Профілактика захворювань органів дихання

Найважливішою функцією дихальної системи є забезпечення газообміну – насичення крові киснем і виведення з організму продукту обміну, в тому числі вуглекислого газу. При порушенні цих процесів органи і тканини зазнають гіпоксію, що порушує роботу всього організму. Ось чому важливо піклуватися про здоров’я органів дихання – не допускати розвитку їх захворювань, а якщо вони все-таки виникли, підтримувати їх у стані ремісії, перешкоджати прогресу і запобігати ускладнення. Саме про це, про заходи профілактики хвороб органів дихальної системи, ми і розповімо в нашій статті.

Зміст

• 1 Специфічна і неспецифічна профілактика
• 2 Відмова від куріння
• 3 Клімат і мікроклімат
• 4 Дихання
• 5 Здоровий спосіб життя
• 6 Що робити в період епідемії
• 7 Якщо хвороба виникла
• 8 Профілактика медикаментами?

Специфічна і неспецифічна профілактика

Почнемо з того, що профілактика буває двох видів – специфічна і неспецифічна.

Специфічна профілактика ставить своєю метою формування імунітету до конкретного захворювання. Здійснюється це шляхом вакцинації та введення сироваток. Проводять її для попередження розвитку деяких інфекційних захворювань, зокрема туберкульозу, грипу, дифтерії.

Так, специфічна профілактика туберкульозу передбачає вакцинацію дитини в перші дні його життя, безпосередньо у пологовому будинку, з наступною ревакцинацією в 7 та 14 років. Зазначимо, що ревакцинацію проводять лише у разі, якщо до моменту її дитина ще не інфікувався мікобактеріями. Щоб вчасно виявити цей момент (інфікування), дітям щорічно проводять пробу Манту.

Специфічна профілактика грипу проводиться при очікуваної епідемії, коли вже відомий штам вірусу – збудника хвороби. Рекомендується вакцинуватися приблизно за 3-4 тижні до епідемії, щоб якраз до її початку встиг сформуватися специфічний імунітет. Якщо епідемія вже почалася, проводити вакцинацію пізно і безглуздо.

Вакцину проти дифтерії вводять дітям у 3, 4,5 і 6 місяців, ревакцинують у 18 місяців, 6, 14 років, а надалі – кожні 10 років після попередньої ревакцинації.

Неспецифічна профілактика полягає в мінімізації впливу на організм факторів, що підвищують ризик розвитку хвороб органів дихання, а також у зміцненні загального і місцевого імунітету. Саме заходів неспецифічної профілактики буде присвячена велика частина нашої статті. Розглянемо їх докладніше.

Відмова від куріння

Куріння – найгрізніший ворог здоров’я дихальних шляхів. Курці значно частіше, ніж некурящі страждають хронічними бронхітами (виділяють навіть окрему форму цього захворювання – хронічний бронхіт курця), а рак легенів у них розвивається від 15 до 30 разів частіше, ніж у осіб, які не мають цієї шкідливої звички. Останні, однак, можуть бути пасивними курцями, якщо знаходяться поруч з кращим людиною. Вони вдихають виділяються їм шкідливі речовини, причому вони шкодять їм в однаковій мірі, а можливо, і більше.

Отже, в процесі куріння в організм людини потрапляють нікотин і токсичні смоли. День у день, з року в рік вони надають шкідливу дію на слизову оболонку органів дихання, порушуючи її функціонування клітин, а в ряді випадків і викликаючи їх злоякісне переродження їх.

Саме тому головним профілактичним заходом щодо патології органів дихання є відмова від цієї згубної звички. Причому важливий саме повна відмова, а не скорочення кількості викурених сигарет або перехід на сигарети з меншим вмістом нікотину.

Коли людина кидає палити, ймовірність розвитку хвороб дихальних шляхів зменшується вже з перших днів. Через 5-10 років після відмови від куріння ризик виникнення раку легені дорівнює з аналогічним показником у некурящих осіб.

Клімат і мікроклімат

Склад повітря, яким ми дихаємо, дуже важливий. Промислові забруднювачі, потрапляючи в організм, викликають алергічні реакції, сприяють розвитку запалення і підвищують вірогідність злоякісного переродження клітин. Пил також містить різноманітні алергени, а ще багата вона хвороботворними мікроорганізмами, що викликають ті чи інші інфекційні захворювання. Повітря, що містить малу кількість кисню, не може задовольнити потребу організму людини в ньому, в результаті чого тканини і органи відчувають дефіцит цього елемента. Останнє тягне за собою хвороби.

