Пункція при гаймориті: особливості процедури

Пункція при гаймориті: особливості процедури

Зміст:

  • 1 Пункція при гаймориті – міфи і правда
  • 2 Докладніше про гаймориті і його підступництво
  • 3 Ситуація, коли неминучий проколу гайморової пазухи
  • 4 Процедура пункції гайморових пазух
  • 5 Після пункції
  • 6 Відео

Традиційно щодо пункції при гаймориті склалася думка, що це застарілий і «драконівський» метод лікування. З цієї причини чимало нужденних у цій процедурі відмовляються від неї, воодушевляемые численної і багатообіцяючою рекламою повного зцілення без втручання ескулапа. Але статистика – річ уперта, і вона говорить про те, що більшість таких пацієнтів у підсумку приходять до фахівця отоларинголога, але вже з запущеним, «залеченным» захворюванням, коли знадобиться не одна пункція, а, можливо, і операція.

Пункція при гаймориті – міфи і правда

У народі побутує численні міфи про процедуру проколу гайморової пазухи, як, наприклад, такі:

  • процедура дуже болюча;
  • під час пункції пошкоджуються кістки носа і навіть чути їх хрускіт;
  • пункція не лікує, а заліковує» гайморит, і її потрібно буде робити постійно;
  • після проколу залишається отвір у кістки носа;
  • пункція призводить до носових кровотеч і постійним виділенням з носа.

Це все міфи, а ось – реальність:

  • сама процедура не більш болючою, ніж видалення зуба під анестезією, тому що перед пункцією обов’язково проводиться анестезія;
  • що стосується пошкодження кісток: на бічній стінці тонкої носового ходу роблять маленький отвір голкою, яке швидко гоїться, і, звичайно ж, цей прокол супроводжується легким хрускотом;
  • з приводу «заліковування» гаймориту: саме залікований і своєчасно не пунктированный, він потребує багаторазових пункціях, а іноді й операції;
  • ніяких отворів після пункції не залишається, вони швидко закриваються хрящової і кісткової тканиною з-за гарного кровообігу;
  • виділення крові, гною, слизу – нормальне явище після пункції, яке зникає у міру стихання процесу і очищення гайморової пазухи.

Порада: не слід орієнтуватися на сторонню інформацію від незнайомих людей про «принади» пункції, наприклад, з інтернету, де вона часто гіперболізована. Краще всі питання гаймориту і його лікування заздалегідь обговорити з фахівцем.

Детальніше про гаймориті і його підступництво

Пункція при гаймориті: особливості процедури

Гнійний гайморит

Запалення верхньощелепної або гайморової пазухи з однієї або з обох сторін може виникнути внаслідок порушення проходження носових ходів при частих простудних захворюваннях, після переохолодження, при попаданні чужорідних тіл (частіше у дітей), при поширенні запалення з коренів зубів верхньої щелепи, при поліпах та аденоїдах, зниженні імунітету, травмах особи.

Інфекція легко утримується в пазухах, з яких порушений відтік слизу, викликаючи набряк оболонки, розвивається катаральне запалення. Якщо його не лікувати вчасно, катаральний процес переходить в гнійний. Якщо не евакуювати гній вчасно, процес може поширитися на головний мозок, орган зору і слуху, навіть спровокувати сепсис. Також гайморит може перейти в хронічну форму, перетворившись в постійно діючий осередок інфекції в організмі. Від нього можуть страждати будь-які органи – серце, нирки, кістково-суглобова система, орган слуху та інші, в яких також розвивається хронічне запалення.

Хронічний гайморит може трансформуватися в пристінкове осумковані запалення – кісту. У цих випадках потрібна операція – видалення кісти гайморової пазухи, яка сьогодні виконується ендоскопічним методом.

Ситуація, коли неминучий проколу гайморової пазухи

Пункція при гаймориті: особливості процедури

При своєчасному зверненні до лікаря гайморит можливо легко вилікувати консервативними способами

Гайморит починається, як правило, з катаральної форми, що проявляється головним болем, закладеністю носа, підвищенням температури, порушенням фонації голосу. У цій стадії він добре піддається консервативному лікуванню – антибактеріальна терапія, закапування в ніс, процедури, компреси, інгаляції і так далі. Це лікування повинен призначити лікар.

Не лікований катаральний гайморит переходить в гнійний процес, коли в одній або обох пазухах накопичується гнійний вміст. Лише в дуже рідкісних випадках при особливій будові носових ходів воно може самостійно виходити через ніс і наступити одужання. У більшості ж випадків гнійний гайморит може перейти в хронічну форму з частими загостреннями, а гірше того – дати різні ускладнення, про які було сказано вище. Оскільки гній не має властивість розсмоктуватися, його потрібно видаляти, а пункція – це найбільш доступний і ефективний спосіб. Його наявність в пазусі підтверджується рентгенівським знімком, КТГ або УЗД.

Проколи гайморових пазух також проводяться і з діагностичною метою, як, наприклад, пункція легких або діагностична пункція вузлів щитовидної залози – в основному, при підозрі на пухлину для взяття біопсії.

Порада: закладеність в носі і неможливість його очищення може бути найпершою ознакою починається гаймориту. Це та стадія, яка добре піддається лікуванню, і коли ще можна уникнути пункції. Не слід займатися самолікуванням, а відразу ж звернутися до лікаря.

Процедура пункції гайморових пазух

Пункція при гаймориті: особливості процедури

Пункція при гаймориті

Ця маніпуляція не настільки складна і страшна, як про неї прийнято думати, і проводиться взагалі в амбулаторних умовах. Підставою для пункції є результати діагностичного обстеження (мрт, у дітей і вагітних – УЗД), на яких видно рівень рідини. У рідкісних випадках пацієнту дається наркоз (частіше у дітей). Анестезію виконують введенням в носові ходи тампона з розчином анестетика.

Після втрати чутливості носових ходів спеціальної зігнутої виконується голкою прокол бічної стінки носового ходу, потім шприцом евакуюється вміст – слиз, гній. Обережно порожнину промивається фізіологічним розчином, потім вводиться антибактеріальний розчин (антибіотики, антисептики, ферменти).

Часто виникає необхідність в повторних пункціях. У цих випадках вводиться тонкий дренажний катетер, який фіксується до шкіри і використовується для промивань до настання стійкого поліпшення.

Багатьом відомо, що існує лазерний метод лікування гаймориту. Але він жодною мірою не виключає пункцію, коли в порожнині є гній. Лазерний метод дуже хороший, але як доповнення до основних методів лікування, а також при хронічному і катаральному гаймориті.

Після пункції

Пункція при гаймориті: особливості процедури

Акуратне виконання всіх рекомендацій призводить до швидкого виліковування

Як правило, переважна більшість пункцій при гаймориті проходить без будь-яких ускладнень. Вони частіше пов’язані з запущеними випадками захворювання, і можуть проявлятися у вигляді тромбоемболії, менінгіту, підшкірної емфіземи (скупчення повітря під шкірою особи), кровотечі. Ці випадки вкрай рідкісні, таких пацієнтів госпіталізують і надають невідкладну допомогу. У деяких хворих можуть бути запаморочення або непритомність після процедури, які легко усуваються медикаментозними засобами.

Сам пацієнт на весь час лікування повинен уникати переохолодження, відвідування басейну і сауни, самостійного прогрівання і застосування для закапування носа будь-яких коштів, не входять до рекомендації лікаря.

Рекомендована лікарем пункція при гаймориті – це необхідна лікувальна процедура, від якої не можна відмовлятися. Процедура технічно не складна і, як правило, протікає без ускладнень, сприяє швидкому одужанню.

Радимо почитати: операція з видалення апендициту

Відео

Подобається? Поділіться з друзями:
Здоровий спосіб життя