Привіт! Сумніваюся, що ти потрапила на цю сторінку випадково. Адже ти шукаєш інформацію про пієлонефриті? Навіть якщо це не так — прочитай цю невелику статтю! Знання, отримані з неї можуть стати тобі відмінною підмогою в самий несподіваний момент. Без зайвої лірики перейдемо відразу до справи.
Турботлива матуся знає, як захистити малюка від всіх хвороб разом!
Що таке пієлонефрит
Це захворювання нирок, що виявляється в гострому або хронічному запаленні ниркових мисок і паренхіми, викликаний впровадженням в організм специфічних бактерій, таких як Ентерококи, Протей, Кишкова і Синьогнійна паличка, Стафілококи.
Зараження може бути здійснено декількома шляхами.
Є 3 можливі способи проникнення бактерій в нирки дитини:
Первинний і вторинний пієлонефрит: в чому різниця?
Первинний пієлонефрит не передбачає наявність будь-яких патологій будови і функціонування нирок і сечовивідних шляхів. Хвороба розвивається як ускладнення інший перенесеної інфекції.
У ранньому віці дане захворювання не є рідкістю.
Вторинний пієлонефрит — це наслідок аномалій розвитку сечовидільної системи, більшість з яких виявляють в грудничкового віці. ВП виходить, як би «доповненням» до вроджених вад.
«Винуватці» пієлонефриту
Патогенез (механізм виникнення та розвитку) хвороби досить різноманітний. Найпоширеніші захворювання, що призводять до розвитку пієлонефриту у дітей це:
- гнійний омфаліт — запалення пупкової ранки;
- пневмонія;
- ангіна;
- піодермія — гнійничкові захворювання шкіри;
- дисбактеріоз;
Пієлонефрит — неприємний наслідок після тієї чи іншої хвороби.
- вульвовагініт;
- коліт;
- цукровий діабет;
- баланопостит;
- кишкові інфекції;
- цистит.
Окремо про циститі: він тісно взаємозв’язаний з обговорюваної нами сьогодні ниркової хворобою. Циститом називають інфекцію, що гніздиться в нижніх відділах сечостатевої системи. Виходить, що завдяки циститу злісним бактеріям відкривається прямий шлях до нирок. Тут і може виникнути пієлонефрит. І навпаки, інфекція, що потрапила в нирки з током крові або лімфи, може спуститися в нижній відділ МПС і спровокувати там бурхливе запалення.
Важливий фактор, що впливає на виникнення або відсутність пієлонефриту у дітей — гігієнічні заходи, що проводяться мамою: їх правильність, ретельність, частота.
Привчайте дитину до чистоти з самого народження.
До інших умов, що провокують пієлонефрит у дітей, небезпідставно відносять:
- Аномалії розвитку будови і/або функціонування нирок, що виражаються в порушення пасажу сечі.
- Міхурово-сечовідний рефлюкс — хвороба, викликана недорозвиненням або повною відсутністю клапанів між сечовим міхуром і сечоводами. Сеча безперешкодно потрапляє з сечового міхура назад у сечовід. Рефлюкс частіше вроджений, але його можна придбати, якщо ігнорувати хронічне запалення в сечовому міхурі.
— У собачки болю, у кішки болю, а у Мишка заживи!
- «Нейрогенний сечовий міхур» — поняття об’єднує в собі ряд порушень, які розвиваються в результаті ураження ЦНС і безпосередньо впливають на будову і функціонування нирок.
- Сечокам’яна хвороба.
- Вроджені вади розвитку сечовивідної системи та нирок;
- Гіпотрофію — розлад харчування і травлення у немовлят в хронічній формі.
- Рахіт або, навпаки, гіпервітаміноз D (надлишок вітаміну D).
- Дисметаболічні нефропатії — ряд хвороб, що характеризуються ураженням нирок з-за порушення метаболізму в організмі.
Гострі та латентні прояви хвороби
Пієлонефрит підступний. Хвороба має 2 фази перебігу: гостру і хронічну.
Гострий пієлонефрит має наступні симптоми:
- висока температура може доходити до 400С);
- пронос (у немовлят);
- зниження ваги (у немовлят);
Істотна втрата ваги у немовлят — тривожний знак про проблеми в організмі.
- озноб;
- головний біль;
- хворобливу ломоту в тілі;
- слабкість;
- холодний піт;
Безпричинні слабкість і млявість дитини можуть бути провісниками захворювання.
- нудоту і блювоту (не завжди);
- тупі або простреливающие болі в поперековому відділі, що віддають іноді в пахову область;
- болючий пасаж сечі (у поєднанні з циститом) — при ускладненому пієлонефриті;
- сеча мутна, має різкий неприємний запах, може бути інтенсивно забарвлена в оранжевий або червоний колір (через домішки в ній крові).
Гострий пієлонефрит починається різко і раптово і досягає піку прояву своїх симптомів через 4-6 годин.
Якщо ти виявляєш у свого чада один з симптомів або їх сукупність, то не поспішай робити однозначні висновки. Більшість з перерахованих вище ознак можуть свідчити зовсім про інші відхилення у здоров’ї малюка. Саме тому пієлонефрит діагностується складно.
Буває, що батьки починають бити тривогу завчасно.
Хронічний пієлонефрит — це не долеченный гострий пієлонефрит. Ознаки, що вказують на гострий перебіг хвороби, усуваються антибіотиками чи іншими препаратами, але нирки і сечовивідні шляхи до кінця від збудників пієлонефриту не позбавлені. Характерними ознаками хронічного перебігу хвороби є:
- майже постійний тупий ниючий біль в поперековому відділі, особливо виявляється в холод і при підвищеній вологості (після або під час дощу);
- прояв симптомів присутності інфекції в сечовивідної системі протягом півроку і більше;
- не менше 2 загострень за цей період.
Хворобливі відчуття при сечовипусканні можуть турбувати малюка.
Сеча при хронічній формі пієлонефриту часто виходить не вся, що періодично провокує рецидиви. Останні трапляються на тлі:
- загального зниження імунітету в дитячому організмі;
- ГРВІ;
- кору;
- вітрянки;
- паротиту;
- скарлатини.
Приєднання вторинної інфекції
Неправильне або не вчасно розпочате лікування гострої форми пієлонефриту може спричинити за собою ряд неприємних ускладнень:
- ниркову недостатність (як гостру, так і хронічну);
- карбункул, абсцес та інші гнійні захворювання нирок;
- хронічний пієлонефрит;
- сепсис;
- паранефрит;
- піонефроз.
Головне вжити всі можливі заходи для запобігання будь-яких ускладнень.
Будь-яке ускладнення, набуте при хронічному перебігу захворювання тягне за собою сумні наслідки і призводить до важкого букету захворювань, що виявляються вже у дорослому віці:
- гідронефрозу;
- хронічної ниркової недостатності;
- нефросклерозу;
- артеріальної гіпертензії.
Пієлонефрит і вік
Найбільш незахищена група, підвладна паразитуючому вторгнення хвороботворних бактерій — малюки до року. Переважно це дівчата. Причина цього — особливості будови сечової та статевої системи. Однак після року і до 7-8 років пієлонефрит теж не рідкість.
Найбільш вразливими до недуги є дітки віком від 0 до 1 року.
Правильна діагностика захворювання
Основним параметром постановки діагнозу при гострій формі пієлонефриту є не зовнішні симптоми, а лабораторні дослідження сечі і крові. Обов’язково призначають:
Виявити наявність інфекції в сечі можливо тільки за допомогою аналізів.
Проводити дослідження сечі дитини треба всякий раз, коли у нього з’являються симптоми лихоманки і відбувається інтоксикація організму (якщо немає інших явних ознак іншого захворювання).
Лікар повинен бути обізнаний про стан здоров’я свого маленького пацієнта.
При підозрі на гострий пієлонефрит малюка обов’язково повинен оглянути дитячий нефролог і уролог.
При гострому пієлонефриті допоможуть тільки антибіотики
Лікування пієлонефриту — процес складний як для малюка, так і для всієї його родини. Тому наберіться терпіння. Під час гострої форми захворювання дитині обов’язково прописують постільний режим, призначають антибіотики, частіше володіють широким спектром дії, і протимікробні препарати. Це можуть бути:
- «Амоксицилін» — від 30 до 60 мг. на кг. маси тіла ділять на 3 прийоми за добу;
- «Ампіцилін» — дають дітям, починаючи з місячного віку — від 30 до 50 мг. на кг. маси тіла. Дозу ділять на 4 прийоми;
- «Цефуроксим» — можуть призначати перорально або в ін’єкціях;
- «Цефотаксим» — показано малюкам старше місяця;
- «Цефоперазон» — від 50 до 150 мг кожні 8-12 годин. Препарат застосовують з народження;
- «Цефртиаксон» — призначають з місячного віку;
- «Цефепім» — можна використовувати при лікуванні дітей старше 2 місяців.
