Вікові зміни поступово наздоганяють організм людини, включаючи кишечник. Це стає причиною розвитку ряду хронічних захворювань і, як наслідок, утруднення дефекації.
Розвиток закрепів пов’язано з витончення слизової оболонки кишечника і ослабленням тонусу черевних м’язів. Це призводить до погіршення скорочувальної активності, порушень моторної і евакуаторної функцій.
Чому виникає запор?
Перш ніж починати лікування запорів у літніх людей, слід знати точну причину, яка спровокувала розвиток проблеми.
Утруднення дефекації можуть розвиватися в результаті прогресування патологічних станів в області прямої кишки (геморой, розвиток тріщин), а також через порушення балансу мікрофлори кишечника. При погіршеннях нормального функціонування нервової системи також велика ймовірність розвитку ускладнень дефекації.
Розвиток хронічного запору спостерігається на тлі використання деяких груп препаратів:
- Нітрогліцерину.
- Препаратів від підвищеного артеріального тиску.
- І як ні парадоксально, від частого застосування певних груп проносних ліків.
Наступною поширеною причиною є незбалансоване харчування, убогий раціон, до складу якого не входять харчові волокна, м’ясо, пісні сорти риби і птиці.
Літні жінки частіше страждають від закрепів, ніж представники чоловічої статі. Це пов’язано зі змінами гормонального фону, які неминуче наздоганяють жінок у період настання менопаузи. Стрибки гормонів можуть придушити рухову активність кишечника.
У разі відсутності своєчасного усунення проблеми запору, у літньої людини може розвинутися процес гниття, який призводить до інтоксикації організму.
Основні принципи лікування
Основними принципами лікування є:
- Усунення первопричинного захворювання.
- Припинення прийому/корекція дозування медикаментозного препарату, який провокує розвиток запору.
- Гімнастика.
- Масаж абдомінальної області.
- Нормалізація раціону харчування: введення харчових волокон, вживання достатньої кількості очищеної питної води.
- Медикаментозна терапія передбачає застосування проносних засобів, прокінетиків, спазмолітиків.
При лікуванні запору вимагається комплексний підхід і ретельне виконання всіх приписів лікаря.
Лікування запорів у літніх людей починається з корекції звичного раціону харчування.
Вживання харчових волокон повинно здійснюватися в невеликих кількостях, під наглядом і з обережністю, оскільки існує ризик підвищення внутрішньочеревного тиску. Проносні препарати використовують тільки при неефективності дієти та альтернативних методів терапії. Препаратами вибору можуть стати: Дюфалак, Хілак форте, сироп Нормазе.
Препарати, що мають місцево подразнюючу впливом (у формі супозиторіїв), можуть бути використані одноразово, в разі крайньої необхідності. Застосування спазмолітиків доцільно при розвитку спастичного запору.
Альтернативні методи лікування
Лікування запорів у літніх людей повинно сприяти поліпшенню перистальтики кишечника. Лікарські препарати повинні впливати дуже м’яко і володіти високою переносимістю.
Як свідчить медична статистика, понад 55% пацієнтів старше 60 років систематично здійснюють прийом проносних препаратів. Це абсолютно неприпустимо і стає причиною розвитку атонії кишечника.
Систематичне використання клізм, а також прийом проносних препаратів на основі листя сени, кора крушини і плодів жостеру не рекомендовано.
Харчування має бути збалансованим і різноманітним. У раціоні обов’язково повинні бути свіжі овочі та фрукти, сухофрукти, кисломолочні продукти, каші.
В якості ефективного проносного рослинного засобу можна почати вживання настою з олександрійського листа. Ця рослина сприяє наданню проносного ефекту і зміцненню стінок кишечника. 30-40 грам сировини заливають водою кімнатної температури і залишають на 10-12 годин. Отриманий напій слід процідити і приймати по 150-200 мл в ранковий час доби до основного прийому їжі.
Для усунення процесу гниття (при тривалих запорах) добре допомагає суміш листя меліси і звіробою. Приймати суміш можна не більше 3-4 днів.
Гарним терапевтичним ефектом володіють проносні збори, які можна купити в будь-якій аптеці. Перед початком застосування необхідно ознайомитися з рекомендаціями виробника і проконсультуватися з лікарем.
