Деформація стопи, що призводить до її сплощення, носить назвою – плоскостопість. Але які причини цього захворювання опорно-рухового апарату? Стопа людини – складна анатомічна структура, яка є свого роду вершиною еволюції, якщо, звичайно, вірити праці Чарльза Дарвіна. Сьогодні проблема плоскостопості добре вивчена, що дозволяє визначити алгоритм профілактичних дій для поліпшення стану здоров’я.
Зміст
- 1 Зовнішні і внутрішні причини плоскостопості
- 1.1 Ендогенні фактори
- 1.2 Ендогенні фактори
- 2 Ускладнення плоскостопості
- 3 Діагностика плоскостопості
- 4 Профілактика плоскостопості
- 5 Методи лікування плоскостопості
Зовнішні і внутрішні причини плоскостопості
Незважаючи на те, що в звичайному житті на дефект стопи мало хто звертає увагу, варто знати особливості свого захворювання для ефективності корекційних заходів. Причини цієї недуги можуть бути як ендогенними (всередині організму), так і екзогенними (зовнішні фактори). Нерідко захворювання має змішану етіологію, враховуючи ритм нашого життя і зневажливе ставлення до свого гардеробу. Так навіть самі звичайні кросівки можуть стати причиною появи дефекту стопи. Як це відбувається? Підошва кросівок забезпечена хорошою амортизацією, тому вони беруть на себе все навантаження, міцно фіксуючи і не навантажуючи п’яту. У підсумку, м’язи стопи розслаблюються і не піддаються інтенсивному фізичному навантаженні. Як результат, м’язова система слабшає, і складаються «сприятливі» умови для розвитку плоскостопості.
Ендогенні фактори
Повертаючись до внутрішніх причин цієї хвороби, варто відзначити ряд провокуючих чинників:
Проблеми з сухожиллям найчастіше виступають причиною плоскостопості у дорослих
- Супутні захворювання, серед яких перше місце займає артрит, зокрема ревматоїдний. Він здатний вражати не тільки хрящі в суглобах, але і зв’язки, які підтримують стопу. Запальний артрит викликає не тільки біль, але також здатний змінювати форму стопи, роблячи її плоскою.
- Травми, які можуть призвести до зміни тонусу м’язового волокна. Якщо зв’язки рвуться, то стопа стає плоскою і болючою. Так зазвичай відбувається при пошкодженні зв’язок в середині стопи (суглоб Лисфранка), але також може виникати в задній її частині. На додаток до травм зв’язок, переломи та вивихи кісток середнього відділу стопи також можуть призвести до плоскостопості.
- Генетична обтяженість – наявність в роду подібної медичної проблеми.
Ендогенні фактори
Екзогенні фактори, які можуть призвести до ослаблення м’язового апарату, можна запобігти, дотримуючись гігієни підбору взуття і уважно піклуючись про своє здоров’я. І так, до зовнішніх причин слід віднести:
- Тривала фізична навантаження на ноги, яка нерідко є втратою тієї чи іншої професії.
- Гормональний збій, вагітність (зміщення центру ваги і збільшення навантаження), підняття важких предметів.
- Неправильна взуття. І тут особливе значення має висота каблука. Так використання взуття на низькому ходу сприяє появі дефекту, в рівній мірі, як і носіння чобіт або черевиків з каблуком, висота якого більше чотирьох сантиметрів. В обох випадках порушується звична динаміка тіла, перенапружуються м’язи стопи, і розвивається плоскостопість.
- Недостатня фізична активність. Ця причина особливо актуальна серед людей, чия робота пов’язана з офісною діяльністю: гіподинамія, сидяче положення тіла протягом тривалого періоду часу.
Для підтримки нормального тонусу м’язово-зв’язкового апарату необхідно дозовано виконувати посильну фізичну навантаження, носити правильне взуття і регулярно відвідувати лікаря для медогляду.
Ускладнення плоскостопості
Для кращого розуміння ускладнень плоскостопості можна провести аналогію з неправильним прикусом, який формується при порушенні нормального стану зубів. Так і у випадку зі стопою, патологічне будова зводу призводить до загального зсуву всіх структур опорно-рухового апарату. В результаті зниження амортизації страждає поперековий відділ хребта, що загрожує розвитком міжхребцевої грижі, протрузій (хребетний диск вдавлюється в канал) та інших захворювань. Крім того, патологічна динаміка спостерігається в роботі колінного суглоба, який відчуває прикордонне м’язове напруження, часом непомітне для людини.
Так як головною особливістю плоскостопості є його поступовий розвиток, проблеми в роботі інших суглобів нерідко не пов’язують з хворобами стопи, а даремно. При цьому в коліні спостерігається підвищена рухливість, можуть бути запальні процеси в менисках і артрози різного ступеня тяжкості. Не останнє місце в ієрархії ускладнень плоскостопості займають хвороби таза і патології неврологічного профілю: невралгії і т. д. М’язова система страждає в першу чергу, що відбивається на симетрії кінцівок.
Діагностика плоскостопості
Незважаючи на те, що всі симптоми захворювання так сказати «на обличчя», для підтвердження або спростування діагнозу – плоскостопість, необхідно пройти ретельну діагностику. Як правило, лікар проводить огляд пацієнта, збирає докладний анамнез і пальпує деформовану стопу. Надалі за показаннями проводиться рентгенологічне дослідження стоп.
Типовим методом діагностики плоскостопості є плантографія, або отримання графічного відбитка підошовної поверхні стоп. Важливим моментом є вимірювання зовнішніх параметрів стопи, з метою обчислення поздовжнього і поперечного індексів склепіння. Сам пацієнт в домашніх умовах може виявити у себе плоскостопість, ступаючи босими мокрою ногою на підлогу. Якщо слід не має звичної «виїмки», є всі підстави запідозрити розвиток плоскостопості.
Зверніть увагу якщо:
- Нога не влазить у звичну до цього часу взуття.
- З’явилися мозолі і кісточки.
- Поява набряків і сильної втоми у ногах до кінця дня.
- Виконуючи звичні присідання, людина не може втримати рівновагу.
- Дивна хода, яка супроводжується порушенням постави.
- Взуття швидше зношується з внутрішньої частини, а не ззаду каблука.
У будь-якому разі не варто займатися самолікуванням і самодіагностикою, тільки кваліфікований лікар може поставити правильний діагноз і призначити оптимальне лікування.
Профілактика плоскостопості
Як будь-яке інше захворювання, плоскостопість легше попередити, тим більше, якщо є всі підстави говорити про спадкової схильності. В такому випадку необхідно вибрати оптимальну роботу, де ноги не будуть сильно перевантажені. Носіння ортопедичних устілок поліпшить стан склепіння стопи. Гігієна ніг і правильна взуття з каблуком не більше 4 см, це складові елементи простий профілактики.
Як тут не згадати слова з пісні: «Я милого узнаю по походке», адже саме вона має велике значення для опорно-рухової системи. Не рекомендовано розводити шкарпетки при ходьбі, так як це призводить до надмірного напруження м’язів внутрішнього краю ноги.
- Теплі ножні ванни після роботи.
- Гімнастика для стоп.
- Самомасаж.
- Ходіння босоніж по структурованої поверхні: грубий килим, галька, пісок, трава і т. д.
- Скоротити час перебування у взутті на високих підборах (тільки по святах і особливим подіям).
- Не перевантажувати стопи.
- Тримати ноги в теплі, виключаючи охолодження в зимовий час.
Панацея від усіх хвороб – раціональне вітамінізоване харчування і активний спосіб життя! Тільки не надмірно активний в даному випадку, який виключає велике навантаження на сухожилля задньої великогомілкової м’язи.
Методи лікування плоскостопості
Хоча у дорослих лікування плоскостопості вже не можливо деякими методами, які можна застосувати до 16 років, але все одно існує цілий ряд необхідних для прийняття заходів. Вони у першу чергу спрямовані на те, щоб зменшити дискомфорт від захворювання, запобігти його подальший розвиток і наслідки.
Як відомо, традиційна медицина по можливості використовує саме безопераційні методи лікування, не є винятком і терапія плоскостопості. Основний акцент робить на відмову від проблемної взуття, використання ортопедичних устілок для корекції дефекту. Якщо пацієнт скаржиться на біль, то раціонально застосування нестероїдних протизапальних препаратів, які блокують больові відчуття і знизять активність запалення в суглобі.
- Масаж.
- Фізіотерапія.
- Дозування фізичних навантажень.
При неефективності консервативного лікування або запущеної стадії захворювання, вдаються до оперативного втручання з метою повернення стопи до фізіологічно правильного положення.
- Остеотомія – метод надрізу зв’язок і стабілізації стопи.
- Транспозиція сухожилля – пластика ураженого сухожилля.
- Синовэктомия та ін.
