Профілактика гіпертонічної хвороби

Зміст

Профілактика гіпертонічної хвороби є першочерговим завданням для багатьох людей. Особливо актуальні знання про заходи попередження цього важкого недугу для хворих з обтяженою спадковістю та осіб, у яких показники артеріального тиску знаходяться в межах прикордонної або високої норми. У цій статті розповімо, хто входить в групу ризику по розвитку гіпертонічної хвороби, а також про заходи профілактики недуги.

Зміст

1 Хто входить до групи ризику?
2 Первинна профілактика гіпертонічної хвороби
3 Вторинна профілактика гіпертонічної хвороби

Хто входить до групи ризику?

Також в групу ризику входять:

чоловіки 35-50 років;
жінки після менопаузи;
жінки, що приймають естрогенвмісні препарати;
особи, які відчувають постійні стресові ситуації;
пацієнти з атеросклерозом судин головного мозку, серцево-судинними захворюваннями, патологією нирок і цукровий діабет;
пацієнти з високим рівнем холестерину в крові;
курці;
особи, що часто вживають міцні спиртні напої.

Гіпертонічна хвороба заслуговує пильної і постійної уваги як з боку лікарів, так і з боку пацієнтів, оскільки вона здатна істотно погіршувати якість життя і приводити до розвитку важких ускладнень. Різкий підйом артеріального тиску може провокувати сильні головні болі, значне зниження працездатності, атеросклероз артерій мозку, нирок і серця. Згодом такі порушення в будові і функціонуванні судин призводять до розвитку гіпертензивної енцефалопатії, аневризмам і розшарування аорти, злоякісної гіпертензії, ретинопатії та серцевої недостатності. Проте вирішити таку проблему можливо за допомогою постійної профілактики гіпертонічної хвороби, яка передбачає виконання ряду первинних і вторинних заходів.

Первинна профілактика гіпертонічної хвороби

Первинна профілактика гіпертонічної хвороби показана всім людям (особливо з груп ризику), у яких показники артеріального тиску знаходяться в межах допустимої норми (до 140/90 мм рт. ст.) і захворювання ще не почало розвиватися. Для цього їм необхідно переглянути весь звичний уклад свого життя і внести в нього необхідні поправки, наприклад, такі:

Відмова від куріння.

Обмеження вживання спиртних напоїв (для чоловіків – не більше 30 мл міцних спиртних напоїв в день, для жінок – не більше 20 мл).

Зниження вживання солі (не більше 5-6 г на день).

Раціональне харчування (обмеження споживання продуктів з великою кількістю тваринних жирів, не більше 50-60 г на день, і легкозасвоюваних вуглеводів).

Включення в щоденний раціон продуктів, багатих калієм, магнієм і кальцієм (курага, чорнослив, родзинки, запечена картопля, квасоля, петрушка, нежирний сир, жовтки курячих яєць).

Боротьба з гіподинамією (вправи на свіжому повітрі і щоденні заняття лікувальною фізкультурою).

Боротьба з ожирінням (намагатися схуднути різко не рекомендується: знижувати масу тіла не більше, ніж на 5-10% в місяць).

Нормалізація режиму сну (не менше 8 годин на добу).

Чіткий режим дня з постійним часом підйому і відходу до сну.

Попередження стресів.

До рекомендацій щодо первинної профілактики артеріальної гіпертензії можна віднести своєчасне і регулярне лікування захворювань серцево-судинної, нервової, сечовидільної та ендокринної систем, невідступне дотримання всіх рекомендацій лікаря і постійний контроль рівня артеріального тиску.

Особи, яким показана первинна профілактика гіпертонії, повинні перебувати під диспансерним наглядом. Вживаються заходи можуть призводити до стійкої нормалізації артеріального тиску протягом 6-12 місяців, але при спостереженні показників у прикордонній зоні їм може рекомендуватися більш тривале спостереження і прийом лікарських засобів, дія яких спрямована на зниження прогресування невротичних реакцій (снодійні, заспокійливі, препарати брому та фенобарбітал у малих дозах).

