Рахіт — це захворювання, що виникає внаслідок дефіциту вітаміну D (кальциферол) в організмі людини (частіше у дітей). Перші ознаки рахіту у немовлят можна виявити вже через два місяці життя немовляти. Основні зміни при цьому зазнає обмін мінералів, а саме фосфору і кальцію. Уражаються всі системи організму, але найбільшої шкоди отримує опорно-руховий апарат.
Зміст
- 1 Форми рахіту
- 1.1 Чим важливий кальциферол?
- 2 Рахіт: причини виникнення
- 3 Групи ризику і ступеня тяжкості рахіту у дітей
- 4 Ознаки рахіту у немовлят
- 5 Лікування і профілактика рахіту у дітей
- 5.1 Профілактика рахіту у новонароджених
Форми рахіту
Лікарі виділяють дві основні форми рахіту:
- Читайте також: Галактоземія у дітей
Чим важливий кальциферол?
В організм вітамін надходить з продуктами харчування, для дітей це материнське молоко або суміш, а також утворюється з провітамінів в шкірі під впливом сонячного випромінювання. Обидві одержувані форми не є біологічно активними. Властивістю впливати на метаболізм у належній мірі володіє тільки кальцитріол – утворюється в нирках після каскаду складних біохімічних реакцій. Саме ця речовина є активною формою кальциферол.
Значення вітаміну D в організмі:
- Сприяє повноцінному засвоєнню в кишечнику фосфору і кальцію.
- Стимуляція зворотного всмоктування (реабсорбції) кальцію в нирках.
- Мінералізація хрящів і утворення кісткової тканини.
- Активація синтезу колагену – основного білка сполучної тканини.
- Стимуляція кісткової резорбції (контроль правильного росту кісток).
- Иммуномодуляция.
- Участь в синтезі клітинних мембран.
Наслідки недостатності кальциферол:
Рахіт: причини виникнення
Причини виникнення рахіту у дітей поділяються на екзогенні (зовнішні) та ендогенні (внутрішні).
До екзогенних відносять:
- Недостатній вміст кальциферол в споживаної їжі.
- Нестача кальцію і фосфору.
- Недостатня інсоляція (опромінення ультрафіолетом).
Ендогенні:
- Порушення всмоктування вітаміну в кишечнику (синдром мальабсорбції).
- Порушення утворення активної форми – кальцитріолу (хвороби печінки, нирок).
- Порушення рецепторів віт. D.
Групи ризику і ступеня тяжкості рахіту у дітей
У педіатрії виділяють групи ризику по виникненню рахіту. Сюди відносяться:
- Недоношені немовлята з низькою масою тіла.
- Діти, які страждають синдромом мальабсорбції (хвороба кишечника).
- Приймають протисудомні засоби.
- З порушеннями периферичної нервової системи (парези, паралічі).
- Діти, які мають патологію печінки, нирок і шкіри.
Незалежно від форми рахіту у дітей за ступенем тяжкості його поділяють на 3 стадії: легка, середня, тяжка.
Легка характеризується деформацією кісток склепіння черепа. Вони стають м’якими і податливими при натисканні — симптом «фетровому капелюхи». Спостерігаються сплощення потилиці і невеликі розростання кісток кінцівок і грудної клітки. Дитина стає неспокійним, можуть виникати судоми (нервово-м’язові прояви).
- Читайте також: Синдром Дауна
При середньому ступені хвороби деформації кісток посилюються, змінюється не тільки форма черепа, але і грудної клітки, кінцівки викривляються, набуваючи форму букви «о» або «х» – в період початку ходьби, спостерігаються деформації хребта. У дітей з’являються помітні розростання кісткової тканини в місцях прикріплення ребер до грудини (рахітичні чотки) на зап’ястях (перлинні нитки).
Важка форма тягне за собою виражені нервово-м’язові прояви – судоми, апатію, млявість. Зменшується міцність суглобово-зв’язкового апарату. Кісткові деформації різко виражені. Дитина відстає у фізичному розвитку від однолітків.
Ознаки рахіту у немовлят
Перші ознаки рахіту у немовлят можна спостерігати в початковий період – він розвивається на 2-3 місяці життя. Тривалість – 2-6 тижнів. Спостерігається неспокій дитини, м’язова слабкість, виділення великої кількості поту з кислою реакцією. Останнє сприяє випаданню волосся на потилиці.
Період розпалу захворювання – спостерігається млявість, швидка стомлюваність, відставання у фізичному розвитку, сильна пітливість. М’язовий тонус знижений, можливі судоми, кістки розм’якшені і деформуються. Живіт великий, здутий і м’який – «жаб’ячий».
Період одужання настає в разі адекватного лікування. Поступово зникають нервово-м’язові прояви хвороби – слабкість, млявість, втомлюваність та пітливість. Потрібно зазначити, що деформації кісток при цьому залишаються без змін.
Лікування і профілактика рахіту у дітей
Лікування рахіту полягає в застосуванні препаратів вітаміну Д. Дозують його препарати в міжнародних одиницях (МО). Найчастіше призначають 2400-5100 МО/добу курсом на один — півтора місяці, потім дозу знижують до 400-500 МО на день, яку дитина отримує 3 роки.
Найчастіше застосовуються масляні розчини «Видехол» — містить 500 МО кальциферол в 1 краплі. Та водний розчин – «Аквадетрим». Більш кращим є водний препарат, так як масляний може викликати у дитини діареї.
- Читайте також: Бронхіальна астма
Профілактика рахіту у новонароджених
Розрізняють специфічну і неспецифічну, антенатальну — до народження дитини і постнатальну (після народження) профілактику рахіту у новонароджених.
Антенатальна неспецифічна – дотримання вагітною режиму дня, перебування на свіжому повітрі, збалансоване харчування, адекватна рухова активність майбутньої мами.
Антенатальна специфічна профілактика – застосування препаратів віт. D. Вагітні жінки без відхилень у стані здоров’я – з 28 по 32 тиждень по 500 МО/день. Вагітні з групи ризику – 1000-2000 МО/день.
Неспецифічна постнатальна – повноцінний раціон новонародженої дитини (бажано грудне вигодовування), прогулянки на свіжому повітрі, особливо в сонячні дні, достатня рухова активність.
Специфічна постнатальна профілактика рахіту – проводиться здоровим дітям з 3-4 тижні по 500 МО вітаміну Д, бажано у формі водного розчину («Аквадетрим»), кожен день на протязі 2 років. Для недоношених дітей дози будуть дещо відрізнятися.
Самолікування та безконтрольне застосування препаратів для профілактики суворо заборонено! Прийом завищених доз може призвести до гострого або хронічного гипервитаминозу, що у важких випадках може загрожувати життю і здоров’ю дитини!
Одним з тривожних сигналів в даному випадку є гіпервітаміноз: проявляється занепокоєнням, загальною інтоксикацією, блювотою, запорами, ураженнями нирок – зниження кількості сечі. Обумовлені ці явища надмірним підвищенням в крові концентрації фосфору і кальцію.
Якщо помічені подібні симптоми, слід негайно звернутися за медичною допомогою!
Поділитися в соцмережах:
