Реабілітація після видалення жовчного міхура

Жовчнокам’яна хвороба – одна з найбільш поширених хірургічних патологій. З-за цього проблема лікування і реабілітації таких хворих не втрачає актуальності. Незважаючи на розробку консервативних методів (ударно-хвильова літотрипсія), провідним залишається оперативне лікування. У зв’язку з цим реабілітація після видалення жовчного міхура включає в себе кілька етапів.

Зміст

  • 1 Види холецистектомій
  • 2 Етапи реабілітації після холецистектомії
  • 3 Особливості патофізіологічних порушень у хворих, які перенесли холецистектомію
  • 4 Реабілітація хворих в стаціонарі
  • 5 Реабілітація хворих в умовах поліклініки (амбулаторний етап)
  • 6 Санаторно-курортне лікування


Види холецистектомій

Лапаротомного холецистектомія

Класичний метод полягає у виконанні великого розрізу черевної стінки, виділення і видалення жовчного міхура. Лапаротомія застосовується при необхідності проведення екстреного втручання, неможливості здійснити лапароскопічну процедуру. Як і будь-яка інша порожнинна операція, переноситься відносно важко. З цієї причини необхідний тривалий відновлювальний період.

Лапароскопічна холецистектомія

Має ряд переваг перед класичною холецистэктомией. При лапароскопії виробляється кілька невеликих розрізів черевної стінки, зводиться до мінімуму травматизація органів і тканин. Період реабілітації пацієнта значно коротше.

Етапи реабілітації після холецистектомії

  • Ранній стаціонарний етап (перші дві доби), коли максимально проявляються зміни, викликані операцією і наркозом.
  • Пізній стаціонарний етап (3-6 добу при лапароскопії і до 14 діб при лапаротомії), коли відбувається відновлення функцій дихальної системи, починається адаптація шлунково-кишкового тракту до роботи при відсутності жовчному міхурі, активуються процеси регенерації в зоні втручання.
  • Амбулаторна реабілітація (1-3 місяці в залежності від типу операції), коли повністю відновлюються функції травної та дихальної систем, фізична активність пацієнта.
  • Активне санаторно-курортне лікування проводиться через 6-8 місяців.

Особливості патофізіологічних порушень у хворих, які перенесли холецистектомію

Ефективна реабілітація хворих після холецистектомії неможлива без знання особливостей розвитку змін в організмі в ході оперативного лікування.

Порушення зовнішнього дихання пов’язана зі штучною вентиляцією легень під час хірургічного втручання, щадіння передньої черевної стінки через больового синдрому, зниженням активності пацієнта, ослабленням організму. Це може призводити до розвитку післяопераційних ускладнень, наприклад, пневмонії. Для профілактики проводиться дихальна гімнастика, лікувальна фізкультура.

Місцеві зміни органів травної системи проявляються розвитком набряку і запалення в зоні втручання, високим ризиком утворення спайок при класичній операції. При лапароскопическом методі обсяг пошкодження значно нижче, а отже, часу на повне відновлення знадобиться менше. Порушення рухової функції шлунково-кишкового тракту можуть зберігатися до двох тижнів при лапаротомії, а при мінімально-інвазивному метод практично не проявлятися.


Реабілітація хворих в стаціонарі

Поки хворий знаходиться в стаціонарі, йому слід проводити наступні реабілітаційні заходи:

  • Дихальні вправи по 3-5 хвилин 5-8 разів протягом дня. Пацієнт робить по 10-15 максимально глибоких вдихів носом, потім різкі видихи через рот.
  • Рання активізація хворих, коли дозволяється вставати через кілька годин після лапароскопічної операції.
  • Дієтотерапія для адаптації органів травлення до нових умов роботи. Перші добу необхідно максимальне щадіння шлунково-кишкового тракту.
  • Лікувальна фізкультура для швидкого відновлення фізичної активності.
  • Медикаментозне лікування: ферменти, знеболюючі препарати, ліки для корекції парезу кишечника.

Реабілітація хворих в умовах поліклініки (амбулаторний етап)

Динамічне спостереження:

  • огляд хірургом і терапевтом на 3 день після виписки, потім через 1 і 3 тижні;
  • клінічний і біохімічний аналізи крові через 2 тижні після виписки та через 1 рік;
  • УЗД призначається в перший місяць за показаннями, через 1 рік всім пацієнтам.

Лікувально-оздоровчі заходи:

  • поступове нарощування навантаження на черевний прес (вправи «ножиці», «велосипед»);
  • збільшення темпу і тривалості ходьби;
  • дихальна гімнастика.

Дієтотерапія:

  • перші 2 місяці рекомендується помірна дієта з нормальним вмістом білків, вуглеводів і жирів.
  • необхідно виключити страви, багаті кальцієм, екстрактивними речовинами, жирне, смажене.
  • продукти слід готувати на пару, запікати, варити.
  • їсти потрібно невеликими порціями кожні 3 години.
  • після прийому їжі протягом 2 годин не слід працювати в нахил або лягати.
  • останній прийом їжі повинен бути як мінімум за півтора години до сну.

Медикаментозне лікування:

  • при розвитку дуодено-гастрального рефлюксу (попадання в шлунок вмісту дванадцятипалої кишки) призначаються антирефлюксні препарати (наприклад, Мотіліум по 10 мг до їжі тричі на день).
  • при появі ерозій слизової шлунка призначаються антисекреторні препарати (наприклад, Омепразол по 30 мг до їди двічі на день).
  • при больовому синдромі, печії рекомендовані антациди (Альмагель, Маалокс, Ренні).

Немедикаментозне лікування:

  • мінеральні води по ? склянки 4 рази на день;
  • фізіотерапія (ультразвук, магнітотерапія).

Санаторно-курортне лікування

Перенесена холецистектомія є прямим показанням до санаторно-курортного лікування. Процедури, наведені нижче, будуть сприяти якнайшвидшому відновленню людини після операції.

  • Прийом всередину мінеральних вод в дегазированном і підігрітому вигляді по ? склянки 4 рази на день за півгодини до їжі.
  • Бальнеолікування. Радонові, хвойні, мінеральні, вуглекислі ванни до 12 хвилин на добу через день. До 10 ванн на курс лікування.
  • Електрофорез бурштинової кислоти для корекції адаптаційних процесів.
  • Медикаментозне лікування для корекції енергетичного обміну (Мілдронат, Рибоксин).
  • Дієтотерапія та лікувальна фізкультура.

Таким чином, холецистектомія може бути проведена двома способами: лапаротомія або лапароскопія. Від цього залежить тривалість відновного процесу. Однак у будь-якому випадку реабілітація після видалення жовчного міхура проходить у кілька етапів.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя