Простатит у чоловіків: ознаки, лікування, симптоми, профілактика

Зміст

Простатит – захворювання, що характеризується запаленням тканин передміхурової залози.

Є, мабуть, найпоширенішим урологічним захворюванням.

Практично кожен другий чоловік хоч раз у житті стикався з даною патологією. Найбільш схильні простатиту особи, що ведуть безладне статеве життя, особи з імунодефіцитом і чоловіки старше 40 років. Чим лікувати простатит, ліки і перші ознаки недуги ми розглянемо в цій статті.

Причини простатиту у чоловіків

Простатит у чоловіків є інфекційним захворюванням, яке може бути викликано різною патогенною мікрофлорою, а також вірусами. На перше місце серед можливих збудників виходять: уреаплазми, хламідії, трихомонади.

У осіб з ослабленим імунітетом захворювання може бути викликане стрептококами, стафілококами, кишковою паличкою – мікроорганізмами, які належать до групи умовно-патогенних і можуть в нормі знаходиться в організмі здорової людини.

Дещо рідше в якості збудників захворювання можуть виступати і такі віруси, як вірус герпесу, вірус папіломи людини, цитомегаловірус. Крім того, причиною розвитку простатиту у чоловіків може стати попереднє травматичне пошкодження м’яких тканин промежини і органів малого тазу. Крім основних етіологічних факторів існують і ті, які не є безпосередньою причиною, але можуть спровокувати появу і розвиток простатиту.

До таких слід віднести:

1) Переохолодження організму;

2) Зниження імунорезистентності (цей стан може бути викликано не тільки різними інфекційними та неінфекційними захворюваннями, але також нездоровим способом життя: куріння, надмірне вживання алкоголю, нераціональне харчування, часті стресові ситуації та емоційні перенапруження);

3) Вогнища хронічної інфекції в організмі: тонзиліт, карієс, фарингіт та ін;

4) Надмірна сексуальна активність або навпаки тривале статеве утримання (викликає застій секрету передміхурової залози);

5) Малорухливий спосіб життя і робота переважно в сидячому положенні;

6) Наявні в анамнезі захворювання венерологической та урологічної сфери;

7) Запальні захворювання прямої кишки (дівертікуліти, хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, запалення гемороїдальних вузлів, виразки та запалення поліпів і пухлин);

Вроджені атипові особливості будови передміхурової залози.

Симптоми простатиту у чоловіків

Простатит у чоловіків може протікати гостро (клінічні симптоми досить яскраві і з’являється раптово), так і хронічно (уповільнену течію). В залежності від характеру перебігу захворювання з’являються певні ознаки простатиту.

Так, гострий простатит у чоловіків супроводжується такими ознаками, як:

прискорене сечовипускання, що не приносить задоволення з-за неповного спорожнення сечового міхура, часті позиви;
сечовипускання, що супроводжується слабким напором сечі, може бути по краплях;
гострі болі в області промежини, в надлобковій області, деколи иррадиирущие в пряму кишку або крижі;
болючість в процесі сечовипускання, болі і різі по ходу сечівника не тільки в процесі виділення сечі, але і після завершення акту сечовипускання;
передчасна еякуляція;
болючість при дефекації;
поява лихоманки, відчуття жару, підвищення температури тіла до 39?С, загальна слабкість, нездужання, головний біль.

Що стосується простатиту з хронічним перебігом, то клінічна симптоматика в даному випадку не така яскрава, як при гострому. Симптоми захворювання турбують чоловіка періодично і набагато рідше – в періоди загострення.

Картину хронічного простатиту складають наступні симптоми:

періодичне підвищення температури тіла до 37?С;
дискомфорт, неприємні відчуття, біль тупого характеру в області промежини;
періодичне виникнення болю під час сечовипускання;
наявність в сечі виділень патологічного характеру (можливе виділення білих пластівців, особливо в ранкові години);
при залученні в запальний процес навколишніх нервів і нервових закінчень може виникати тимчасова еректильна дисфункція;
втома, дратівливість.

Клінічна картина вірусних простатитів дещо відрізняється від простатитів бактеріального генезу.

Так герпетичні простатити найбільш схильні до частого рецидивування. Крім того, найчастіше простатит, спричинений вірусом, може бути діагностовано лише після проведення лабораторного дослідження сперми. Клінічна картина такого типу хвороби може бути схожа з бактеріальними урогенітальними захворюваннями, а може практично повністю відсутній (захворювання протікає латентно).

Можливі ускладнення

Якщо вчасно не лікувати захворювання, можливі наслідки. Простатит є досить підступним захворюванням, яке може призвести до ряду серйозних ускладнень. Найбільш частим з менш небезпечних наслідків гострого простатиту у чоловіків є його хронізації (перехід гострого запалення в хронічне).

Найчастіше хронізація процесу спостерігається при неадекватному лікуванні або пізньої діагностики патологічного процесу. До більш небезпечних ускладнень належать:

утворення абсцесу, найчастіше вимагає розтину і дренування;
везикуліт передміхурової залози (запалення насінних бульбашок);
коллікуліт (запалення насінного горбика);
аденома передміхурової залози;
цистит;
пієлонефрит;
утворення каменів у сечовому міхурі;
гостра затримка сечі (причиною може служити склерозування просвіту уретри);
імпотенція і безпліддя.

Діагностика захворювання

Проводити диференціальну діагностику простатиту у чоловіків слід з різними захворюваннями інфекційної і неінфекційної етіології урогенітальної сфери. Для того щоб встановити правильний діагноз слід провести ряд обов’язкових і при необхідності додаткових методів дослідження. Це необхідно для того щоб зрозуміти, чим лікувати простатит у чоловіків, і які ліки краще підійдуть.

До базисних методів діагностики простатиту відносяться:

загальний аналіз сечі;
аналіз сечі по Нечипоренко;
взяття і дослідження мазка з уретри на наявність бактерій;
ректальне пальцеве дослідження передміхурової залози (з метою диференційної діагностики з аденомою простати, а також утворень прямої кишки);
УЗ-дослідження (ТРУЗД – трансуретральний ультразвукове дослідження), дослідження секрету передміхурової залози, отриманого після проведення масажу простати (при простатиті в секреті підвищується рівень лейкоцитів).

У разі недостатньої інформативності перерахованих вище методів слід вдатися до допомоги додаткових. Додаткові методи діагностики простатиту полягають у проведенні:

біопсії тканин передміхурової залози (з метою виключення пухлинних захворювань);
уретроцистоскопии;
КТ органів малого таза;
рентгенологічного дослідження нирок, сечоводів і сечового міхура.

Лікування простатиту у чоловіків

Найбільш ефективною в лікуванні простатиту у чоловіків є комбінована терапія. З метою впливу на патологічний осередок застосовуються такі групи препаратів, як:

1) Антибактеріальні засоби – антибіотики з групи пеніцилінів (Оксацилін, Ампіцилін), макролідів (Азитроміцин), цефалоспоринів (Цефіксим, Цефотаксим), фторхиноловнов (Левофлоксацин, Норфлоксацин), тетрациклінів (Доксициклін);

2) ?-Адреноблокатори;

3) Міорелаксанти – Мідокалм;

4) Засоби, що поліпшують мікроциркуляцію (Трентал, Ескузан);

5) Гормональні засоби (після оцінки рівня гормонів в крові);

6) Фітопрепарати Простамол Уно. Важливе місце в профілактиці і лікуванні простатиту у чоловіків в домашніх умовах відводиться імуномодулюючою препаратів, сприяючих підвищенню імунітету (Поліоксидоній, екстракт Ехінацеї, полівітамінні препарати).

Як ще лікувати простатит у чоловіків? Прекрасним доповненням до базисної терапії простатиту стане фізіолікування. В даний час ефективними фізіотерапевтичними процедурами, спрямованими на зняття клінічних симптомів запального процесу в передміхуровій залозі, є: магнітотерапія (особлива перевага віддається трансректальной ультразвукової терапії), фонофорез, лазерне опромінення, теплі лікувальні ванночки з відваром ромашки, шавлії (володіють хорошими бактерицидними властивостями), масаж простати (не проводиться під час загострення при хронічному перебігу).

Профілактика

Для того щоб уникнути розвитку даного захворювання, слід максимально захистити організм від впливу провокуючих факторів.

Так, необхідно дотримуватися кількох простих правил:

1) Вести активний спосіб життя (особливо це стосується тих чоловіків, які проводять трудові будні в сидячому положенні протягом всього робочого дня);

2) Вести регулярне статеве життя з постійним статевим партнером;

3) Уникати переохолодження організму і стресових ситуацій;

4) Своєчасно проводити санацію хронічних джерел інфекції;

5) У разі появи симптомів будь-яких симптомів урогенітального характеру терміново звернутися до кваліфікованого фахівця для постановки діагнозу і призначення адекватної терапії.