Плазмаферез: показання, протипоказання, методика

У ситуації, коли традиційне медикаментозне лікування низки патологій не призводить до бажаного результату, не покращує стан хворого, на допомогу приходять методи еферентної терапії (або екстракорпоральної детоксикації), головним серед яких є плазмаферез. Суть цього втручання полягає у виведенні частини крові пацієнта з кровоносного русла, видалення з неї токсичних та інших непотрібних організму речовин та наступного повернення її назад у кров.

Виділяють 2 основних види плазмаферезу – донорський і терапевтичний. Суть першого полягає в паркані плазми у донора і подальшому використанні її за призначенням. Другий же проводять з метою лікування цілого ряду різних захворювань. Саме про терапевтичному плазмаферезі – про види його, показання і протипоказання до застосування, методикою проведення процедури, а також про можливі побічні реакції та ускладнення піде мова в нашій статті.

Зміст

  • 1 Навіщо організму кров
  • 2 Ефекти плазмаферезу та види процедури
  • 3 Показання та протипоказання до проведення плазмаферезу
  • 4 Треба обстежитися?
  • 5 Методика проведення
  • 6 Ускладнення
  • 7 Висновок


Кров – це один з органів організму людини і тварин. Так, цей орган рідкий і циркулює по спеціальних судинах, але його здоров’я важливо для організму не менше, ніж здоров’я печінки, серця або інших структур нашого тіла.

Складається кров з плазми і формених елементів (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів), кожен з яких виконує певні функції. Також до складу крові входять різні розчинені в ній речовини – гормони, ферменти, фактори згортання, білки, циркулюючі імунні комплекси, продукти обміну та інші. Деякі з них для організму фізіологічні, а інші (наприклад, холестерин) призводять до розвитку захворювань.

Позбавити кров, а значить, і весь організм від небезпечних для її здоров’я речовин допоможе плазмаферез.

Ефекти плазмаферезу та види процедури

Плазмаферез – не чари, він не здатний повернути організму молодість і зцілити його від усіх хвороб, проте ефекти, якими володіє ця процедура, полегшують перебіг деяких захворювань і, безсумнівно, покращують стан пацієнта.

  • Під час сеансу плазмаферезу з кровоносного русла остаточно виводиться частина плазми. Разом з нею видаляються і різні патогенні речовини, наприклад, токсини бактерій, вірусів, що циркулюють імунні комплекси, продукти розпаду еритроцитів, холестерин, продукти обміну речовин та інші.
  • Перед тим, як повернути клітини крові в кров, їх розводять фізіологічним розчином, глюкозою та кровозамінниками до потрібного обсягу. Це покращує плинність крові, знижує ризик утворення тромбів.
  • В результаті видалення деякого об’єму плазми активізуються багато фізіологічні реакції організму, підвищується його стійкість до впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища.
  • Що стосується класифікації, насамперед плазмаферез ділять на безаппаратный і апаратний. Безаппаратные методики не передбачають застосування спеціальних приладів. Вони досить прості і фінансово доступні багатьом, проте дозволяють очищати лише невеликий об’єм крові, що несуть підвищений ризик інфікування та інших ускладнень. Апаратний плазмаферез проводять з використанням спеціальних приладів. Його провідними методами є:

    • фільтраційний, або мембранний (кров проходить через спеціальні фільтри, які пропускають її рідку частину – плазму і затримують формені елементи);
    • центрифужну (кров хворого потрапляє в центрифугу, в результаті обертання якої плазма крові та формені елементи відокремлюються один від одного; клітини відразу ж змішуються з розчинами-замінниками крові і повертаються в кров);
    • каскадний, або плазмаферез подвійної фільтрації (цей метод передбачає проходження крові через фільтри 2 рази; перший затримує клітини, а другий – великі молекули).

    Ще одним різновидом цієї процедури є криоплазмаферез. Кров фільтрують, що відокремилися плазму заморожують при -30 °С, під час наступного сеансу її нагрівають до +4 °С, центрифугують, а потім знову вводять в організм пацієнта. Цей метод дозволяє зберегти майже весь білок плазми, однак він застосовується лише за суворими показаннями.

    Показання та протипоказання до проведення плазмаферезу

    Ця процедура не повинна бути початковим і єдиним методом лікування. Її застосовують лише в комплексі з медикаментозним та іншими варіантами терапії, і то лише тоді, коли ці методи себе вичерпали, не призвели до якогось позитивного результату.

    Показаннями до проведення плазмаферезу є:

    • захворювання серцево-судинної системи (вірусні, аутоімунні міокардити, ревматичне ураження серця, системні васкуліти, атеросклероз та інші);
    • патологія органів дихання (бронхіальна астма, гранулематоз Вегенера, фиброзирующий альвеоліт, гемосидероз і так далі);
    • хвороби травного тракту (хвороба Крона,
    • неспецифічний виразковий коліт, печінкова енцефалопатія та інші);
    • захворювання ендокринної системи (цукровий діабет, недостатність кори надниркових залоз);
    • хвороби сечовивідних шляхів (аутоімунний гломерулонефрит, важкі пієлонефрити, цистити та інші інфекційні захворювання, хронічна ниркова недостатність, синдром Гудпасчера, вторинне ураження нирок при системних хворобах сполучної тканини);
    • системні захворювання сполучної тканини (дерматоміозит, склеродермія, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, псоріатичний артрит та інші);
    • патологія шкіри (псоріаз, герпес, пухирчатка, токсикодермії);
    • хвороби алергічної природи (гостра або хронічна кропив’янка, набряк Квінке, поліноз, атопічний дерматит, теплова, холодова алергія та інші);
    • захворювання нервової системи (хронічні інфекційні хвороби, розсіяний склероз та інші);
    • хвороби очей (діабетична ретинопатія та інші);
    • отруєння різними хімічними речовинами на виробництві та в побуті, включаючи передозування лікарських засобів;
    • похмільний синдром;
    • у період вагітності – фетоплацентарна недостатність, хвороби матері аутоімунної природи, резус-конфлікт.

    У ряді випадків проведення плазмаферезу категорично не рекомендується. Абсолютними протипоказаннями до цієї процедури є:

    • тривалі кровотечі;
    • важкі захворювання головного мозку (інсульт та інші);
    • серцева, печінкова, ниркова недостатність у фазі декомпенсації;
    • гострі нервово-психічні розлади.

    Існують і відносні протипоказання, тобто ті стани, які бажано усунути (компенсувати) до проведення плазмаферезу, але при гострій необхідності виключно за рішенням спеціаліста ця процедура може бути проведена і при них. Такими є:

    • порушення в системі згортання крові;
    • гіпотонія (низький артеріальний тиск);
    • порушення ритму серця;
    • виразкові ураження органів травного тракту (шлунка, кишечника);
    • знижений вміст білків в плазмі крові;
    • гострі інфекційні захворювання;
    • період менструації у жінок.

    Проведення плазмаферезу при цих станах пов’язане з підвищеним ризиком їх посилення розвитку важких аритмій серця, зниження артеріального тиску, появи кровотечі і так далі. Лікар в подібних ситуаціях повинен звертати підвищену увагу на стан пацієнта і вживати дії для його стабілізації.


    Треба обстежитися?

    По суті, плазмаферез – це оперативне втручання, до проведення якого існують як показання, так і протипоказання. З метою виявлення цих станів перш, ніж починати курс лікування даним методом, пацієнт повинен пройти обстеження. Воно включає в себе:

    • огляд терапевтом або лікарем іншого профілю, що включає в себе вимірювання артеріального тиску та оцінку інших важливих показників роботи організму;
    • клінічний аналіз крові (щоб своєчасно діагностувати гострий або хронічний запальний процес або інші серйозні захворювання);
    • аналіз крові на глюкозу (входить в перелік обов’язкових для кожного хворого обстежень, дозволяє діагностувати цукровий діабет, а в осіб з підтвердженим діагнозом – контролювати рівень цукру в крові);
    • коагулограму (з метою оцінки показників згортаючої системи крові, виявлення схильності до утворення тромбів або підвищеної кровоточивості);
    • аналіз крові на реакцію Вассермана, або RW (це також обов’язковий метод діагностики, що дозволяє виявити або виключити таку неприємну патологію, як сифіліс);
    • біохімічний аналіз крові з визначенням рівня в ній білкових фракцій (дозволяє діагностувати гипопротеинемию, яка є відносним протипоказанням до проведення сеансів плазмаферезу);
    • ЕКГ (дозволяє оцінити роботу серця).

    На розсуд лікаря пацієнту можуть бути призначені і інші методи обстеження, що підтверджують необхідність проведення плазмаферезу або, навпаки, виключають цей метод лікування для конкретного хворого.

    Методика проведення

    Плазмаферез – це один з варіантів хірургічного втручання в організм людини. Саме тому його слід проводити не аби як, не в обідню перерву, а після повного обстеження, в спеціально обладнаних кабінетах, в умовах, близьких до таких у операційній.

