Більшу частину мікрофлори піхви жінки складають кисломолочні лактобактерії. При розвитку дисбактеріозу піхви (вагінозу) кількість корисних мікроорганізмів зменшується через розмноження патогенних мікроорганізмів.
Важливо знати відмітні риси бактеріального вагінозу від кольпіту або кандидозу:
- Дане захворювання не сприяє розвитку запального процесу в піхві.
- Вагіноз не є захворювання інфекційної природи.
- Дисбактеріоз піхви не передається статевим шляхом.
У групу ризику потрапляють жінки старше 30 років.
Причини розвитку дисбіозу піхви
Перш ніж відповідати на питання як лікувати дисбактеріоз піхви, важливо знати причину розвитку порушення мікрофлори. Основні причини розвитку дисбактеріозу піхви:
- Порушення мікрофлори кишечника. Дисбактеріоз піхви і кишечника може початися одночасно. Сприяти цьому може прийом антибактеріальних препаратів, надмірне перевтома, стрес, зниження імунної активності організму.
- Дисбіоз часто розвивається внаслідок неправильного харчування, зловживання спиртними напоями, недостатнім вживанням цільнозернових і кисломолочних продуктів.
- Розвиток бактеріального вагінозу може спровокувати носіння тісного, повітронепроникного натільної білизни.
- При часто використанні або звичайних щоденних прокладок, а також тампонів нормальна мікрофлора піхви також може порушуватися.
Прояви бактеріального вагінозу
Про розвиток дисбактеріозу свідчать рясне виділення з піхви, пофарбовані в сіруватий колір. У виділень може бути неприємний запах (схожий на запах риби), який значно посилюється після статевої близькості. Під час статевого акту у жінки можуть виникати неприємні відчуття у вигляді печіння, свербежу, є ймовірність подразнення вульви.
У деяких випадках захворювання може протікати без яких-небудь неприємних симптомів.
Діагностування вагінального дисбіозу
Ключовим моментом є комплексне обстеження, яке дозволяє виявити збудника хвороби. Для діагностування захворювання необхідно звернутися до лікаря-гінеколога, який проведе ряд маніпуляцій:
При піхвовому дисбактеріозі спостерігається практично повна відсутність кисломолочних лактобактерій, при цьому мікробіолог може виявити наявність гарденелл або гемофилюсов.
Лікування
Пацієнтки, які задаються питанням: як лікувати дисбактеріоз піхви повинні розуміти, що терапія здійснюється тільки за призначенням лікаря після комплексного обстеження. При призначенні враховується причина розвитку захворювання і супутні симптоми дисбактеріозу.
На першому етапі терапії необхідно усунути патогенні бактерії, які зменшили чисельність корисних лактобактерій. З цією метою використовують місцеві лікарські засоби у вигляді супозиторіїв, кремів і гелів, до складу яких входять антибактеріальні та протимікробні компоненти, а також антисептики. По мірі необхідності, лікар може призначити пероральний прийом антибактеріальних препаратів.
У період вагітності використання антибіотиків неприпустимо.
Другий етап – нормалізація кількісного вмісту кисломолочних лактобактерій. Препарати, до складу яких входять корисні мікроорганізми призначають і для перорального прийому, і для введення в піхву.
У ряді випадків призначають рослинні або синтетичні препарати-імуномодулятори, які активізують імунну систему жінки і прискорюють процес одужання.
Після того, як пацієнтка проходить необхідний курс терапії рекомендовано провести повторне дослідження мазка з піхви. Це необхідно зробити для того, щоб упевнитися успішності терапії. Іншим критерієм успішного лікування є припинення надлишкових виділень з неприємним запахом з піхви.
Вивчивши інформацію про те, як лікувати дисбактеріоз піхви слід пам’ятати про шкоду самолікування. При перших проявах хвороби необхідно звертатися за консультацією до гінеколога.