Отже, зменшують ризик розвитку хвороб органів дихання наступні заходи:

• проживання в екологічно сприятливих районах без великих об’єктів промисловості;
• якщо діяльність людини передбачає роботу в запилених, забруднених промисловими поллютантами умовах, потрібна хороша вентиляція приміщення, а також використання засобів захисту органів дихання, зокрема, респіраторів;
• часте провітрювання житла;
• регулярна (в ідеалі – щоденна) вологе прибирання – слід витирати пил і мити підлоги;
• відмова від вмісту в будинку «пилозбірників» – настінних і підлогових килимів, м’яких іграшок, відкритих стелажів з книгами;
• утримання в будинку живих рослин (вони поглинають вуглекислий газ і збагачують повітря киснем);
• підтримка нормальної вологості повітря; особливо важливо це в опалювальний сезон; оптимальний варіант – використання спеціальних приладів-зволожувачів.

Також важлива щодо профілактики хвороб органів дихання кліматотерапія. Дуже корисний морський клімат – вологий повітря, що містить велику кількість солей і йоду, а також клімат хвойних лісів. У фізіотерапії існує такий напрямок, як спелеотерапія (галотерапія), або лікування кліматом соляних печер. Повітря, насичене сіллю, знезаражує дихальні шляхи, підвищує резистентність організму до впливу алергенів. Таким повітрям дуже легко і приємно дихати. Соляні печери можуть бути розташовані в районах родовищ солі. У багатьох санаторіях, лікарнях та інших медичних установах обладнані спеціальні кімнати для спелеотерапії, стіни і стеля яких виконані з солі, а також є апарат, який забезпечує розпилення сольової суспензії по всій площі приміщення.

Ще з метою профілактики хвороб дихальної системи можна застосовувати ароматерапію. Збагатити повітря фітонцидами хвої допоможуть ефірні олії сосни, ялівцю, кипариса і інших рослин цього роду. Вони відмінно очищають повітря від хвороботворних мікроорганізмів, запобігаючи їх попаданню в наші дихальні шляхи. Використовувати ефірні масла можна в ароматичних лампах і кулони, а також додаючи кілька крапель на ванну. Ванна ж з натуральною морською сіллю допоможе наситити повітря йодом та іншими корисними мікроелементами, що також матиме благотворний вплив на органи дихання.

Дихання

Правильне дихання знижує ймовірність розвитку хвороб респіраторного тракту, а неправильне, навпаки, збільшує їх ризик. Напевно, ви задали собі питання: «Правильно – це як?». Відповідь на нього простий. Правильно дихати носом. Порожнина носа є початковою ланкою дихальних шляхів. Потрапляючи в неї, повітря зігрівається, а також завдяки реснитчатому епітелію, яким вистилає слизова, він очищається від мікроорганізмів, алергенів і інших непотрібних організму домішок. Вони просто затримуються на цих віях, а потім з чханням виводяться з організму.

Якщо ж людина дихає ротом, в його дихальні шляхи потрапляє холодне забруднене повітря, який, безсумнівно, підвищує ризик розвитку захворювань. Особливо важливий цей момент в зимовий час – дихання ротом загрожує фарингітами, ангіною і навіть пневмонією.

Окремо слід сказати про дихальної гімнастики Стрельникової. Автор розробила безліч комплексів дихальних вправ для лікування різних захворювань. Серед них є й такі, які застосовуються при патології органів дихання, а також зменшують ризик їх розвитку.

Також для профілактики може бути використана інгаляційна терапія. Ми маємо на увазі не парові інгаляції (дихання над тазиком з гарячою картоплею), а використання спеціальних приладів – небулайзерів. Правда, без призначення лікаря можна використовувати тільки інгаляції з фізіологічним розчином – це засіб добре зволожує дихальні шляхи, що особливо важливо в зимовий період (коли повітря в наших будинках пересушений за опалення) та під час епідемій ГРВІ.

У небулайзере можуть бути використані і інші лікарські засоби, однак це вже не буде заходами первинної профілактики, але для підтримання ремісії та попередження ускладнень (тобто в якості заходів вторинної і третинної профілактики) цей метод також застосовується. У таких випадках препарати, дозування та кратність процедур призначає лікар в індивідуальному порядку. Ефірні олії та розчини трав у небулайзерах застосовувати заборонено.

