Вісім з десяти всіх випадків ревматичних захворювань верхніх кінцівок пов’язані з плечелопаточным периартритом.
Незважаючи на досить просте лікування, плечолопатковий періартрит повністю проходить тільки у 20% пацієнтів, у решти переходить в хронічну форму. Причина цього – досить пізнє звернення до фахівців для отримання лікування, адже невеликий дискомфорт і біль багато звикли переносити без лікарської допомоги.
Цікавий факт: хоча болі відчуваються в суглобі, насправді запальний процес проходить в навколосуглобових тканинах.
Зміст
- 1 Причини виникнення
- 2 Симптоми
- 3 Лікування
- 3.1 Традиційні методи
- 3.2 Вправи
- 3.3 Постізометрична релаксація
- 3.4 Хірургічне лікування
Причини виникнення
Зазвичай плечолопатковий періартрит починається після травми – забиття, розтягнення або падіння на витягнуту руку. В певних умовах хвороба може початися і без видимих причин.
Для розвитку періартриту мають значення наступні фактори:
Досить часто лопатково — плечовий періартрит розвивається у хворих, які перенесли інфаркт міокарда або мають коронарну хворобу.
Зверніть увагу! У жінок нерідко розвиток симптомів хвороби починаються після мастектомії (хірургічного видалення молочної залози).
Періартрит може вражати як одну сторону, звичайно праву з-за посилених навантажень на цю руку, так і обидві. В останньому випадку діагностують двосторонній плечолопатковий періартрит.
Симптоми
Розрізняють наступні варіанти протікання періартриту:
- Простий;
- Гострий;
- Хронічний.
Проста форма характеризується такими симптомами: слабкими болями в плечі, виникають тільки при певних рухах – закладі руки за спину, рукою дотягнутися до хребта практично неможливо. Підняття руки вгору викликає гострий біль.
Без кваліфікованого лікування простий періартрит плечового суглоба переходить у гостру форму. Кожен другий випадок гострого запалення спровокований фізичним перевантаженням під час простого періартриту.
Змінюється симптоматика – болі стають несподіваними, віддають в шию та руку. Помітна припухлість на передній стороні плеча. У рідкісних випадках відзначається підвищення температури тіла. Пацієнти скаржаться на безсоння, нічний час болі посилюються. Полегшення приносить положення руки, в якому біль мінімальні — рука зігнута і приведена до грудей. Рухливість суглоба сильно обмежена.
Тривалість гострої форми захворювання – 3-4 тижні. При адекватному лікуванні знімається больовий синдром, частково відновлюється рухливість.
У 50% випадків гостра форма плечелопаточного періартриту має рецидиви, що говорить про настання хронічної фази.
Клінічні симптоми хронічної форми:
Тривалість захворювання варіюється від півроку до декількох років. Якщо на цій стадії не лікувати хворе з’єднання, то розвинеться капсуліт – «заморожене плече».
Важливо! Капсуліт – це захворювання, при якому рухливість суглоба різко обмежена, болі стають сильними, тканини вражені настільки, що можлива інвалідність, тому нехтувати лікарську допомогу при плечолопатковому періартриті не можна!
Лікування
Традиційні методи
Як лікувати плечолопатковий періартрит? При перших симптомах необхідно звернутися до лікаря.
Лікуванням периартритов займається ревматолог. Якщо такого фахівця у поліклініці немає – можна звернутися до травматолога або ортопеда.
Лікар проведе детальне обстеження і при необхідності призначить дослідження:
- Рентгенографію, яка дозволить виявити дегенеративне пошкодження кісткової тканини;
- Ультразвукову діагностику, що дозволяє побачити зображення уражених тканин і кісток;
- Комп’ютерну томографію з 3D ефектом, що дозволяє визначити кісткові патології.
При необхідності ревматолог призначить консультації інших спеціалістів – фізіотерапевта, невролога.
У початковій стадії плечолопатковий періартрит досить добре піддається терапевтичному лікуванню. Комплекс лікування включає в себе медикаментозну терапію для зняття больового синдрому, фізіопроцедури і лікувальну фізкультуру – для розробки суглоба та відновлення рухливості.
Зверніть увагу! Не варто займатися самолікуванням при підозрах на плечолопатковий періартрит – допомога кваліфікованого лікаря просто необхідна.
Терапія включає в себе і усунення причин його розвитку, в тих випадках, коли вони достовірно визначені лікарем. До таких випадків належить лівобічний плечолопатковий періартрит після перенесеного інфаркту, або коли запалення розвивається у жінки з тієї сторони, з якої видалили молочну залозу.
На першій стадії лікування хворого плечу треба забезпечити спокій. Для цього накладається дротяна шина або підтримуюча пов’язка. Але ці заходи тимчасові, інакше тривала бездіяльність призводить до тугоподвижности суглоба.
Для зняття болю лікар призначає протизапальні нестероїдні препарати, такі як диклофенак. Після того як больові відчуття зменшаться призначається фізіолікування. Для гострого періоду протікання хвороби найбільш ефективні:
- Магнітотерапія;
- Діадинамотерапія;
- Електрофорез з анестетиками;
- Електромагнітна терапія;
- Екстракорпоральна ударно-хвильова терапія.
У періоди ремісії плечелопаточного періартриту добре проводити парафіно-озокеритові аплікації, електростатичний душ, кріотерапію.
Досить часто призначають гірудотерапію, але використовувати її слід тільки при відсутності алергічних реакцій на речовини, які виділяються п’явками.
Вправи
Лікувальна фізкультура – також частина терапії захворювання, що дозволяє повернути колишню рухливість. Призначають її після проходження фізіопроцедур. Якщо немає можливості відвідувати лікувальний заклад і проходити ЛФК під наглядом фахівця, то можна робити найпростіший комплекс вправ самостійно.
Рекомендуємо до ознайомлення: комплекс вправ доктора Попова при плечолопатковому періартриті
П’ять рухів для поліпшення стану при плечолопатковому періартриті.
Більш складні рухи підбираються лікарем для кожного випадку свої. При цьому необхідно враховувати наявність супутніх захворювань та фізичний розвиток пацієнта. Але навіть такі прості здатні значно поліпшити стан при плечолопатковому періартриті.
Основні правила при проведенні ЛФК:
- Системність і регулярність – всі рухи виконуються в певній послідовності, в одне і той же час доби і щодня.
- Поступове введення нових рухів і збільшення навантаження на уражене плече – це дозволить поступово повернути колишню рухливість.
Можливість виконання будь-яких вправ, їх тривалість та інтенсивність повинен визначити фахівець. Навіть якщо планується виконувати вправи вдома обов’язково потрібно проконсультуватися з лікарем.
Постізометрична релаксація
Як доповнення до всіх проведених методів лікування рекомендується такий напрямок як постізометрична релаксація (БЕНКЕТ). Лікарі зазначають, що проведення релаксації допомагає 9 з 10 пацієнтів, хворих плечелопаточным периартритом.
Суть методу в наступному:
- З допомогою спеціальних рухів досягають максимально можливої в стані пацієнта напруженості м’язів плеча.
- Напруга м’язів утримується максимальним протягом 7-10 секунд.
- Після чого м’язи максимально розслаблюються – фаза релаксації.
Постізометрична релаксація спрямована на те, щоб зняти м’язовий спазм у хворе плече. Це дозволяє зменшити больовий синдром і повернути суглобу практично повну рухливість.
Важливо! Ефективніше проводити релаксацію в поєднанні з масажем або кріотерапією. Якщо був призначений курс навколосуглобових ін’єкцій кортикостероїдними гормонами, то починати БЕНКЕТ краще через 2-3 дні після закінчення уколов.
Освоїти вправи релаксації можна і самостійно, але краще звернутися до мануального терапевта, який володіє цією методикою.
Хірургічне лікування
В деяких випадках лікар приймає рішення про необхідність проведення операції для вилікування від такого впертого захворювання, як плечолопатковий періартрит. Показаннями до цього є:
Під час операції видаляється фрагмент відростка лопатки і одна зв’язка. У 95% випадків після операції плечолопатковий періартрит виліковується повністю.
Реабілітаційний період триває до 3 місяців. На цей період призначають спеціальну ЛФК для відновлення рухливості суглоба.
