Якщо у здорової людини з’явилося стійке відраза до їжі, а питущі люди і курці стали відмовлятися від алкоголю і сигарет, змінився колір обличчя, і з’явилася набряклість, можна судити про розлад у роботі печінки. Діагностика печінкової недостатності проводиться на підставі вищевикладених симптомів із застосуванням УЗД, аналізів крові, біопсії та інших досліджень.
Фактори ризику і симптоми печінкової недостатності
Печінкова недостатність — це порушення однієї або декількох функцій печінки в результаті пошкодження її основної тканини. Вона призводить до розладів обмінних процесів і отруєння організму продуктами білкового обміну, що супроводжується порушенням діяльності центральної нервової системи аж до розвитку печінкової коми.
Причинами печінкової недостатності і факторами ризику захворювання є:
- Гостра печінкова недостатність може виникнути при важких формах вірусного гепатиту, отруєннях промисловими (сполуки миш’яку), рослинними (неїстівні гриби) та іншими гепатотропними отрутами, при переливанні несумісної групи крові і в ряді інших випадків.
- Хронічна печінкова недостатність виникає при прогресуванні багатьох хронічних захворювань печінки (цирозу, злоякісних пухлин та інших).
- Фульмінантна (блискавична) печінкова недостатність може бути результатом вірусних і аутоімунних гепатитів, спадкових захворювань (наприклад, хвороби Вільсона—Коновалова, характеризується вродженим порушенням обміну міді). У 30 % випадків встановити причину фульмінантний печінкової недостатності не вдається.
Симптоми печінкової недостатності проявляються наступним чином:
- відраза до їжі, до спиртного (у раніше питущих людей), до нікотину (у курців);
- млявість, слабкість, нестабільність настрою;
- сіруватий або жовтуватий колір обличчя;
- куряча сліпота;
- порушення менструального циклу у жінок, зниження лібідо у чоловіків;
- схильність до кровотеч, набряклість;
- нестабільність психіки аж до психічних порушень.
Діагностика і лікування печінкової недостатності
Діагностика захворювання:
- загальний і біохімічний аналізи крові;
- аналіз сечі;
- УЗД та рентген органів черевної порожнини;
- радіонуклідне сканування органів черевної порожнини;
- электроэнцефалограмма;
- біопсія тканин печінки.
Лікування печінкової недостатності здійснюється тільки в стаціонарі, оскільки необхідно підтримувати життєдіяльність хворого, спрямовану на відновлення функцій печінки, і одночасно боротися з основним недугою, що викликав даний стан.