • при вживанні самогону з апарату з деталями із свинцю;
  • при роботі зі свинцевим суриком і білилами;
  • при різанні газозварюванням металу, покритого сполуками з цього металу;
  • у старих будинках зі свинцевими трубами джерелом отрути може стати водопровід.

Гостре отруєння трапляється рідко. Це може статися, якщо дитина проковтне шматочки свинцевої фарби, шпаклівки або, наприклад, свинцевий грузик. У дорослих можливі гострі професійні отруєння свинцем в результаті аварій на виробництвах.

Чим небезпечний свинець

Неорганічні солі всмоктуються при попаданні в шлунок і при вдиханні пилу, що органічні сполуки можуть проникати через шкіру. При надходженні через рот в організм у дорослих всмоктується близько 10% свинцю, а у дітей — до 40%. Вважається, що для дорослих при надходженні з їжею безпечна доза становить 150 мкг в день, хоча за даними ВООЗ не існує безпечного рівня свинцю.

Отруєння свинцем: симптоми, лікування, профілактикаТоксична доза свинцю для людини дорівнює 1-3 міліграм. Смертельна доза становить 10 грам.

Поступаючи в кров, метал зв’язується з еритроцитами, потім відкладається в кістках (до 90%), де практично не активний. Від 10 до 20% елемента осідає в м’яких тканинах, в основному в нирках, селезінці, печінці та головному мозку. Виводиться переважно з калом і приблизно 10% – з сечею. Свинець здатний утворювати стійкі депо в організмі. Там він перебуває у вигляді неактивного з’єднання — трехосновного фосфату. При деяких несприятливих умовах — інші інтоксикації, алкоголь, інфекційні захворювання, психічні травми — він може знову надходити в кров, викликаючи повторне отруєння.

Виводиться з організму повільно: період напіввиведення з крові та м’яких тканин становить 30-40 днів, з кісток — до 100 днів.

Отруєння свинцем: симптоми, лікування, профілактикаЗв’язуючись з дисульфідними групами молекул білка, свинець руйнує ферментні системи, порушує обмін гемоглобіну, розвивається анемія, запалення нирок, страждає функція серця, щитовидної залози та печінки. У високих концентраціях він пошкоджує білки клітинних структур, приводячи до їх денатурації і загибелі клітин.

Дуже чутливі до інтоксикації свинцем і його сполуками діти. Зростаючий організм швидше засвоює отрута, сильно страждають нервові клітини. У вагітних жінок свинець може впливати на розвиток плоду, викликаючи різні неврологічні порушення.

Основні симптоми отруєння

При отруєнні свинцем симптоми залежать від інтенсивності захворювання. Розрізняють чотири ступені сатурнизма.

  • Для носійства характерна свинцева кайма — сіра з ліловим відтінком полоска по краю ясен і зубів.
  • Отруєння свинцем: симптоми, лікування, профілактикаЛегка ступінь проявляється порушеннями в роботі вегетативної нервової системи (астено-вегетативний синдром): слабкість, втомлюваність, підвищена або знижена пітливість, млявість, підвищена збудливість м’язів, судоми і порушення чутливості в кінцівках.
  • При середньому ступені отруєння виникають свинцеві кольки — переймоподібні болі в животі, стійкий запор, кров’яний тиск піднімається до 200 мм рт. ст. і вище.
  • Важка ступінь. Крім вищеописаних ознак з’являються порушення з боку інших органів і систем. Мозок — головний біль, розлад пам’яті, запаморочення, неуважність. Периферична нервова система — параліч м’язів-розгиначів кисті або стопи, поліневрити кінцівок. Розвивається недокрів’я, з’являється землисто-бліде забарвлення шкіри. Виникають хронічні захворювання нирок, печінки, серцево-судинної системи.
  • У важких випадках настає набряк головного мозку та ниркова недостатність, розвиваються судоми, кома і смерть.

    Отруєння середнього та тяжкого ступеня не виліковуються повністю.

    У дітей свинець відкладається в зоні росту довгих трубчастих кісток, що добре видно на рентгені і є діагностичною ознакою. При отруєнні свинцем ознаки у дітей засновані ще й на розвитку енцефалопатії. Оскільки захворювання часто протікає субклінічні (без явно виражених зовнішніх ознак), то небезпека полягає насамперед у впливі отрути на швидкозростаючі клітини головного мозку. Зовнішніх симптомів немає, але розвиток дитини уповільнюється, знижується здатність до навчання, виникають селективні порушення мови, сповільнюються поведінкові реакції і розумовий розвиток. Дія отрути на головний мозок — необоротно.

    Лікування свинцевого отруєння

    Отруєння свинцем: симптоми, лікування, профілактикаДіагноз ставлять на підставі клінічних ознак і виявлення в крові свинцю понад 250 мкг/л. Також при дослідженні сечі виявляють свинець і протопорфирин. Лікування отруєння свинцем починається з усунення джерела забруднення, при гострих і тяжких випадках потерпілого госпіталізують в токсикологічний центр.

    У разі гострої енцефалопатії вживають заходів до зниження набряку головного мозку, підтримують діурез. Антидоти при отруєнні свинцем — ряд комплексоутворюючих засобів, головним чином кальцієві солі ЕДТА, D-пеніциламін (Купримин) і Димеркапрола. Вони зв’язують важкі метали і виводять їх з організму.

    При виражених ознаках антидотную терапію проводять протягом п’яти днів. При необхідності через 2-3 доби курс повторюють. Симптоматично лікують анемію, порушення вегетативної нервової системи, знімають свинцеві коліки. Отруєння свинцем мають свої наслідки. Повне одужання, можливе, лише при легкому ступені отруєння.

    Профілактика отруєння свинцем

    Для профілактики свинцевого отруєння на виробництві проводять заходи по поліпшенню вентиляції в цеху, автоматизують виробничі процеси, використовують засоби індивідуального захисту: респіратори і спецодяг. Періодично контролюють рівень свинцю в крові.

    В побутових умовах для профілактики отруєння регулярно миють руки, дитячі іграшки, соски, протирають пил з поверхонь. При підозрі на сатурнизм — досліджують питну воду, фарбу всередині будинку і керамічні вироби.

    Інтоксикація частіше носить хронічний характер і розвивається в результаті постійного потрапляння цього металу в організм із забрудненим повітрям, водою або продуктами харчування. При цьому у дітей захворювання може перебігати без явно виражених ознак, але токсин буде впливати на головний мозок, викликаючи порушення розумової діяльності.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: