Вітіліго являє собою захворювання, що характеризується порушенням пігментації шкіри. Лікування хвороби складне, важковиліковною, залежне від причин, що його викликають.
Коротка характеристика вітіліго
Вітіліго, в перекладі з латинської, означає – «нашкірна хвороба». Дане захворювання являє собою появу на деяких ділянках шкіри білих плям внаслідок зникнення меланіну (пігменту, що додає шкірі тілесний колір). Вітіліго є захворюванням, не до кінця вивченим. Порушення пігментації може виникати у людини будь-якого віку і статі, причому найбільш часто спостерігається у молодих людей та дітей.
На шкірі виникають білі плями, що мають різну форму і величину. Вони можуть збільшуватися у розмірах, зливатися і утворювати цілі ділянки. Якщо уражена шкіра голови, волосся також знебарвлюються. Плями вітіліго можуть вражати будь-яку ділянку шкіри, але найчастіше утворюються на кистях рук, колінах і ліктях. Вітіліго не викликає у хворого ніяких відчуттів, крім косметичного дефекту.
Для плям, вітіліго характерні:
- відсутність утворення лусочок;
- плоска поверхня, врівень зі здоровою шкірою;
- більш інтенсивне забарвлення шкіри на краях вогнищ;
- чутливість до сонячних променів.
Вітіліго ніколи не проявляється на долонях, підошвах і слизових оболонках. Іноді білі плями зникають самостійно, але найчастіше вони не піддаються лікуванню. Які ж причини виникнення вітіліго?
Причини розвитку вітіліго
Втрата пігментації шкіри при вітиліго відбувається внаслідок зникнення мелантоцитов. Конкретні причини цього явища до кінця не з’ясовані. Вважається, що вітіліго може виникати на тлі аутоімунного захворювання. До одного з основних чинників появи хвороби відносять генетичну схильність. Це пояснюється тим, що виникла раз дисхромия (втрата пігментації) з яких-небудь причин, закріплюється генетично і може проявитися у спадкоємців.
До сприяючих причин, що призводить до діагностування вітіліго, можна віднести:
- нейроендокринні порушення;
- патології щитоподібної залози;
- захворювання надниркових залоз;
- дисфункція яєчників;
- інфекційні захворювання;
- травми шкіри;
- тривале носіння синтетичного одягу;
- застосування косметики з хімічними складовими;
- недостатнє дотримання особистої гігієни.
Робота тривалий час на шкідливому виробництві, пов’язаному з дією на шкіру агресивних хімічних речовин, що може викликати професійну форму вітіліго.
Теорії механізмів розвитку вітіліго
Причини виникнення вітіліго в деякій мірі пояснюються теоріями механізмів розвитку вітіліго, підкріпленими науковими даними. До найбільш популярних теорій відносяться наступні.
Нейрогенна теорія
Відповідно до даної теорії, порушення меланогенеза пов’язують з патологіями нервової системи (центральної і вегетативної. До теперішнього часу остаточного підтвердження цієї теорії не є.
Аутоімунна теорія
Дана теорія припускає 2 різних варіанти розвитку захворювання. Згідно з першим, пацієнт має первинний дефект в імунній системі, внаслідок чого настає аутосенсибилизация. Відбувається утворення антитіл проти клітин, що продукують меланін. У другому випадку мелантоциты перероджуються або пошкоджуються внаслідок несприятливого на них впливу, що в кінцевому випадку призводить до виникнення патології субстанцій та аутосенсибілізації. Науково підтверджено вплив імунних механізмів на розвиток вітіліго, однак робота в цьому напрямку потребує продовження.
Теорія аутодеструкции
Ця теорія, також носить назву «саморуйнування», заснована на припущенні, що токсини, які утворюються при біосинтезі меланіну, діють повреждающе на клітини, що виробляють меланін. Ця версія не має підтвердження і не приймається до уваги.
Теорія біохімічних руйнувань
Суть даної теорії складається у зв’язку надлишкового накопичення вільних радикалів в шкірі пацієнтів, які страждають на вітіліго, з одночасним зниженням антиоксидантного захисту. В рамках досліджень за цією теорією встановлено, що на лікування вітіліго надає позитивну дію застосування антиоксидантів.
Генетична теорія
Механізм розвитку вітіліго, згідно генетичної теорії, заснований на зв’язку захворювання з локусами деяких генів HLA 2 класу, що встановлено способом проведення обстеження сімей пацієнтів, які страждають цією хворобою.
