Що це таке – гострий пієлонефрит являє собою запальне захворювання нирок гострого характеру, при якому вражається чашково-мискова система і паренхіма нирок.
Інфекція проникає в глибокі тканини балії і нирок низхідним (через кров), або висхідним (через сечовід) шляхом.
Гематогенним (або низхідним) шляхом патогенні бактерії потрапляють в кров при гнійних захворюваннях – тонзиліті, бронхіті, фурункульозі, остеомієліті, а потім розносяться по всьому організму і проникають в нирки. Збудниками інфекції в цьому випадку виступають стафілококи, стрептококи та інші бактерії.
Сечовий (або висхідний) шлях проникнення інфекції в нирки пов’язаний із захворюванням сечовивідних шляхів, при якому утруднюється сечовипускання (при аномалії будови сечових шляхів, аденомі простати, каменях, пухлинах, вагітності). Нерідко висхідний шлях пов’язаний з кишковою паличкою і попаданням кишкової бактерії в сечовід.
У здорових нирках при попаданні інфекції через кров рідко розвивається запальний процес. Частіше поєднуються спадний і висхідний тип поширення інфекції. Гострий пієлонефрит – одне з найбільш поширених захворювань нирок (10-15 % від всіх ниркових хвороб). Частіше хворіють жінки середнього, молодого віку і діти.
Класифікується пієлонефрит на типи – односторонній (якщо уражена одна нирка) і двосторонній (якщо вражені дві нирки). Гострий пієлонефрит може мати дві форми – первинний, якщо осередок інфекції розвивається в сечовій системі, а також вторинний через інших інфекційних захворювань в організмі.
Розрізняють пієлонефрит необструктивний і обструктивний (коли блокуються сечовивідні шляхи). Гострий пієлонефрит буває серозний або гнійний.
У свою чергу гнійний пієлонефрит ділиться на наступні види: вогнищевий, дифузний, з абсцесом. Гнійними запальними процесами в нирках страждає до 30% хворих.
Це підступне захворювання, що становить загрозу для життя і здоров’я людини, оскільки можуть виникнути серйозні ускладнення! Саме тому при перших же симптомах звертайтеся до лікаря, а не займайтеся самолікуванням.
Причини гострого пієлонефриту
Найчастіше гострий пієлонефрит відбувається в результаті запального процесу в організмі і швидкого розповсюдження патогенних мікробів.
Причиною можуть бути запальні процеси в якомусь органі. Іноді в зимовий час на тлі простуди розвивається гострий пієлонефрит, що супроводжується такими ж загальними симптомами, як грип, ГРЗ та бронхіт.
Причини захворювання:
- переохолодження;
- хвороби сечової системи (цистит, запалення сечового міхура, уретри);
- інфекційні захворювання (гострий бронхіт, тонзиліт, нежить, остеомієліт, фурункульоз);
- інфекції сечостатевої системи;
- кишкова бактерія;
- недостатній відтік сечі, пов’язаний з аномальним будівлею або іншими захворюваннями;
- камені в нирках.
Якщо у нирках є конкременти, це дуже небезпечно. Подібне явище являє загрозу для нирки, оскільки в результаті блокування проток може виникнути абсцес, карбункул нирки і ниркова недостатність.
Симптоми пієлонефриту
Гострий пієлонефрит, основний симптом якого проявляється у вигляді больового синдрому в спині або боці. Біль може віддавати в спину або інші органи.
З’являється сильна нудота внаслідок інтоксикації організму, блювота, підвищена температура викликає озноб, головний біль, тремор. Якщо порушений пасаж (відтік сечі), це призводить до інтоксикації організму.
Крім цього, гострий пієлонефрит супроводжується й іншими ознаками – з’являється блювота, слабкість, сильна пітливість, тахікардія, сухість у роті, адинамія. Гноеродная інфекція, яка потрапляє в сечові шляхи, викликає виникнення гнійників на стінках нирки. Це призводить до сильної болі і нирковій кольці. Аналіз сечі завжди показує присутність слизу, гною, збільшення кількості лейкоцитів і ШОЕ в сечі.
Клінічні ознаки гострого пієлонефриту:
- сильний біль або ниркова коліка;
- висока температура тіла;
- озноб, слабкість, тахікардія, головний біль;
- нудота, блювання;
- порушення відтоку сечі.
При підозрі на гострий пієлонефрит необхідно термінова госпіталізація. Тільки розширене обстеження допоможе встановити правильний діагноз, виключити сечокам’яну хворобу, пухлина і вибрати необхідну тактику лікування.
Діагностика пієлонефриту
Лікар – уролог призначає комплексне обстеження нирок для визначення можливості її функціонування і ступеня ураження. Проводяться ультразвукове, рентгенологічне, радіоізотопне обстеження. Здається аналіз сечі по Нечипоренко та Амбюрже, а так само досліджується добова сеча за методом Аддиса – Каковского.
Пієлонефрит характеризується лейкоцитурією, бактеріурія, альбумінурія. У сечі може виявлятися певна кількість крові тільки при некрозі сосочків або нирковій коліці. Підтверджується діагноз у тому випадку, якщо в сечі виявляються 50 – 100 тисяч мікробних субстанцій.
Питома вага завжди залишається незміненим, так як зберігаються функції канальців, і виводиться рідина через легені і шкіру, що призводить до збільшення питомої ваги сечі. Показовим при гострому пієлонефриті є лейкоцитоз і підвищений вміст ШОЕ.
