Зміст:
- 1 Операції на меніску
- 2 Роль післяопераційної реабілітації
- 3 Ранній відновний період
- 4 Пізній відновний період
- 5 Відео
Операції на меніску колінного суглоба — одні з найбільш часто виконуваних в травматології. Колінний суглоб відчуває найбільше навантаження, особливо в осіб, що займаються спортом, тому дуже часто схильний до травм і захворювань, а його хрящові структури – меніски — є найбільш «слабким» місцем.
Операції на меніску
Сучасна травматологія має досить широким арсеналом втручань на меніску. Вони показані при різних ушкодженнях і захворюваннях (дистрофічні процесі, пухлинах). Практично пішли в минуле відкриті втручання – артротомии, з широким хірургічним доступом до суглоба, коли розсікаються безліч тканин (шкіра, зв’язки, м’язи, капсула). Такі операції досить травматичні, більш небезпечні розвитком ускладнень – інфікуванням суглоба, освітою грубої рубцевої тканини, розвитком контрактур (тугоподвижности). До того ж вони вимагають тривалого післяопераційного відновлення.
Артроскопія
Сьогодні «золотим стандартом» операцій на меніску є артроскопія – малоінвазивна операція через спеціальний оптичний зонд артроскоп. Для виконання таких втручань потрібно всього 2-3 невеликих надрізи шкіри до 1,5-2 см, через які вводиться сам артроскоп з відеокамерою, системою освітлення і збільшувальних лінз, спеціальні інструменти і зонд для наповнення суглоба рідиною, поліпшує видимість та збільшує об’єм суглоба.
Артроскопія застосовується практично у всіх випадках патології меніска, зв’язкового апарату, капсули, суглобового хряща. З допомогою артроскопії можна також виконати артродез суглоба (замикання) при кістковому туберкульозі, що раніше виконувалося тільки відкритим методом. Ще одна перевага артроскопічних операцій у тому, що вони не вимагають тривалої реабілітації, тому що не завдають значного ушкодження суглобу.
Рада: у зв’язку з появою методу артроскопії, не слід боятися операції на меніску і відкладати її, наприклад, при його розриві, розраховуючи на всякі «чудодійні» ліки або на те, що «саме приросте». Нова технологія операції безпечна, не має протипоказань і легко переноситься пацієнтами будь-якого віку і стану здоров’я.
Роль післяопераційної реабілітації
При наявності можливості, вельми бажано санаторне лікування – таласотерапія, пелоїдотерапія, лікування мінеральними водами
Будь-яка операція на колінному суглобі може не дати належного ефекту без проведення спеціального відновного лікування. Чому завжди після операції на меніску болить коліно? Тому що є набряк і запальний процес у структурних елементах суглоба, пов’язані з втручанням, а також у тій чи іншій ступеня пошкодження нервових волокон. Саме біль є перешкодою до активного відновлення рухів, пацієнт мимоволі щадить суглоб. У результаті розвивається контрактура, явища артрозу, що зводить всі зусилля хірургів-травматологів «на ні».
Саме тому і необхідно спеціальна реабілітація, спрямована на розсмоктування набряку, якнайшвидше зрощення тканин, нормалізацію виділення рідини суглобовою капсулою, а значить, і усунення болю, відновлення обсягу рухів.
Комплекс заходів щодо реабілітації складається з наступних основних моментів:
- медикаментозного лікування;
- фізіотерапевтичного лікування;
- поступово збільшується дозованого навантаження – спеціальної лікувальної гімнастики.
Ранній відновний період
Цей період реабілітації зазвичай збігається з перебуванням пацієнта в стаціонарі травматологічного відділення. Основна його мета – зняття запального процесу і болю, стимуляція відновлення хрящової тканини за допомогою препаратів хондропротекторів (захищають хрящ), а також профілактика м’язової атрофії та поліпшення кровопостачання суглоба.
Пацієнту призначають нестероїдні протизапальні засоби, анальгетики, проводять пункції суглоба при скупченні синовіальної рідини. Хороший ефект з часом дають хондропротектори — препарати, що містять глюкозаміну сульфат або хондроїтин, з яких в організмі утворюється хрящ. Добре зарекомендували себе зарубіжні препарати: терафлекс, артра, структум, дону. Є й їх російські аналоги – хондролон, хондроїтин АКОС, эльбона. Їх прийом починають відразу після операції, курс лікування не менше 3-4 місяців з перервами.
Призначають фізіотерапевтичні розсмоктуючі процедури і початковий, найлегший курс ЛФК. Якщо колінний суглоб иммобилизирован шиною, роблять гімнастику м’язів стегна, стопи, вправи з примусового скорочення м’язів кінцівки під шиною – для профілактики їх атрофії.
Пізній відновний період
Краще всього, щоб процес розробки суглоба контролював лікар або інструктор ЛФК
Цей період починається після виписки із стаціонару, зняття іммобілізації і швів. Пацієнт продовжує прийом хондропротекторів, при необхідності знеболюючих препаратів, відвідує фізіотерапевтичний кабінет.
Розробка суглоба в цей період більш активна. Зазвичай обсяг рухів збільшують до появи легкого болю, потім систематично їх повторюють 2-3 рази в день не менше 15-20 хвилин. Після того, як вони стають болючими, їх обсяг знову збільшують. Збільшують відстань і час ходьби, додають заняття з м’ячем, на спеціальних тренажерах з контролюючим дисплеєм, поступово додають ігрові види спорту, плавання в басейні. Призначають масаж кінцівки для поліпшення притоку крові до м’язів.
Порада: щодо масажу після операції на меніску (видалення, резекції, пластики і так далі) слід пам’ятати, що сам суглоб масажувати не можна. Це може призвести до пошкодження його капсули і ще не повністю загоєних після операції тканин. Масажувати слід гомілку і стегно для припливу крові до колінного суглобу.
Може бути призначена рефлексотерапія, магнітотерапія, ультразвукові процедури, аплікації озокериту і так далі. За стихання больового синдрому можна включити в свій режим дня самостійні домашні фітнес-вправи.
Післяопераційна реабілітація колінного суглоба завжди є необхідним заходом, без якого відновити функцію суглоба дуже проблематично. Її потрібно завжди проводити за спеціальною програмою під контролем фахівця, щоб швидше повернутися до повноцінного життя — без болю і фізичних обмежень.
Радимо почитати: що таке артроскопія колінного суглоба