Здоровий спосіб життя

Здоровий спосіб життя забезпечує високу стійкість організму людини до несприятливих зовнішніх чинників, покращує роботу як місцевого, так і загального імунітету. Він включає в себе:

• фізичну активність (прогулянки на свіжому повітрі, щоденні заняття фізкультурою, плавання, їзда на велосипеді або будь-які інші навантаження);
• раціональний режим праці і відпочинку (перевтома нікому не йде на користь; своєчасний відпочинок і здоровий семи-восьмигодинний нічний сон роблять наш організм більш сильним і таким же чином впливають на імунітет);
• раціональне та збалансоване харчування (містить в собі всі необхідні для повноцінної роботи організму поживні речовини, вітаміни, мікроелементи, амінокислоти і так далі);
• загартовування (не варто ростити дітей «парникових» умов, необхідно поступово привчати їх до впливу несприятливих факторів – прохолодної води, повітря; гуляти слід щодня і в будь-яку погоду, але підходящої одежі, щоб уникнути перегріву, переохолодження або намокання).

Що робити в період епідемії

Щоб уникнути ГРВІ, а значить і хвороби дихальних шляхів, у період сезонних епідемій слід виконувати такі рекомендації:

• уникати контактів з хворими людьми (не перебувати у закритих, погано провітрюваних, багатолюдних приміщеннях; в цьому відношенні прогулянка під новорічною ялинкою на відкритій площі з безліччю людей більш безпечна, ніж похід у супермаркет);
• якщо контакт все-таки очікується, уникати рукостискань, обіймів з хворою людиною; відмінно, якщо він буде в марлевій масці;
• дотримуватися правил особистої гігієни (як можна частіше мити руки, не тягнути їх в рот);
• після відвідування людних закритих приміщень промивати порожнину носа сольовим розчином (так швидше вимиються з неї віруси та інші шкідливі речовини, які затримав з повітря війчастий епітелій);
• проводити сеанси ароматерапії (хорошим противірусну і антисептичною дією володіють, як було сказано вище, хвойні масла).

Якщо хвороба виникла

Якщо уникнути захворювання дихальних шляхів все-таки не вдалося і у вас виникли які-небудь симптоми, ваша першочергова задача – своєчасне звернення до лікаря. Виставлений на ранній стадії патології діагноз і вчасно почате адекватне лікування допоможуть запобігти хронізації захворювання, а якщо воно спочатку хронічне, то будуть сприяти якнайшвидшій його ремісії і неразвитию ускладнень, що є заходами вторинної і третинної профілактики.

Профілактика медикаментами?

Так, лікарські препарати іноді застосовуються в якості профілактичного лікування хвороб дихальних шляхів. Зокрема, можуть бути використані препарати таких груп:

• лізати бактерій (ІРС-19, Імудон та інші) – дозволяють сформувати місцевий імунітет до цих мікроорганізмів; застосовуються для профілактики фарингітів, ларингітів і інших інфекційних захворювань;
• засоби, що покращують роботу імунітету (препарати ехінацеї, Рибомуніл, Імунофлазід і так далі) – вони можуть бути призначені тільки імунологом на підставі результатів імунограми; наосліп приймати їх категорично не можна, адже наш імунітет – штука тонка і дуже складна, а неграмотно призначений препарат може ще більше погіршити стан хворого;
• противірусні мазі (зокрема, оксолінова) – ставлення до них у фахівців неоднозначне; одні вважають їх відмінним засобом профілактики ГРВІ і рекомендують наносити на слизову оболонку носа перед кожним походом в людне місце, інші ж проти цього, оскільки нанесення мазі ускладнює роботу війок порожнини носа – мазь впливає на віруси, а от інші непотрібні організму речовини (в тому числі бактерії) з легкістю проникають в нижні дихальні шляхи;
• бронходилятаторы пролонгованої дії інгаляційні кортикостероїди та інші препарати, призначені лікарем для лікування ХОЗЛ, бронхіальної астми та інших хронічних захворювань; вони пригнічують активність запального процесу і підтримують хвороба в стадії ремісії, попереджуючи загострення і запобігаючи розвиток ускладнень.

На закінчення хочемо відзначити важливість профілактичних оглядів і санації вогнищ хронічної інфекції. Під час профогляду можна виявити початкові зміни, характерні для тієї чи іншої патології, навіть при відсутності її симптомів (можливо, хрипи в легенях або зміни на флюорограмме), а вчасно усунуті вогнища хронічної інфекції запобігають поширення її на прилеглі органи, в тому числі і на дихальні. Особливу увагу слід звернути на порожнину рота – карієс та інші інфекційні хвороби її органів часто стають причиною хвороб органів дихання.

Дотримуйтесь наші рекомендації, і хвороби системи дихання напевно обійдуть вас стороною!

Відеофільм «Хвороби органів дихання, профілактика та лікування»: