Радикуліт: симптоми, лікування, профілактика, гімнастика

Зміст

Радикуліт належить до найбільш поширених хвороб, що вражає периферичну нервову систему. Хвороба вражає пучки нервових волокон, що починаються в спинному мозку. В основному радикуліт розвивається у хворих, що страждають остеохондрозом.

У місцях з’єднання хребців відбувається відкладання солей, що призводить до розростання кісток. Під час фізичних навантажень спостерігається зсув розростань та дисків, що приводить до здавлення нервових корінців і появи болю.

Також радикуліт може розвинутися в результаті розвитку грижі міжхребцевих дисків, переохолодження, травми хребта, різких рухів, підняття тягарів, стресу, порушення метаболізму, інтоксикації організму після перенесеної інфекційної хвороби. Найчастіше хвороба протікає гостро. Для хронічної форми характерними є періодичні загострення.

Класифікація

Відомо 3 різновиди радикуліту:

1) Грудної;

2) Шийно-плечовий;

3) Попереково-крижовий. Для грудного радикуліту характерна поява болю в міжреберної області, але зустрічається дуже рідко.

Про шийно-плечовому радикуліті свідчить біль, що поширюється в потилицю, шию, плече і лопатку. Рухи головою і рукою, кашель призводять до посилення болю. Може порушуватися чутливість верхньої кінцівки, з’являтися м’язова слабкість. Іноді рука німіє, виникає печіння і поколювання.

При попереково-крижовому радикуліті, званому ішіасом, біль відчувається в сідницях, задніх поверхнях гомілок і стегон, п’ятах. Біль, що з’являється раптово після незграбних рухів і нахилів, не дає ні ходити, ні стояти, ні спати і посилюється від кожного руху. Іноді спостерігається втрата чутливості, оніміння і похолодання ноги, «повзання мурашок».

Симптоми радикуліту

Зазвичай будь-який біль у попереку називають радикулітом, що неправильно. Ми постараємося більш детально розглянути клінічні симптоми, які характерні саме для радикуліту.

В першу чергу, ви повинні звернути на такі ознаки:

1) Болем в області уражених суглобів, що посилюється під час рухів, кашлю і чхання (біль може виникати періодично, а може бути присутня постійно, вона буває тупий або гострої);

2) Обмеженням рухливості хребта;

3) Порушенням чутливості з-за втрати м’язами здатності проводити імпульси;

4) М’язовою слабкістю – припиняється надходження імпульсів, що унеможливлює нормальну роботу м’язів призводить до їхньої атрофії;

5) Онімінням кінцівок;

6) Поколюванням і печінням. Відомі ще кілька специфічних симптомів радикуліту, які допомагають лікареві виявити хворобу:

1) Симптом Лагеса – хворий лягає на спину і піднімає пряму ногу, відчуваючи гострий біль у попереку, але як тільки він згинає підняту ногу, біль йде;

2) Симптом Бонні – біль у стегні виникає, коли хворий відводить у бік пряму ногу;

3) Симптом Бехтерева – проявляється біль в області сідничного нерва, коли хворий сильно притискає прямі ноги до жорсткої ліжка;

4) Симптом посадки – біль розвивається, коли хворий переходить з лежачого положення в сидяче положення, не згинаючи ніг. Також при радикуліті біль виникає, якщо натиснути нижче пупка. Наявність перерахованих вище симптомів вказує на можливість розвитку радикуліту. Але точно діагностувати хворобу може тільки лікар після проведення рентгенографії, аналізу крові та неврологічного дослідження на чутливість.

Лікування радикуліту

Лікування радикуліту повинно проводитися комплексно. Необхідно не тільки зняти больові відчуття, але і відновити рухливість і нормальне функціонування хребців.

На вибір методів лікування впливає ступінь вираженості симптомів.

У гострому періоді хворому призначається строгий постільний режим (постіль повинна бути жорсткою) і медикаментозне лікування. В цей час необхідно приймати протизапальні (ортофен, диклофенак) та анальгетические препарати, здійснювати новокаїнові блокади, щоб зняти запалення, зменшити набряки і больовий синдром.

Хороший результат дають Німесулід і Моваліс. Вони рятують від больових відчуттів і сприяють розвитку рухливості суглобів. Але є у них і побічна дія: ліки негативно впливають на роботу травної системи.

Зверніть увагу на те, що широко рекламуються мазі для лікування радикуліту чи інших захворювань ОДА, надають знеболюючу і зігріваючу дію, не дають ефективного результату, так як здатні глибоко проникнути в суглоби і досягти нервових закінчень.

В період ремісії рекомендуються фізіотерапевтичні процедури, які поліпшать кровообіг, зменшать біль, поліпшать проведення імпульсів.

При радикуліті рекомендується використовувати:

1) Масаж і мануальну терапію – сприяють позбавленню від блоків і спазмів, що виникають у м’язах;

2) Точковий масаж;

3) Голкорефлексотерапію – відновлюється проведення імпульсів в результаті впливу на біологічно активні точки;

4) Лікувальну фізкультуру – допомагає відновити нормальний стереотип рухів, зупиняє дегенеративні процеси в хребті, покращує еластичність зв’язок і м’язів, збільшує амплітуду рухів, попереджає розвиток рецидиву; А також:

сухе витягування хребта;
вакуумну терапію;
лазеротерапію;
фармакопунктуру;
магнітопунктуру;
електростимуляцію;
бальнеотерапію;
грязелікування;
ультразвукову терапію;
електрофорез;
динамічний струм;
фітотерапію.

Швидко зняти біль можна за допомогою ванн, прогрівання і масажу. Але користуватися такими процедурами можна тільки тоді, коли біль виникла в результаті м’язового спазму. Якщо ж вона є результатом запальних процесів, то прогрівання тільки посилить біль. Тому попередньо слід проконсультуватися з лікарем.

Якщо ж ви зважилися скористатися послугами масажиста, то шукайте професіонала. Недосвідчений масажист здатний принести велику шкоду вашому здоров’ю.

Для отримання стійкого результату необхідно не тільки позбавлятися від симптомів хвороби, але, перш за все, потрібно усунути причину, яка призвела до розвитку радикуліту. Щоб не допустити загострення хвороби, рекомендується спати на жорсткому ліжку, щодня займатися гігієнічною гімнастикою, робити масаж шиї, плечовий, поперекової і крижової областей, носити спеціальний пояс і корсет, уникати інфекційних хвороб.

Профілактика радикуліту

Щоб попередити розвиток радикуліту, необхідно:

дотримуватися правил профілактики сколіозу;
створювати оптимальні умови праці;
зміцнювати м’язовий корсет;
гартувати організм;
попереджати травми хребта;
не допускати переохолоджень і протягів;
своєчасно лікувати інфекційні хвороби;
займатися спортом.