Вибір препаратів залежить від ступеня тяжкості захворювання: легка, середня або важка.
Доктор повинен забезпечити батьків необхідними відомостями про подальше лікування малюка.
Курс лікування антибіотиками триває від 7 до 21 дня, а антибактеріальними препаратами — до півтора місяців. Така тривала терапія проводиться для того, щоб виключити перехід гострої стадії хвороби в хронічну. Хірургічне втручання проводиться тільки якщо пієлонефрит протікає з виділенням гною.
Перший тиждень буде найважчим випробуванням як для батьків, так і для дитини.
Після закінчення тижня інтенсивного лікування гострого пієлонефриту постільний режим можна трохи послабити. Під час лікування малюкові показана спеціальна дієта. Зазвичай її індивідуально складає лікар, але є загальний перелік продуктів, вживання яких треба звести до мінімуму або зовсім виключити. Не годуй і не пої в період гострої фази хвороби своєї дитини:
- будь бульйонами (м’ясний, рибний, грибний);
- соліннями;
- копченостями;
- смаженої їжею;
- прянощами і приправами;
- часником, цибулею;
- томатами;
- м’ясом качки або гусака;
- гострою їжею;
- селерою;
- цвітною капустою;
- шпинатом;
- какао і кави.
Прийом лікарських препаратів потребує дотримання молочної дієти.
Що можна і потрібно їсти дитині при гострому пієлонефриті? Ідеальну дієту для свого крохи ти можеш побудувати на молоці та його похідних: кефір, ряжанка, сир і так далі. Всі ці продукти допомагають не тільки налагодженню сечовиділення, але і відновлюють мікрофлору в кишечнику, зруйновану антибіотиками.
Лінекс — чудовий препарат, який частіше за інших виписують для відновлення мікрофлори кишечника після прийому антибіотиків, як грудним малюкам, так і діткам постарше. Цей препарат чинить благотворний вплив на РК тракт в цілому, допомагає боротися з запорами і розладами кишечника. Компоненти, що входять до складу Лінекса, дію дбайливо і швидко. Вже через кілька тижнів дитина повністю відновлюється.
Якщо вік і відсутність алергії у малюка дозволяють, то давай йому їсти курячі яйця: половину — три чверті яйця в день. Овочі можна їсти тільки у вареному або тушкованому вигляді. Ще можна давати пшеничний хліб, цукор і кондитерські вироби (мед, варення, карамель, зефір, джем, повидло, пастилу), але тільки не шоколад! Сіль можна давати не більше 3 грамів в день. У гострий період з рясним питвом для своєї дитини краще не усердствуй — можеш збільшити звичайне кількість споживаної дитиною рідини лише наполовину — багато пити треба в хронічній стадії хвороби. Ти можеш запропонувати дитині неміцний чай, сік або компот, слабо лужну мінеральну воду.
Вітаміни благотворно вплинуть на загальний стан здоров’я малюка.
Через кілька днів від старту лікування антибіотиками і антимікробними препаратами доктор зазвичай приєднує курс антиоксидантів (вітаміни С і Е — від 3 до 4 тижнів) та імуномодулятори для відновлення імунітету («Віферон-1» — від 7 до 10 днів).
Обов’язково уважно стеж за тим, щоб твій малюк регулярно справляв всі свої природні потреби. Ретельно дотримуйтесь його особисту гігієну: якщо за показаннями купатися не можна, то проводь щоденні обтирання.
Коли завершуються всі лікувальні заходи, то лікар призначає контрольні аналізи сечі. Робить він це, щоб упевнитися, що лікування принесло очікувані результати і хвороба не перейде в хронічну стадію. Дитина повинна стояти на особливому обліку у нефролога не менше 3 років після першого рецидиву і обов’язково раз на півроку відвідувати стоматолога і отоларинголога.
Відгомони хвороби можуть позначитися на зубах вашого чада.
Перебуваючи на обліку малюк повинен щомісяця здавати аналізи сечі і крові.
Ні один похід в лікарню не обходиться без здачі аналізів. Однак зібрати сечу у дитини — справа нелегка. На щастя, сьогодні існує безліч цікавих і простих способів зібрати сечу на аналіз.
Досить поширене явище — підвищений рівень лейкоцитів в сечі у немовлят. З яких причин це відбувається і як лікується розказано тут.
Відгуки мам, які зіткнулися з гострим недугою підтверджують необхідність використання антибіотиків.
Норду розповідає про свій досвід лікування гострої стадії:
«Гострий пієлонефрит мені здався страшним, але не настільки, щоб позбавлятися від волосся на голові. Першопричиною синові поставили звуження сечоводу. Лікували тільки антибіотиками — лейкоцитоз був надзвичайно високий. Ніякі трави і примочки при гострій формі не допомогли. Пізніше, коли вже симптоми зійшли на мінімум, ми пропили курсом «Канефрон». Зараз стежу уважно рецидивів поки не було».
Терапія при хронічній формі пієлонефриту спрямована на те, щоб не допустити рецидивів гострої форми. Для лікування хронічної форми захворювання використовують в основному протимікробні, сечогінні ліки і трави:
- «Фурадонін» — показаний як профілактичний антимікробний засіб в період ремісії, але може застосовуватися і під час гострої стадії. Курс прийому триває від 3 місяців до року.
- «Фурагін» — призначається при вроджених вадах розвитку сечової системи. Ефективний при одночасному перебігу гострого пієлонефриту і циститу. Курс призначається індивідуально.
- «Канефрон» — засіб, створене з натуральних природних компонентів. Має сечогінну, протизапальну та спазмолітичну дію. Найчастіше його призначають під час хронічної стадії при первинному пієлонефриті.
- «Бісептол» або «Ко-тримоксазол» — препарат ефективний відносно багатьох мікроорганізмів. Призначається у суворо індивідуальних дозах. Інтервали між прийомами препарату треба витримувати точні.
Запобігти критичні випадки допоможе Невіграмон.
Також при профілактиці рецидивів можуть застосовуватися налідіксова кислота («Неграм» або «Невіграмон» — дітям з 2 років), пипемидиновая кислота («Палин», «Пипегал»), «Нитрокослоин» або 5-НОК (не раніше 2-місячного віку).
У періоди ремісії лікарі рекомендують відвідати дитині санаторій.
Фітотерапія при лікуванні пієлонефриту
Трави відмінний спосіб боротьби з ХП. Незважаючи на те, що лікування відварами і настоями тривалий — воно ефективне, оскільки трави не виявляють побічного негативного впливу на організм, як це роблять антибіотики. Що і як приймати?
Фітотерапія — натуральний засіб проти недуги.
- насіння льону — 2 частини;
- кукурудзяні рильця — 3 частини;
- листя м’яти — 2 частини;
- соснові бруньки — 1 частина;
- трава хвоща польового — 4 частини;
- пагони багна — 5 частин;
- звіробою трава — 5 частин.
Ложечка чудодійного відвару містить в собі багато корисних речовин.
Всі складові змішай між собою і подрібнюємо в кавомолці. Візьми 2 столові ложки отриманого порошку і висип в тару з герметично закривається кришкою або в звичайний термос і залийте їх половиною літра окропу. Дай настоятися травам ніч. Якщо твоєму малюкові менше року — давай йому пів чайної ложки настою в день, якщо від року до трьох — цілу чайну ложечку, а якщо від трьох до 6 — міряй настій десертною ложкою. Курс лікування дорівнює 2 місяців. Потім перерва у півмісяця і знову курс, але вже з іншим, відмінним від цього рецептом.
- листя подорожника — 2 частини;
- квітки лабазніка — 2 частини;
- листя кропиви — 2 частини;
- череда — 3 частини;
- шипшина (плоди) — 3 частини;
- листя малини — 4 частини;
- корінь первоцвіту — 1 частина;
- медунки трава — 1 частина;
- плоди кропу — 1 частина;
- фіалки трава — 1 частина.
Всі необхідні інгредієнти легко знайти в будь-якій аптеці.
