Зміст
Парацетамол — це лікарський препарат, який є практично в кожному будинку. Його використовують як жарознижуючий і знеболюючий засіб, не замислюючись про те, яку небезпеку таїть у собі це, здавалося б, невинне ліки. Адже його можна давати навіть дітям. Звідси виникає питання — чи можна отруїтися парацетамолом?
Це лікарська речовина почали активно застосовувати з середини XX століття. Воно входить до складу великої кількості препаратів. І все частіше з’являються випадки передозування парацетамолом, іноді зі смертельним результатом. Кожен чоловік повинен знати, як уникнути трагічних наслідків, які бувають ознаки отруєння і що робити в екстреній ситуації. Ці питання ми розглянемо нижче.
Чим небезпечний парацетамол
При надходженні парацетамолу в організм більша частина препарату потрапляє в кров протягом перших двох годин. Максимальна концентрація досягається через чотири години. Парацетамол виводиться, минаючи печінку. Небезпечні метаболіти утворюються під дією особливої (мікросомальної) ферментної системи печінки — цитохрому Р-450. Знешкодження здійснюється трипептидом — глутатионом.
Якщо в організм надходить невелика кількість парацетамолу, тоді токсичні продукти його метаболізму зв’язуються в печінці глутатионом і виводяться, не завдаючи шкоди. При надлишковому надходженні лікарської речовини запасів глутатіону може не вистачити, і метаболіти починають зв’язуватися з білками печінкових клітин, що призводить до їх загибелі та появі симптомів передозування парацетамолом.
Продукти метаболізму надають токсичну дію на нирки, підшлункову залозу, серце і центральну нервову систему. Сприяють розвитку ацидозу (зрушення рн в кислу сторону) і пригнічення свідомості.
Максимальна добова доза парацетамолу для дорослої людини становить 4 грами, якщо є хвороби печінки — ще менше. Одноразовий прийом 7,5–10 грам призводить до явищ інтоксикації. Смертельною є доза 25 грам.
Причини отруєння парацетамолом:
- спроба суїциду;
- випадковий прийом великої дози в результаті одночасного застосування парацетамолу та комбінованих засобів, в яких він присутній: Цитрамон, Пенталгін, Каффетин, Ибуклин, Терафлю, Фервекс, Ринзасип;
- поєднання з алкоголем;
- одночасний прийом лікарських засобів, що стимулюють активність цитохрому Р-450: Фенобарбіталу, антигістамінних препаратів, гормонів, Етакринової кислоти;
- хронічні захворювання печінки;
- тривалий прийом великих доз препарату.
Симптоми передозування парацетамолом
Виділяють чотири стадії гострого отруєння.
У першу стадію з’являються неспецифічні симптоми отруєння парацетамолом. З’являється загальне нездужання, нудота і блювання. Лабораторні показники в межах норми.
Друга стадія починається через добу або трохи більше з моменту прийому парацетамолу. У цей період з’являються ознаки ушкодження печінки. Ступінь тяжкості стану залежить від об’єму ураження. У крові відзначається збільшення печінкових ферментів: АсАТ і АлАТ. Показники перевищують 1000 Од./л.
Третя стадія починається через 72-96 годин. Розвивається гострий некроз (загибель) печінки. З’являються кровотечі, розвивається печінкова енцефалопатія, яка може перейти в кому. Активність печінкових ферментів дуже висока і може перевищувати 10000 Од./л. Підвищується рівень білірубіну, знижується вміст глюкози. В крові наростає концентрація молочної кислоти, знижується рн крові — розвивається ацидоз.
Симптоми гострої печінкової недостатності:
нервово-психічні розлади: сонливість, сменяющаяся руховим збудженням, запаморочення, порушення мовлення, уповільнене мислення, загальна слабкість прогресує, з’являються галюцинації, сплутана свідомість, судоми і кома;- диспепсичні розлади: повна відсутність апетиту, відчуття нудоти, блювання, діарея;
- болі в правому підребер’ї;
- з’являються набряки і збільшення живота за рахунок рідини (асцит);
- кровотечі: підшкірні крововиливи, носові кровотечі, кровоточивість ясен;
- жовтяниця і лихоманка, провісником коми є гіпотермія (зниження температури тіла нижче норми);
- специфічний печінковий запах;
- зменшення розмірів печінки;
- порушення серцевого ритму;
- поліорганна недостатність.
Смерть внаслідок передозування парацетамолу може наступити на 3-5 день. Причини летального результату: відмова всіх органів і систем, кровотеча, набряку мозку або сепсис.
Четверта стадія — одужання. Завдяки тому, що печінка має здатність до регенерації, відбувається її швидке відновлення. Цей період може займати до кількох тижнів.