Вторинна профілактика гіпертонічної хвороби

Вторинна профілактика гіпертонічної хвороби показана пацієнтам, у яких артеріальна гіпертензія встановлена, як діагноз. Вона спрямована на:

зниження показників артеріального тиску;
попередження гіпертонічних кризів;
профілактику вторинних змін в органах і розвиток ускладнень.

У комплекс таких заходів включають:

немедикаментозне лікування (більш жорсткі заходи, відповідні первинної профілактики);
медикаментозну терапію.

Для немедикаментозного лікування крім дотримання рекомендацій з первинної профілактики гіпертонії, а також комплекс заходів рекомендується включати:

фізіотерапевтичні процедури: електросон, електрофорез з лікарськими препаратами (еуфіліном, нікотиновою кислотою, но-шпой), гальванізація комірцевої зони, бальнеотерапія (вуглекислими, йодобромными і радоновими ваннами), геліотерапія, спелеотерапія, гідрокінезотерапія, масаж, голкорефлексотерапія, лазеропунктура;
лікувальну фізкультуру;
психотерапевтичні тренінги та аутотренинги;
санаторно-курортне лікування в місцевих кардіологічних санаторіях і на кліматичних курортах (Немирів, Миргород, Кисловодськ, Трускавець, Друскінінкай, Сочі та ін).

В комплексну профілактику і лікування гіпертонічної хвороби можуть включатися препарати різних фармакологічних груп. На початкових стадіях захворювання може використовуватися монотерапія седативними і психотропними препаратами, а на більш пізніх додатково призначаються різні гіпотензивні засоби.

Седативні препарати: екстракти пустирника, валеріани, пасифлори і півонії, Феназепам, Седуксен, Еленіум, Тазепам.

Фітопрепарати: барвінок малий, омела біла, плоди шипшини та чорноплідної горобини, сухоцвіт болотний, шоломниця байкальський та ін

Алкалоїди раувольфії змієподібної і барвінку малого: Резерпін, Раувазан, Раунатин, Вінкапан, Девінкан.

Блокатори ? – і ?-адренергічних рецепторів: Анаприлін, Фентоламін, Піндолол, Пирроксан.

Симпатолітики: Метилдофа, Октадин.

Гангліоблокатори: Пентамін, Пирилен, Бензогексоній, Темехин.

Діуретики: Діхлотіазід, Спіронолактон, Фуросемід, Клопамид.

Антагоністи кальцію: Фенігідін.

?-адреноблокатори: Пирроксан, Тропафен, Фентоламін.

Комбіновані препарати: Адельфан езідрекс, Брінердін, Трірезід та ін.

? -блокатори: Атенолол, Карведилол, Коргард, Індерал та ін.

Препарати калію: Панангін, Аспаркам.

Інгібітори АПФ: Каптоприл, Квиноприл, Енам, Лотензил.

Лікарська терапія призначається всім пацієнтам зі стійким підвищенням артеріального тиску (якщо показники АТ залишаються стабільно високими, до 140 мм рт. ст., протягом трьох місяців) і хворим з деякими ризиками розвитку захворювань серцево-судинної системи. До групи підвищеного ризику входять:

курці пацієнти;
хворі цукровим діабетом та захворюваннями нирок, серця, ретинопатією та порушеннями мозкового кровообігу;
пацієнти старше 60 років;
чоловіки;
жінки після настання клімаксу;
пацієнти з високим рівнем холестерину в крові.

Підбір препаратів, їх дозування, схема і тривалість прийому визначається індивідуально для кожного пацієнта, виходячи з даних про стан його здоров’я. Курс прийому лікарських засобів при гіпертонічній хворобі повинен здійснюватися постійно і під контролем лікаря.

Комплексні заходи профілактики гіпертонії дозволяють тримати артеріальну гіпертензію під постійним контролем та істотно знижують ризик розвитку різних важких ускладнень.