Приготуй настій тим же способом, що і в 1 рецепті. Щоденне дозування і тривалість курсу такі ж, як і в 1 рецепті. Після курсу обов’язково треба здати аналіз сечі, щоб розуміти є ефект.
- ялівцю плоди — 1 частина;
- соснові бруньки — 1 частина;
- корінь бадану — 2 частини;
- споришу трава — 2 частини;
- трава золотушника — 2 частини;
- листя мучниці — 3 частини;
- листя брусниці — 3 частини;
- корінь кульбаби — 3 частини;
- корінь солодки — 5 частин.
Трав’яний збір — ще один спосіб уникнути прогресу в захворюванні.
Спосіб приготування і дози ті ж, що і в описаних раніше двох рецептах. Курс — 2 місяці. Кожну із перерахованих в рецептах трав можна вільно купити в аптеці. Якщо ти сумніваєшся в тому, що зможеш правильно розподілити кількість трав, то відразу в аптеці звернися до провізора — він може швидко і строгих пропорціях скласти потрібний тобі збір.
Ліка не вірить в трави:
«Всі ці кошти народні, травички, примочки-заморочки — не вірю я в них. Випробувала на собі (я хронік з дитинства), і на свою дитину. Дієта може допомогти. При ремісії головне не переохолоджуватися, своєчасно пропивати профілактику і не намагатися не застудитися. Якщо накрило загострення — антибіотики забезпечені».
Марина за трави:
«Ще в самому пологовому будинку у дочки різко піднялася температура. Нас терміново помістили в реанімацію, а з неї в дитячу лікарню: уколи, крапельниці прямо в голову ставили — це дуже страшно. Коли виписали, то призначили «Канефрон» та лікувальний збір за типом описаного тут другого — допомагає відмінно! 2 рази був рецидив. Аналізи здавали регулярно: саме після трав’яного збору вони приходили в норму. Зараз доньці 2,7 — з обліку нас вже зняли».
Іноді офіційна і народна медицина єдині в думках
Лікування пієлонефриту народними методами теж має свій позитивний ефект. Є багато різних рецептів і способів, але найбільш ефективним і безпечним для маленької дитини буде питво вівса (це визнають навіть медики). Все дуже просто: візьми 200 грамів вівса і, висипавши його в каструлю, залий літром молока або води. Вари цю рідку «кашку» до тих пір, поки об’єм вмісту каструлі не скоротиться вдвічі. Давай своєму малюкові вівсяний відвар 3 рази в день по 1/8 склянки.
Живильний овес збагачений вітамінами, які так необхідні дитині.
Як попередити розвиток захворювання
- Перш за все ретельно стеж за гігієною свого малюка.
Немає нічого корисніше водних процедур!
- Давай йому достатньо рідини — так його сеча буде менш концентрованої і мочитися дитина буде частіше, а це добре допомагає виводити з організму патогенні мікроорганізми. Помірно рясне пиття є хорошою профілактикою сечокам’яної хвороби — провокатора пієлонефриту.
- Якщо вік дитини вже дозволяє — пої його журавлиним та іншими кислими соками з вітаміном С. В підкисленою сечі бактерії розмножуються погано.
— Соку багато не буває!
- Не пускай на самоплив передували появі пієлонефриту захворювання.
- Відмінна профілактика розвитку пієлонефриту — комплекс спеціальних вправ. Розпитай про гімнастики вашого педіатра.
Комаровський про профілактику і лікування
Е. О. Комаровський, як досвідчений практикуючий фахівець радить також займатися зміцненням місцевого імунітету дитини, а саме:
- часто гуляти з малюком;
- купати дитину в прохолодній воді;
- давати йому ходити босоніж;
- підтримувати в будинку правильну температуру і вологість.
Тривалі прогулянки на свіжому повітрі зміцнять імунітет малявки.
Ще Євген Олегович у своєму відео розповідає про те, чому при явно простежується позитивній динаміці стану дитини, лікування потрібно продовжувати до самого кінця.
Розпачу немає місця
Якщо у твого карапуза діагностували пієлонефрит, то це зовсім не означає, що вся життя малюка перетвориться в безрадісну низку курсів лікування. При своєчасних і правильних терапевтичних маніпуляцій повне одужання настає в більшості випадків. Головне-пам’ятай, що треба неухильно дотримуватися всіх приписів лікаря, і ретельно стеж за гігієною дитини.
Діана Баль
