Діагностика псоріатичного артриту (ПА), так само як і інших ревматичних захворювань, заснована на відповідності симптомів хвороби певним критеріям. Лікування здійснюється у відповідності зі стандартами терапії і може включати патогенетичні і симптоматичні засоби. Основними напрямками є купірування запалення і уповільнення прогресування патологічного процесу.
Зміст
- 1 Діагностика
- 2 Лікування
- 2.1 Спосіб життя і дієта
- 2.2 Немедикаментозна терапія
- 2.3 Медикаментозна терапія
- 2.4 Засоби народної медицини
Діагностика
Сформульовано 10 діагностичних критеріїв ПА.
У хворого повинен обов’язково бути один або декілька з наступних ознак:
- псоріатичне ураження шкіри або нігтів;
- псоріаз у близьких родичів (батьки, діти, брати, сестри);
- зміни на рентгенограмі, що включають остеоліз (руйнування кісткової тканини) і периостальные нашарування при відсутності остеопорозу навколосуглобових області.
Крім того, для підтвердження діагнозу повинні бути зареєстровані деякі з перерахованих нижче ознак:
- артрит дистальних міжфалангових суглобів кистей, розташованих між нігтьової і середньої фалангами пальців;
- ураження всіх трьох суглобів першого пальця кисті;
- зміни великого пальця стопи;
- біль у п’ятах;
- негативний ревматоїдний фактор;
- сакроілеїт (ураження крижово-клубових зчленувань), що підтверджується рентгенологічно;
- паравертебрально кальцифікація (відкладення солей кальцію в навколохребцеві тканинах).
Всього для діагностики ПА необхідна наявність як мінімум трьох з перерахованих обов’язкових і додаткових ознак. Якщо ж у пацієнта визначається позитивний ревматоїдний фактор, у нього для діагностики ПА додатково необхідна наявність рентгенологічної картини зі сакроілеїтом і паравертебральної кальцифікації, тобто п’яти з перерахованих вище симптомів.
Стрілка вказує на зруйновану фалангу
Рентгенологічні особливості ПА:
- асиметричний артрит;
- відсутність остеопорозу (зниження щільності кістки) біля суглоба;
- артрит дистальних міжфалангових суглобів;
- руйнування решт фаланг з формуванням своєрідної картини «олівця в ковпачку»;
- кістковий анкілоз (зрощення) в області крижово-клубових зчленувань і між хребцями.
Специфічна лабораторна діагностика ПА відсутня. В аналізі крові визначаються запальні зміни: збільшення кількості лейкоцитів, швидкості осідання еритроцитів, помірне зниження кількості еритроцитів і гемоглобіну при збереженні нормального колірного показника (нормохромна анемія). При ураженні інших органів і систем розвиваються відповідні діагностичні ознаки.
Лікування
Терапія ПА включає немедикаментозні та лікарські методи впливу.
Спосіб життя і дієта
Пацієнт з ПА повинен змінити своє життя. Йому слід уникати чинників, що провокують загострення. До них відносяться стреси, травми, інфекційні захворювання. Необхідно відмовитися від куріння і вживання алкоголю.
Рекомендується дотримуватися дієти, спрямовану на нормалізацію ваги, що містить малу кількість солі та тваринних жирів. Слід уникати надмірного вживання рафінованих вуглеводів, у тому числі цукру. 
Необхідно обмежити в їжі такі продукти, як цитрусові, червоні фрукти і ягоди (малину, полуницю, гранат), солону рибу і суші, помідори, бобові, м’ясо (яловичину і свинину).
Для зниження ризику серцево-судинних ускладнень хворому з ПА необхідно раз на півроку визначати індекс маси тіла, контролювати рівень глюкози і холестерину в крові, а також артеріального тиску.
Доведено, що куріння і ожиріння – два провідних фактора зменшення тривалості життя хворих з ПА.
Немедикаментозна терапія
У деяких дослідженнях відзначено ефект таких методів фізіотерапії, як голковколювання, бальнеолікування, гомеопатичні засоби. Ці методи посилюють дію симптоматичного лікування, покращують функцію суглобів, але на прогноз хвороби ніяк не впливають.
При ПА необхідно щодня займатися лікувальною фізкультурою, допомагає зберегти рухливість суглобів і уникнути м’язової атрофії. В комплекс входять вправи для стоп, суглобів кистей, плечових, ліктьових, тазостегнових і колінних суглобів, тобто для найбільш часто розбито хворобою органів. Важливі адекватні силові навантаження і вправи на розтягнення.
Серед методів физиолечения мають значення ультрависокочастотна терапія (УВЧ), сантиметроволновая терапія, інфрачервона лазеротерапія, індуктотермія та інші. Фізіотерапевтичні процедури можна проводити тільки в стадії ремісії захворювання.
У реабілітації хворих з ПА можна використовувати мануальну терапію, грязелікування, в тому числі із застосуванням «сухих» ропи і грязьових екстрактів.
Медикаментозна терапія
Цілі медикаментозного лікування ПА:
- досягнення мінімальної активності або ремісії захворювання, тобто позбавлення пацієнта від турбують його ознак;
- поліпшення якості життя пацієнтів і збільшення її тривалості;
- зниження ризику захворювань, часто поєднуються з ПА: ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, цукрового діабету 2 типу, метаболічного синдрому, артеріальної гіпертензії, депресії і запальних хвороб кишечнику.
Ефективність терапії оцінюється за спеціальним стандартизованим індексу, що враховує стан суглобів, хребта, шкіри, наявність дактилита і энтезита, а також порушення функції опорно-рухового апарату.
Групи препаратів, що використовуються для лікування ПА:
- нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ);
- глюкокортикостероїди (ГКС), найчастіше внутрішньосуглобові;
- базисні протизапальні препарати (БПП);
- генно-інженерні біологічні препарати (ГИБП).
НПЗЗ – препарати першого вибору при активному ПА. Вони добре знімають симптоми захворювання, але не впливають на його прогресування. Прийом цих ліків може супроводжуватися небажаними реакціями з боку органів травлення та серцево-судинної системи, тому їх слід призначати з обережністю пацієнтам літнього віку і регулярно (кожні 3 – 6 місяців) контролювати їх ефективність і переносимість. Всі підгрупи НПЗЗ однаково ефективні в лікуванні симптомів ПА.
Системні ГКС при ПА зазвичай не призначаються, оскільки їх застосування може викликати загострення псоріазу. Найчастіше при ураженні одного або декількох суглобів призначається внутрішньосуглобове введення дипроспана. Він також допомагає при энтезитах і тендинітах (запаленні сухожиль). Таке лікування повинно поєднуватися з прийомом НПЗЗ або БПП.
При несприятливому прогнозі захворювання пацієнту якомога раніше повинні бути призначені БПП, насамперед метотрексат, а при неможливості його використання – лефлуномід («Арава»), сульфасалазин або циклоспорин А. Про несприятливому прогнозі кажуть ерозії суглобових поверхонь, ураження п’яти і більше суглобів, що передує прийом системних ГКС, порушення функції суглобів, підвищення швидкості осідання еритроцитів, необхідність активної терапії, псоріатичне ураження шкіри, початок хвороби у віці старше 60 років. БПП зменшують вираженість симптомів ПА, але не уповільнюють його прогресування.
БПП досить добре переносяться. Прийом метотрексату потрібно обов’язково поєднувати з призначенням фолієвої кислоти. Під час лікування цими препаратами слід регулярно контролювати загальний аналіз крові та рівень печінкових трансаміназ.
Новою перспективною групою для лікування ПА є ГИБП: інфліксімаб, адалімумаб, голимумаб і этанерцепт. Всі вони відносяться до інгібіторів фактора некрозу пухлини, не тільки знімають симптоми хвороби, але і уповільнюють її прогресування.
Вони показані при неефективності метотрексату або НПЗЗ та наявності суглобових ерозій курсами не коротше трьох місяців. При наявності несприятливих прогностичних факторів, активному ПА, значному псоріазі ГИБП можуть бути призначені відразу, без використання БПП.
Засоби народної медицини
ПА – серйозне захворювання, при неправильному лікуванні приводить до руйнування суглобів, ураження внутрішніх органів, розвитку коморбідних захворювань. Його лікування повинен проводити ревматолог, ґрунтуючись на сучасних рекомендаціях доказової медицини. Будь-які додаткові втручання необхідно проводити тільки після консультації з лікарем. При цьому слід пам’ятати, що ефективність і безпека засобів народної медицини ніким не вивчалася.
Засоби народної медицини в деяких випадках можуть допомогти в лікуванні симптомів хвороби, зокрема, болю і набряку суглобів. Для цього можна використовувати наступні рецепти:
- зробити компрес з сирої натертої картоплі, прикласти її до суглоба, накрити поліетиленом і рушником, залишити на 2 – 3 години;
- обернути хворий суглоб листям лопуха, капусти або подорожника;
- робити компреси з тертої моркви або подрібненого алое в поєднанні з невеликою кількістю рослинної олії і скипидару;
- розтирати хворі суглоби спиртовою настоянкою квіток бузку;
- пити відвар березових бруньок.
З великою обережністю потрібно використовувати всі ці методи хворим з шкірними проявами псоріазу.
Лікар-ревматолог, к. м. н., Михайло Протопопов розповідає про псоріатичному артриті:
