Протизапальні препарати для суглобів: список

Протизапальні препарати для суглобів: списокБольовий синдром і запалення, пов’язані з захворюваннями опорно-рухового апарату, представляються головною причиною застосування нестероїдних протизапальних лікарських препаратів. Спектр захворювань, що супроводжується больовим синдромом, дуже широкий, особливо частою причиною виявляється ураження суглобів різної етіології. Нестероїдні протизапальні препарати для лікування суглобів підбираються в залежності від інтенсивності та тривалості запального процесу.
Зміст:

  • Дія і види протизапальних препаратів (НПЗП)
  • Список часто застосовуваних протизапальних препаратів при ураженні суглобів

Показання до використання протизапальних лікарських засобів:

  • больовий синдром різної інтенсивності при запальних процесах і травмах;
  • запальні та дегенеративно-дистрофічні зміни суглобів: артрити, бурсити, синовіти, тендовагініти різної етіології;
  • невралгічні, посттравматичні і післяопераційні болі.

Дія і види протизапальних препаратів (НПЗП)

Фармакологічна дія НПЗП обумовлено зниженням вироблення циклооксигенази – головного ферменту, який бере участь у синтезі в організмі медіаторів запальних реакцій, зокрема простогландинів. За рахунок інактивації медіаторів запалення спостерігається зниження болю, набряку, склеротичного процесу у вогнищі запалення.

Всі НПЗП за механізмом дії діляться на дві великі підгрупи:

  • неселективні протизапальні препарати відрізняються інгібуючу дію на циклооксигеназу першого і другого виду (ЦОГ-I і ЦОГ-II);
  • селективні препарати – вибірково інгібують циклооксигеназу другого виду (ЦОГ-II).

Протизапальні препарати для суглобів: список

За хімічним складом виділяють:

  • утворення оцтової кислоти – кеторолак, індометацин, диклофенак;
  • освіти пропіонової кислоти – кетопрофен, ібупрофен, фенопрофен;
  • освіти оксикамів – мелоксикам, піроксикам, теноксикам;
  • освіти коксибов – рофекоксиб, эторикоксиб, парекоксиб;
  • освіти бутилпиразолидона – клофезон, фенілбутазон;
  • утворення інших хімічних груп – набуметон, глюкозамін, німесулід.

Список часто застосовуваних протизапальних препаратів при ураженні суглобів

Неселективні препарати:

  • диклофенак (вольтарен, ортофен, диклоген, артрозан, флотак);
  • індометацин (метиндол, индобене);
  • ібупрофен (ибусан, нурофен, ибупром);
  • кеторолак (долак, кетолор).

Протизапальні препарати неселективною групи в різній мірі проявляють протизапальну, аналгетичну та антипіретичну дію. У високій мірі викликають ураження слизової поверхні шлунково-кишкового каналу при тривалому застосуванні. Деякі препарати групи (індометацин та його аналоги) мають пригнічуючою дією на біосинтез хрящової тканини.
Селективні препарати:

  • нимесил (найз, немулекс);
  • моваліс (мелоксикам, оксикамокс);
  • целекоксиб;
  • ксефокам;
  • этерококсиб.

Протизапальні препарати селективної групи володіють високим протизапальну та аналгетичну впливом. Перевагою даної групи вважається мінімальна побічна дія на слизову поверхню шлунково-кишкового каналу при тривалому застосуванні. А також нейтральне або стимулюючий вплив препаратів на процеси синтезу хрящової тканини.
Для поліпшення переносимості протизапальних препаратів рекомендується:

  • одночасне призначення лікарських засобів захищають слизову поверхню шлунково-кишкового тракту – мізопростол, ранітидин, фамотидин, омепразол;
  • зміна лікарської форми та зниження дози препарату. При розвитку побічних реакцій таблетки слід замінити на ректальні свічки, кишково-розчинні або ін’єкційні лікарські форми;
  • для тривалого застосування при лікуванні суглобів використовувати протизапальні препарати селективної групи.

Протизапальні препарати для суглобів: список

Загальні протипоказання до застосування НПЗП:

  • гастрит, виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки;
  • висока чутливість до компонентів препарату;
  • сильна серцева, печінкова та ниркова недостатність;
  • хвороба Крона, виразково-некротичний коліт;
  • вагітність і етап грудного вигодовування;
  • прийом більше одного препарату цієї групи.

Тривалий прийом протизапальних препаратів у високих дозах може викликати:

  • гастрит, виразку, перфорація, шлунково-кишкова кровотеча, диспепсичні порушення, зміна функції печінки з підвищенням активності печінкових ферментів;
  • ниркову недостатність, порушення сечовипускання;
  • алергічні реакції – ангиоотек, еритему, кропив’янку, булезный дерматит, бронхіальну астму, анафілактичний шок;
  • порушення роботи нервової системи – зміна настрою, дезорієнтацію, запаморочення, апатичність, шум у вухах, головний біль, погіршення зору;
  • зміна роботи серця і судин – серцебиття, збільшення кров’яного тиску, набряки.

Протизапальні мазі для суглобів

Мазі і гелі для зовнішнього застосування призначаються на ранніх етапах захворювання або у комплексному лікуванні паралельно з прийомом таблетованих або ін’єкційних форм протизапальних препаратів. За змістом активного компонента мазі поділяються на кілька груп:

  • на основі диклофенаку (диклак, дикловит, вольтарен гель);
  • на основі ібупрофен (нурофен, долгит, ибупрофеновая мазь);
  • на основі індометацину (индовазин, индометациновая мазь);
  • на основі кетопрофену (фастум, кетонал, быструм гель, феброфид);
  • на основі німесуліду (найз гель).

Тривалий прийом мазей може викликати свербіж, лущення, почервоніння на місці нанесення. Мазі застосовуються з обережністю у дитячому віці і якщо є системні ушкодження шлунка, кишечника, нирок і печінки. Заборонено нанесення протизапальних мазей і гелів на пошкоджену шкіру.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: