Зміст
Зображення чорного вентилятора на яскраво-жовтому фоні є міжнародним знаком радіаційної небезпеки. Цим знаком не позначаються об’єкти і пристрої, що несуть загрозу радіаційного опромінення: АЕС, фізичні лабораторії, місця поховань радіаційних відходів, спеціалізоване медичне обладнання і т. д.
Його авторами стали американські фізики-атомники, які працювали над створенням атомної і водневої бомби. Чому його творці вибрали таке зображення? Найбільш прийнятна версія — перевернутий трилисник — символ загибелі природи. Ми, люди — частина цієї природи, яке ж вплив радіоактивного випромінювання на живі організми?
Шляхи проникнення радіації в організм людини
При впливі радіації на людину, він отримує опромінення. Які ж шляхи проникнення радіації в організм людини? Існують два канали проникнення випромінювання в тканини організму.
Який же вид радіоактивного випромінювання найбільш небезпечний для людини? Саме внутрішнє опромінення являє собою найбільшу небезпеку і більш важкі наслідки для людського організму.
Пояснити це можна таким чином: що потрапив всередину організму радіоактивний атом контактує з опромінюваної тканиною і час дії обмежується лише періодом його перебування в тілі людини. Крім того, посилюється локальна дія випромінювання, оскільки радіоактивні речовини концентруються в органах вибірково.
На жаль, методи дезактивації, що застосовуються при зовнішньому опроміненні, тут безсилі.
Зовнішнє і внутрішнє опромінення
Який вид радіоактивного випромінювання найбільш небезпечний при зовнішньому опроміненні людини? Зовнішнє опромінення впливає на людину лише під час знаходження його в радіоактивній зоні. Небезпека ускладнює наявність в спектрі зовнішнього радіаційного випромінювання нейтронів. Ці крихітні частинки, що не мають електричного заряду, легко проникають в ядра атомів. В результаті утворюються атоми нових радіоактивних елементів. Таким чином, з’являється джерело вторинного, уже внутрішнього опромінення.
Як впливає радіація на організм людини? Розглянемо детальніше процеси, що відбуваються при зовнішньому опроміненні.
Деякі радіоактивні речовини, що потрапили в організм через шкіру, потрапляють в кровоносну систему і разом з потоком крові переносяться до окремих органів, створюючи високі локальні осередки радіації.
Результат проникнення радіоактивних речовин спільно з диханням залежить від розмірів частинок. 
Більшість з них згодом видаляються разом з видихуваним повітрям. Виняток становлять лише атоми, які вступають у хімічні зв’язку з кістковою тканиною (уран, цирконій тощо).
У результаті впливу радіації найчастіше виникають такі хвороби:
- зовнішнє опромінення викликає опіки шкіри і слизових оболонок різного ступеня тяжкості;
- опромінення внутрішніх органів стає причиною лейкозів і пухлинних процесів.
У чому причина негативного впливу радіації
Негативний вплив радіації на живі істоти пояснюється наступною причиною — в результаті сильної дії іонізуючого радіоактивного випромінювання, в живих клітинах утворюються дуже активні молекули, звані вільними радикалами. Вони є справжніми агресорами для всіх систем організму, ушкоджуючи і вбиваючи живі клітини.
Як діють на організм людини вільні радикали?
Генетичні наслідки радіації
мутація в генах
Які ж генетичні наслідки радіації? Механізм передачі спадкових ознак являє собою досить тонку і чутливу структуру. Помилки і збої в цій системі можуть бути викликані рядом причин, в тому числі і радіоактивним випромінюванням.
Перетворення в генах (носії спадкової інформації), що мають місце при опроміненні статевих клітин, можуть викликати зміни (мутації) в клітинах нового організму. Цей негативний ефект може поширитися і на наступні покоління. У нащадків можуть сформуватися фізичні і психічні порушення. Але ці відхилення можуть існувати лише за умови, що дефектний ген з’єднається з іншим геном, мають пошкодження. Чим менше число людей, що піддаються опроміненню, тим менше ймовірність появи таких вроджених дефектів у нащадків.
Від чого залежать наслідки опромінення
Результат впливу радіації на живі організми залежить від кількох факторів:
- види радіації;
- її інтенсивності;
- від індивідуальної сприйнятливості.
Організм людини здатний до регенерації пошкоджених клітин, поки їх кількість не перевищить певний критичний рівень. При перевищенні цієї межі запускаються незворотні процеси, що призводять до тяжких наслідків і навіть до смерті.
Наслідки опромінення можуть проявитися не відразу, а через багато років. Причому короткочасне, але інтенсивне опромінення небезпечніше, ніж його багаторазові, невеликі дози.
Для оцінки радіаційного стану існує кілька параметрів. Величина поглиненої дози характеризує здатність випромінювання пошкоджувати клітини тканини. Саме цей параметр визначає ступінь радіаційного впливу. Його вимірюють в Зивертах (Зв).
Природний радіаційний фон присутній в природі завжди. Рівень зовнішнього опромінення, що не перевищує 0.2 мкЗ/год (мікрозіверт на годину), вважається нормою радіації для людини. Це та ситуація, коли кажуть «радіаційний фон в нормі». Хоча існує «беспорогова концепція», згідно з якою безпечної дози радіоактивного опромінення не існує. Верхній рівень радіації до 0,5 мкЗ/год вважається безпечним для організму, називають допустимою дозою радіації для людини. Це значення еквівалентно 50 мікрорентген на годину.
Вважається що, скорочуючи час перебування в небезпечній зоні, людський організм переносить випромінювання потужністю 10 мкЗ/год без шкоди для здоров’я. Мається на увазі флюорографію, рентген. Рентгенівський знімок хворого зуба додає в цю підступну «скарбничку» ще 0,2 мЗв. Наведені цифри відображають лише потенційну небезпеку. Насправді жоден вид медичного обстеження не може викликати променеву хворобу.
Сумарна поглинається доза не повинна перевищувати поріг в 100-700 мЗв. Однократна доза опромінення у 6-7 Зв вважається абсолютно смертельною.
Не спокушайте долю — природний інстинкт самозбереження повинен спрацьовувати негайно при появі в полі вашого зору знака радіаційної небезпеки. Найрозумніше — негайно покинути цю зону. Пам’ятайте, радіоактивність має здатність накопичуватися, а доза радіації — підсумовуватися.