Рентген показує відсутність поперекового контуру, збільшені розміри нирок, неоднорідність тканин, нерухомість нирки та зниження її функціональної діяльності. Хромоцистоскопія визначає здатність нирки виділяти індигокармін. Динамічна процедура сцинтиграфія дає змогу виявити карбункул нирки та ступеня її ураження за допомогою контрастного рентгенівського речовини.
Уролог може поставити попередній діагноз по симптоматиці і скарг хворого. При пальпації і поколачивании по стороні ураженої нирки в області попереку біль посилюється. До загальних симптомів відноситься озноб, головний біль, підвищена температура, а до місцевих симптомів відноситься больовий синдром, посилюється при русі і пальпації.
Лікування пієлонефриту
Первинний гострий пієлонефрит лікується консервативним методом.
Рекомендований спокійний постільний режим з рясним питвом, дієта, збагачена вуглеводами, клітковиною і молочними продуктами. Якщо немає гіпертензії, можна вживати незначна кількість солі. В якості медичних препаратів призначають антибактеріальні засоби, проводять дезінтоксикацію організму, імуностимулюючу терапію.
Для якнайшвидшого одужання хворого проводять тест на чутливість бактерій в сечі до антибіотиків і призначають адекватне лікування ефективними антибіотиками. Якщо не вдається встановити збудника вогнища інфекції в сечі, значить антибіотик, використовуваний раніше, виявився ефективним. Тому доктор продовжують лікування тим же препаратом, або ж призначає універсальний антибіотик широкого спектру дії.
Головне завдання лікування гострого пієлонефриту – не допустити перехід запального процесу нирки в гнійну і деструктивну форму!
Медичні препарати для лікування гострого пієлонефриту:
- бісептол;
- потесептіл;
- сульфаніламідні препарати;
- нітрофуранові препарати;
- похідні препаратів нафтиридина і оксихіноліну;
- нітроксолін;
- антибіотики (цефазолін, ампіцилін, цефуроксим, канаміцину дисульфат);
- вітаміни, екстракт алое, імуномодулятори.
Що стосується антибіотиків, їх необхідно чергувати кожні 5-7 днів для того, щоб не виробилася стійкість мікроорганізмів до антибактеріальних засобів. Лікування гострого пієлонефриту обов’язково супроводжується регулярними обстеженнями сечі і крові для встановлення ефективності лікування.
Причиною того або іншого захворювання може бути наше ментальне сприйняття навколишнього. Зазначимо, що психолог Луїза Хей рекомендує такі афірмації, тобто уявне лікування від неправильного психологічного настою
«У моєму житті відбувається тільки те, що наказує божественний промисел. Все це кожен раз приводить лише до позитивних результатів». Однак молитви, медитації необхідні в першу чергу після зняття сильного запального процесу.
Пієлонефрит у дітей: симптоми і лікування
Захворювання з’являється у дітей з-за патологій вагітності матері, аномалії сечовивідних шляхів дитини, постійних інфекційних хвороб ГРВІ, при гінекологічних хворобах у дівчаток. Часто пієлонефрит у дітей розвивається після отиту, ангіни, скарлатини та інших перенесених інфекційних хвороб.
Симптоми хвороби такі ж, як і у дорослих. Сеча стає каламутною, інтоксикація проявляється збільшенням температури, ознобом, нудотою, блювотою. У малюків можуть бути симптоми менінгіту, зокрема напруження потиличних м’язів. Запальний процес проявляє себе більш явно і активно. Головним діагностичним показником захворювання є аналіз сечі.
З лікувальною метою обов’язково призначаються відповідні антибіотики. Пропонується постільний режим. Рекомендована дієта з обмеження продуктів, що подразнюють нирки – цибуля, перець, копченості, часник. Необхідно збільшити кількість споживаної рідини до 50% від норми.
Щоб закріпити ефективність антибіотиків, застосовують уросептики. До них відносяться налідиксова кислота та нутрофураны. Широко застосовуються такі препарати як канефрон і інші рослинного походження. Зазвичай лікування триває близько двох місяців.
Ускладнення
Розрізняють кілька форм гострого пієлонефриту.
Якщо вибрана неправильна методика лікування, то утворюється хронічний пієлонефрит, що провокує розвиток сечокам’яної хвороби, пухлини, флегмони та абсцесу нирки.
Профілактика
Здоров’я організму багато в чому залежить від способу життя, харчування і питного режиму. Гострий пієлонефрит може з’явитися через переохолодження, тому в холодну пору року необхідно одягатися по погоді, не вживати холодні напої.
У добу потрібно вживати до 1,5-2 літрів рідини, тоді зменшиться ризик розвитку сечокам’яної хвороби і пієлонефриту. Збереження вітамінного балансу допоможе підсилити захисні функції організму. Для поліпшення відтоку сечі бажано пити відвари сечогінних трав. До них відноситься польовий хвощ, спориш, мучниця, звіробій, кукурудзяні приймочки.
Для нирок корисні відвари шипшини, настій березових бруньок, березовий сік. Не рекомендують вживати в їжу гострі, копчені, кислі страви, а так само білкову їжу (м’ясо) у великій кількості.
Будьте уважними до свого здоров’я, але не варто переживати, якщо щось турбує. Вчасно прийняті заходи профілактики і лікування позбавлять вас від непотрібних хвороб!