    Під час процедури пацієнт знаходиться в положенні лежачи або напівлежачи на спині на звичайній кушетці або в спеціальному кріслі. В його відень (як правило, в області ліктьового згину) вводять голку або спеціальний катетер, через які і отримують кров. Більшість сучасних апаратів для плазмаферезу передбачають встановлення голок відразу в 2 руки – через першу кров буде виходити з організму і надходити в апарат, через другу ж – одночасно повертатися в кровоносне русло.

    Як було описано вище, кров, проходячи через апарат, різними способами розділяється на фракції – плазму (рідку частину) та формені елементи. Плазму видаляють, суспензію клітин крові розводять фізіологічним розчином, розчинами глюкози і калію хлориду, реополіглюкіном, альбуміном або донорської плазмою (вона, до речі, застосовується з цією метою досить рідко і за суворими показаннями) до потрібного об’єму і вводять назад в організм пацієнта.

    Триває 1 сеанс від 1 до 2 годин. Це залежить від використовуваного методу плазмаферезу та стану хворого. Кількість крові, «прогоняемой» через апарат за 1 сеанс, також варіюється і визначається індивідуально за допомогою розрахунку спеціальних комп’ютерних програм і фахівця, який призначає та проводить лікування.

    Весь час, яке здійснюється плазмаферез, лікар знаходиться поруч з пацієнтом, уважно контролюючи його загальний стан і самопочуття, відстежуючи артеріальний тиск, частоту пульсу, рівень насичення крові киснем і інші важливі параметри роботи його організму. У разі розвитку ускладнень він, звичайно ж, надає допомогу хворому.

    Скільки процедур плазмаферезу необхідно конкретному хворому, визначається в індивідуальному порядку. Курс лікування залежить насамперед від захворювання, яке передбачається лікувати цим методом, а також від індивідуальної реакції організму пацієнта на лікування. Як правило, він включає в себе від 3 до 12 сеансів.

    Ускладнення

    При професійному, відповідальному підході фахівця, який проводить плазмаферез, до своєї справи, при повному обстеженні хворого, при використанні сучасної якісної апаратури процедури переносяться хворими добре, а неприємні ситуації трапляються вкрай рідко. Однак оскільки кожен організм індивідуальний, стовідсотково передбачити його реакцію на плазмаферез неможливо – у ряді випадків все-таки розвиваються ускладнення. Основними з них є:

    • алергічні реакції аж до анафілактичного шоку (як правило, вони розвиваються у відповідь на введення в кровотік донорської плазми або лікарських засобів, що запобігають утворенню тромбів);
    • гіпотонія (різке зниження артеріального тиску; виникає в тих випадках, коли у хворого одномоментно виводять з кровоносного русла великий об’єм крові);
    • кровотечі (розвиваються в результаті перевищення дози препаратів, що знижують здатність крові до згортання);
    • утворення тромбів (є наслідком недостатньої дози вищезазначених препаратів; тромби поширюються з током крові і, потрапляючи в судини меншого діаметру, закупорюють їх; ці стани надзвичайно небезпечні для життя пацієнта);
    • інфікування крові (трапляється при порушенні під час проведення плазмаферезу правил асептики, частіше – при безаппаратных методиках цієї процедури, при апаратних ж – надзвичайно рідко);
    • ниркова недостатність може розвинутися, якщо в якості кровозамінника використовується донорська плазма; є наслідком несумісність останньої з кров’ю людини, що одержує плазмаферез).

    Висновок

    Плазмаферез – це один з методів еферентної медицини, найбільш часто застосовується сьогодні. Під час процедури кров пацієнта виводиться з його кровоносного русла, що надходить в апарат, там розділяється на 2 фракції – рідку (плазму) та формені елементи. Плазму з містяться в ній патологічними речовинами видаляють, клітини крові ж розчиняють кровозамінниками і повертають в кровотік.

    Цей метод лікування є допоміжним, застосовується тільки тоді, коли інші методи виявились неефективними, доповнює їх. Багато хто вважає, що плазмаферез – це чи не чарівна методика оздоровлення, яка позбавить організм від проблем, які накопичились у ньому десятиліттями, і навіть може застосовуватися в якості профілактичного методу. На жаль, немає. До проведення його існують певні свідчення, і лікар навряд чи порекомендує вам його, якщо ще не випробувані інші, неінвазивні методи лікування. Все-таки плазмаферез – це хірургічне втручання, що вимагає певної підготовки і може призвести до розвитку ускладнень.

    Тим не менш, проводиться за показаннями, плазмаферез навіть дуже ефективний і здатний лише за кілька сеансів значно поліпшити стан хворого.

    ТВК, фахівці розповідають про плазмаферезі:

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя