Зміст
- 1 Статистика поширення та варіанти перебігу захворювання
- 2 Причини та прояви хвороби
- 3 Клінічні форми хвороби
- 4 діагностики
- 5 Способи лікування
Псоріатичний артрит (ПсА) – це хронічне запальне захворювання суглобів і хребта, пов’язане з псоріазом. Як і реактивний артрит, ПсА відноситься до групи, так званих, серонегативних спондилоартритів, “серонегативность” означає відсутність яких-небудь змін в аналізах. Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб X перегляду (МКБ-10) ПсА входить в групу псоріатичних та энтеропатических атропатий і включає в себе 5 основних форм захворювання, про яких мова піде нижче.
Статистика поширення та варіанти перебігу захворювання
Псоріатичний артрит досить широко поширений в загальній популяції. За статистикою ця хвороба займає II місце відразу після ревматоїдного артриту в структурі запальних патологій суглобів і хребта. Хворіють з однаковою частотою чоловіки і жінки, хоча за статистикою чоловіки більш схильні до розвитку ураження хребта – псоріатичного спондиліту. У більшості пацієнтів (близько 75%) розвиток псоріазу гладкої шкіри, волосистої області голови та/або нігтів передує патології суглобів, у решти ж псоріаз і ПсА можуть маніфестувати одночасно, а у частини пацієнтів – спочатку розвивається ураження суглобів, а згодом гладкої шкіри волосистої частини голови і нігтів.
Найчастіше зустрічаються наступні варіанти перебігу цього захворювання:
Причини і прояви хвороби
Причини та етіологічні фактори виникнення хвороби на даний момент невідомі. Обговорюється можлива роль травм, перенесених інфекцій, стресів, інших хронічних захворювань у розвитку хвороби, але поки це питання залишається відкритим і діскутабельним. Тим не менш, досить широко обговорюється роль генетичної схильності у розвитку хвороби: практично у половини хворих є родичі з псоріатичним ураженням шкіри і/або суглобів. Генетична схильність підтверджується також і одночасною присутністю псоріазу у близнюків.
Нагадаємо, що основні клінічні прояви і симптоми псоріатичного артриту наступні: псоріаз шкіри і/або нігтів, запалення суглобів (одного або декількох), ураження хребта та крижово-клубових зчленувань, а також энтезиты запалення в місцях прикріплень сухожиль до кісток.
Клінічні форми хвороби
Варіанти псоріатичного ураження шкіри у пацієнтів вельми різноманітні – від одиничних бляшок до субтотального і тотального масивного ураження всього шкірного покрову і нігтів. Пацієнти тривало спостерігаються і отримують лікування у лікаря-дерматолога. Висипання локалізуються на волосистій частині голови, в області ліктьових і колінних суглобів, у ділянці пупка, в пахвовій і паховій області. Часто в патологічний процес втягуються і нігтьові пластинки, які потовщуються (“симптом наперстка”), деформуються і нагадують грибкове ураження нігтів.
Власне ураження суглобів – периферичний псоріатичний артрит. ПсА може починатися як гостро, так і поволі, поступово, залучаючи в патологічний процес всі нові і нові суглоби – захворювання здобуває затяжний хронічний перебіг. Особливістю є і те, що пацієнтів не турбує ранкова скутість (як, наприклад, при ревматоїдному артриті).
Досить довго хвороба може локалізуватися лише в області одного або декількох нечисленних суглобів. “Мішенями” можуть виступати наступні суглоби:
- міжфалангові суглоби кистей і стоп,
- п’ястно-фалангові і плюснефаланговие,
- гомілковостопні,
- колінні,
- ліктьові суглоби.
Рідше уражаються великі тазостегнові суглоби. Артрит часто асиметричний. Крім того, специфічна особливість цього артриту є розвиток т. зв. осьового артриту пальців (тобто уражаються всі суглоби одного пальця), і розвиток дактилита. Під дактилитом (від грец. “dactylos” — палець) розуміють запалення пальців, яке проявляється вираженим болем, обмеженням руху, набряк та припухлість пальця. За рахунок осьового артриту і дактилита пальці набувають характерний “сосискообразную” форму.
Ураження хребта або спондиліт розвивається практично у половини хворих, однак у частини з них він може протікати абсолютно безсимптомно, у інших же проявляється болем у всіх відділах хребта, скутістю, ускладненням руху.
Про діагностиці
Діагностика хвороби грунтується на комплексі скарг, даних історії захворювання, життя і сімейного анамнезу пацієнта з псоріатичним артритом, огляду шкіри і суглобів, а також лабораторних та інструментальних даних. Так, у пацієнта обов’язково необхідно уточнити про наявність псоріазу у кого-небудь в сім’ї, з’ясувати, у кого з них спостерігалися ще й патологія суглобів і хребта. При огляді звертають увагу на характерні локалізації псоріатичних бляшок, в першу чергу, волосяну частину голови, околопупочную область, пахвові, сідничні складки, область промежини, область над суглобами. Потім необхідно уважно оглянути суглоби, оцінити їх функціональні можливості, а також ступінь деформації. Специфічних лабораторних маркерів псоріатичного артриту не існує, що диктує необхідність акцентувати увагу швидше на клінічну картину хвороби та анамнестичні дані. Іноді у пацієнтів може підвищуватися ревматоїдний фактор (РФ), що вимагає проведення більш ретельної диференціальної діагностики з РА, проте аж ніяк не виключає діагноз ПсА. Допомагає в діагностиці рентгенографія (КТ, МРТ), тому як на рентгені досить специфічні для цього захворювання.
Критерії постановки діагнозу наступні:
- наявність псоріазу у теперішньому, минулому або у членів сім’ї;
- типове ураження нігтів;
- негативний РФ;
- дактилит;
- специфічні зміни на рентгені.
Диференціальну діагностику слід проводити, перш за все, з іншими ревматологическими захворюваннями – РА, остеартрозом, реактивним артритом, анкілозивний спондилоартрит (хворобою Бехтерева).
Способи лікування
Питання про те, як лікувати псоріатичний артрит вивчений, але це складна і багатокомпонентна завдання, кінцева мета якої є поліпшення якості життя хворого, усунення болю і уповільнення прогресування хвороби. Методи лікування псоріатичного спондилоартриту поділяються традиційно на медикаментозні і немедикаментозні. Серед немедикаментозних методів можна виділити санаторно-куротное лікування, ЛФК, фізіотерапію. Крім того, кожен пацієнт отримує вказівки з приводу дієтичних рекомендацій. Особливої дієти при псоратическом артриті немає. Однак слід уникати продуктів, які можуть ускладнити перебіг самого псоріазу. Наприклад, заборонені високо алергенні продукти, такі як цитрусові, шоколад, полуниця, помідори, мед у великій кількості і інші солодощі, шипучі напої – все це не кращим чином впливає на перебіг хвороби. Також не варто використовувати засоби народної медицини при цій хворобі у зв’язку з їх недоведеною ефективністю.
Медикаментозна терапія включає підбір і призначення базисної терапії. Серед препаратів, які найбільш часто використовуються, можна виділити наступні: нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), глюкокортикостероидные гормони (слід пам’ятати, що використання гормонів тривалий час і у великих дозах часто приводить до загострення псоріатичного ураження шкіри!), внутрішньосуглобові введення гормональних препаратів. Основу терапії повинні складати так звані базисні протизапальні препарати, які покликані зменшити прояви артриту та загальмувати прогресування самої хвороби: сульфасалазин, метотрексат, циклоспорин, лефлунамид. При відсутності ефекту від застосовуваних препаратів, а також при розвитку небажаних побічних ефектів, вдаються за допомогою генно-інженерних біологічних препаратів (наприклад, инфликсимаба (Ремікейд)). Але висока вартість цих препаратів у нашій країні обмежує їх масове застосування. Часто лікування проводиться спільно з дерматологом.
При агресивному протягом артриту, при швидкому збільшенні і руйнування суглобів показано хірургічне лікування – ендопротезування. Слід пам’ятати, що вже при перших ознаках запалення пацієнтам з псоріазом як можна швидше варто звернутися до ревматолога для підбору адекватної та ефективної терапії і не втратити дорогоцінний час.
