Черепно-мозкова травма є наслідком сильного удару по голові, при цьому пошкоджуються м’які тканини, кістки і речовину головного мозку. Прояви ЧМТ можуть бути первинними, безпосередньо спровокованими травмою, і вторинними, що розвилися в результаті порушення процесів регуляції, ішемії та інших патологічних змін в головному мозку. Правильно організовані реабілітаційні заходи вкрай важливі для хворого з ЧМТ, оскільки збільшують його шанси на відновлення функцій мозку.
Зміст
- 1 Типи черепно-мозкової травми
- 2 Симптоми ЧМТ
- 3 Реабілітація пацієнтів з черепно-мозковою травмою
- 3.1 Догоспітальний етап
- 3.2 Госпітальний етап
- 3.2.1 Основне лікування
- 3.2.2 Хірургічне лікування
- 3.2.3 Спеціальне лікування
- 3.3 Інтенсивний етап (в госпіталі і амбулаторно)
- 3.4 Амбулаторний етап
Типи черепно-мозкової травми
Вогнищева. Зустрічається у переважній більшості випадків. Уражаються найчастіше передні та скроневі частки. Інколи осередкова ЧМТ може супроводжуватися крововиливом із-за розриву артерії, що живить мозок. Різновиди осередкової ЧМТ: удари різного ступеня тяжкості, струс, здавлення мозку гематомами.- Дифузна (дифузне аксональне пошкодження головного мозку). Найважчий варіант травми, зустрічається в 5-7% випадків. Достовірний діагноз виставляється за результатами комп’ютерної томографії на підставі виявлення численних зон підкіркових ушкоджень, крововиливів у шлуночки мозку. Пацієнт знаходиться в комі. Її ступінь і тривалість також є діагностичним критерієм тяжкості ЧМТ.
- Відкрита. При цьому в черепі утворюється дефект, внаслідок якого речовина мозку може контактувати з навколишнім середовищем або бути безпосередньо пошкодженим яким-небудь стороннім предметом чи уламком кістки.
- Закрита. Струси та удари. При цьому відкритого перелому кісток черепа немає, як і повідомлення головного мозку з навколишнім середовищем.
Прогноз для пацієнтів з ЧМТ безпосередньо залежить від тяжкості отриманих ушкоджень. У середньому відновлення займає від 2 до 5 років.
Симптоми ЧМТ
Симптоми ЧМТ- Головний біль.
- Повна або часткова втрата пам’яті.
- Нудота і блювання.
- Кровотеча з носа і вух.
- При переломі основи черепа з вух може випливати ліквор (спинномозкова рідина).
Реабілітація пацієнтів з черепно-мозковою травмою
Догоспітальний етап
Фіксація шийного відділу хребта, транспортування в лікарню в положенні лежачи на спині, первинна обробка ран.
Госпітальний етап
Основне лікування
Моніторування основних показників (артеріальний тиск, дихання). При необхідності здійснюється підключення до апаратів штучного життєзабезпечення.
Дегідратаційних терапія застосовується для зменшення набряку головного мозку.
Анальгетики, жарознижуючі, міорелаксанти прописуються за необхідності.
Живлення здійснюється через зонд або внутрішньовенно, якщо пацієнт знаходиться в комі.
Хірургічне лікування
Обробка рани, видалення гематом.
Спеціальне лікування
Після ЧМТ іноді з’являються розлади пам’яті, поведінки, людина може розучитися ходити і говорити. У зв’язку з цим кожен пацієнт оглядається неврологом, лікарем лікувальної фізкультури, психологом, психіатром (при необхідності), логопедом. На підставі їхніх висновків складається індивідуальний алгоритм реабілітації.
Кожному пацієнту після ЧМТ потрібне відновлення втрачених навичок або навчання новим. Це відноситься як до фізичних здібностей (наприклад, ходьба, самообслуговування), так і до когнітивних можливостей (сприймання інформації, запам’ятовування, відтворення). Постійні тренування під контролем лікаря ЛФК і заняття з психотерапевтом допоможуть відновити всі або більшу частину втрачених здібностей.
У деяких випадках, коли травма була дуже важкою, відновити повністю або навіть частково навички неможливо. Тоді фахівці підбирають заняття для максимального розкриття збережених можливостей мозку, допомагають освоїти нові здібності. Це адаптує пацієнта не тільки в побуті (самообслуговування), але і в спілкуванні з іншими людьми (соціалізація).
Медикаментозна підтримка: знеболюючі препарати, ноотропи та судинні засоби (покращують обмін речовин в тканині мозку), вітамінні комплекси.
Інтенсивний етап (в госпіталі і амбулаторно)
Ця фаза починається відразу після стабілізації пацієнта і освоєння ним всіх необхідних навичок (ходьба або інші способи пересування, самообслуговування, спілкування).
Під контролем лікаря ЛФК виконується комплекс індивідуально підібраних вправ: на загальний фізичний розвиток, зміцнення і розтяжку м’язів, на координацію і рівновагу.
Фізіотерапевт формує схему лікування, куди можуть входити масаж, голкорефлексотерапія, електрофорез на комірцеву зону, магнітотерапія, електросон. Всі ці методи стимулюють процеси регенерації та адаптації, знижують рівень стресу, допомагають швидше відновитися.
Заняття з логопедом призначаються пацієнтам з проблемами мови. Після важких травм, особливо з ураженням скроневої частки головного мозку, людина може втратити здатність говорити або розуміти звернену до нього мову.
Психотерапевт під час сеансів допомагає пацієнту зрозуміти і прийняти факт травми та її наслідків, підказує способи вирішення таких нагальних проблем, як виникнення комплексів, нових переживань, нав’язливих думок.
Амбулаторний етап
Після максимально можливого відновлення втрачених функцій метою реабілітації стає підтримка пацієнта в гармонії з собою і суспільством.
Якщо травма була легкого або середнього ступеня тяжкості, то слід продовжувати виконувати фізичні вправи, розвивати пам’ять (читання, кросворди, вивчення іноземних мов), проходитимуть курсове фізіолікування (масажі, рефлексотерапія), при необхідності відвідувати психотерапевта.
Якщо травма була важкою, а пацієнт безповоротно втратив якихось важливих навичок (пересування, мова), то всі зусилля повинні бути спрямовані на адаптацію такого хворого в побуті, формування у нього нових навичок, що сприяють підвищенню самостійності, спілкування.
Наслідки ЧМТ можуть переслідувати людину все життя: головні болі, запаморочення, когнітивні та емоційні розлади. У таких випадках слід підібрати ліки для зняття неприємних симптомів: знеболюючі, ноотропи, судинні препарати, вітамінні комплекси.
На жаль, запобігти черепно-мозкову травму не завжди є можливим. Однак спробувати зменшити ризик її отримати все-таки варто. Так як найчастіше ЧМТ відбувається під час ДТП, то слід надягати шолом при їзді на мотоциклі і пристібатися в автомобілі.