Діагностика отруєння
Якщо з’являється підозра на передозування, необхідно дослідити рівень парацетамолу в крові. Для визначення необхідності використання антидоту використовують номограмму Румака-Меттью, яка дозволяє прогнозувати тяжкість ураження печінкової тканини.
Дослідження роблять через 4 години після попадання ліків в організм. Для цього необхідно знати точний час отруєння. Якщо немає клінічних проявів і концентрація становить менше 150 мкг/мл, то небезпеки немає. При більш високому вмісті токсичної речовини ризик ураження печінки дуже великий і потрібно негайне введення антидоту.
Якщо вміст парацетамолу є небезпечним, то щодня контролюють рівень печінкових ферментів, білірубіну, глюкози, згортаючу здатність крові.
Перша допомога і лікування
Як у будь-якій екстреній ситуації, потрібно чітко знати, що робити при передозуванні парацетамолом. Якщо з’явилися підозри на прийом великої дози лікарської речовини, то необхідно робити наступне.
Основним антидотом є Ацетилцистеїн, який є попередником глутатіону. У результаті його введення токсичні продукти метаболізму парацетамолу знешкоджуються і виводяться з організму. Оптимальний час прийому препарату — перші 8 годин.
Приймається антидот всередину або у вигляді внутрішньовенних інфузій. Початкова доза при пероральному прийомі (через рот) становить 140 мг/кг ваги. Після цього кожні 4 години приймають дозу в 2 рази менше. Для поліпшення смаку ліки можна розводити в пропорції 1:4 соком або газованим напоєм.
Для інфузійної терапії (ін’єкції) Ацетилцистеїн розводять у 200 мл 5% глюкози або фізіологічного розчину. Початкова доза становить 150 мг/кг ваги, після чого лікування продовжують меншими дозами протягом 16 годин.
У легких випадках можна використовувати Метіонін, який також є джерелом глутатіону. Приймається всередину з інтервалом в 4 години по 2,5 грама.
При розвитку тяжкої печінкової недостатності проводять симптоматичне лікування:
- дезінтоксикаційна терапія: плазмаферез, гемосорбція, гемодіаліз;
- для поліпшення мікроциркуляції, метаболізму, відновлення електролітної рівноваги та усунення ацидозу внутрішньовенно вводять розчини глюкози, альбуміну, реополіглюкіну, гемодезу;
- щоб уникнути набряку головного мозку на тлі інфузійної терапії вводять Манітол;
- вітамінотерапія: вітаміни групи B, Аскорбінова кислота;
- при геморагічному синдромі доцільно введення: Вікасолу, Амінокапронової кислоти, Етамзілата;
- при розвитку виражених порушень згортальної функції крові вливають плазму;
- якщо з’являється така необхідність — призначають антибіотики;
- для боротьби з гіпоксією застосовують інгаляції кисню.
Наслідки передозування парацетамолу можуть бути такі, що для порятунку життя людини може знадобитись пересадка печінки. У легких випадках сприятливий результат. Прогноз залежить від дози прийнятого препарату, своєчасно розпочатого лікування та адекватної терапії.
Особливості отруєння парацетамолом у дітей
Як не дивно, у дітей отруєння парацетамолом проявляється набагато легше, ніж у дорослих, особливо у тих, чий вік не досяг 6 років. Це пов’язано з особливостями метаболізму. Для дитячого організму небезпечною є доза 150 мг/кг ваги. Ознаки печінкової недостатності спостерігаються вкрай рідко.
Принципи надання допомоги при передозуванні парацетамолом у дітей аналогічні. Відрізняються тільки дози антидоту та кількість рідини, що вводиться, при внутрішньовенних вливаннях. В легких випадках, можливо, лікування в домашніх умовах.
Як уникнути отруєння парацетамолом
Профілактика в цьому випадку дуже важлива, якщо немає бажання відчути на собі, що буде від передозування парацетамолу.
Основні рекомендації:
- приймати ліки за призначенням лікаря в допустимій дозі з інтервалом не менше 4 годин;
- при наявних захворюваннях печінки доза препарату повинна бути знижена;
- не поєднувати прийом парацетамолу з іншими лікарськими препаратами, що містять цю речовину, перед застосуванням необхідно вивчити склад комбінованих засобів;
- терміни лікування парацетамолом не повинні перевищувати п’яти днів;
- уникати прийому алкоголю і лікарських засобів, що підсилюють метаболізм парацетамолу;
- ліки повинні бути недоступні для дітей.
Підводячи підсумок можна зробити висновок, що все добре в міру. Навіть звичне ліки може завдати непоправної шкоди здоров’ю. Не можна самостійно призначати собі лікування, завжди звертайтесь за порадою до лікаря!
