Реактивний артрит колінного суглоба: симптоми і лікування

Реактивний артрит – це імунне запалення тканин суглоба у відповідь на тривале перебування хронічної інфекції в організмі. Найбільш часто запалюються великі суглоби з однієї сторони, зокрема колінний суглоб. Виявляється патологія розвитком болі в коліні, почервонінням, припухлістю шкіри над ним і порушенням функції. Для лікування обов’язково використовуються антибіотики для знищення бактеріальної інфекції, протизапальні препарати для зниження запального процесу та реабілітаційні заходи для коліна.
Зміст:

  • Механізм розвитку
  • Причини
  • Симптоми
  • Діагностика
  • Лікування реактивного артриту

Механізм розвитку

Термін реактивний артрит визначає виникнення запалення в суглобі у вигляді реакції на інший патологічний процес в організмі. При цьому запальний процес носить імунний характер. Наявність інфекції в організмі призводить до утворення антитіл, які зв’язують антигени бактерій і сприяють їх знищення. При тривалому перебігу інфекційного процесу відбувається накопичення в організмі комплексів антиген-антитіло, це пов’язано з тим, що макрофаги не встигають їх утилізувати. Вони осідають в тканинах суглобів, викликаючи їх руйнування і запальний процес із збільшенням вмісту медіаторів запалення (простагландини) в тканинах, які викликають розвиток болю, посилення припливу крові та набряк.

Причини

Існує кілька основних інфекційних процесів в організмі, наявність яких може призвести до виникнення реактивного артриту:

  • сечостатева інфекція, спричинена хламідіями або уреаплазмами;
  • хронічний ентерит – хронічний інфекційний процес в кишечнику;
  • тривале запалення дихальних шляхів (трахея, бронхи, альвеоли легень), причиною є бактерії респіраторні хламідії і мікоплазми. Тривале знаходження цих видів бактерій пов’язане з внутрішньоклітинним паразитуванням, що створює складності для знищення їх імунною системою.

Симптоми


Реактивний артрит колінного суглоба у своєму розвитку виявляється кількома основними суглобовими симптомами, до яких відносяться:

  • біль у коліні, яка має постійний характер, посилюється при русі;
  • почервоніння шкіри в області запаленого коліна (гіперемія) – пов’язана з підвищеним припливом крові;
  • збільшення коліна в об’ємі за рахунок набряку його тканин;
  • порушення функції – обсяг, амплітуда рухів в суглобі знижуються, при ходьбі може виникати кульгавість.

По локалізації реактивний артрит є одностороннім процесом, іноді запальний процес може зачіпати відразу декілька суглобів (реактивний поліартрит). Крім цих симптомів, на розвиток реактивного артриту вказують позасуглобові симптоми:

  • уретрит – це запалення сечовипускального каналу, що супроводжується болями і різями при сечовипусканні;
  • запалення кон’юнктиви очей, відчуття піску в очах, різями і їх почервонінням;
  • ентерит – запальний процес слизової кишечника, що проявляється періодичними невираженими болями в животі і нестійким стільцем (послаблення стільця змінюється схильністю до закрепів, і навпаки);
  • лімфаденіт (збільшення лімфатичних вузлів) – частіше в області паху, лімфовузли при цьому рухливі і безболісні, це є реакцією імунної системи на циркулюючі антигенні комплекси;
  • запалення сухожиль, які прикріплюються до колінного суглобу – процес посилює симптоми артриту колінного, біль стає інтенсивніше зі значним порушенням функції колін.

Діагностика

Наявність болю в колінному суглобі з кількома внесуставными симптомами дозволяють запідозрити реактивний артрит. Для його диференціювання від інших патологічних станів в колінному суглобі, визначення вираженості змін в ньому і виявлення бактеріальної інфекції, використовуються такі методи дослідження:

  • рентгенографія колін в прямій і бічній проекції – дозволяє визначити грубі зміни в тканинах суглоба;
  • томографія (магнітнорезонансна, комп’ютерна) – точний і інформативний метод інструментального дослідження з візуалізацією навіть незначних змін;
  • ультразвукове обстеження – вказує на наявність об’ємних процесів або рідини в суглобі;
  • аналіз крові на антитіла до основних збудників інфекційного процесу сечостатевих шляхів, кишечника і дихальної системи – підвищення їх титру вказує на інфекцію, викликану відповідним збудником;
  • бактеріологічне дослідження змивів або мазків зі слизових оболонок – проводиться для виявлення бактеріальної інфекції та визначення типової належності бактерій. Також додатково проводиться визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків для раціонального підбору антибактеріальної терапії.

Лікування реактивного артриту

Терапія цієї патології є комплексною і переслідує кілька цілей – знищення збудника хронічного інфекційного процесу, зниження вираженості запалення в суглобі і відновлення його функцій у повному обсязі. Для цього використовуються такі заходи:

  • антибіотикотерапія – застосовуються антибіотики групи макролідів (еритроміцин, джозамицин), які ефективні відносно хламідій, мікоплазм та уреаплазм. Курс такого лікування тривалий, не менше 10-ти днів;
  • протизапальні засоби (ревмоксикам, денебол, кетанов) – для зняття запалення в колінному суглобі використовуються ін’єкційні, таблетовані та місцеві лікарські форми;
  • фізіотерапевтичні заходи дозволяють додатково знизити запалення і поліпшити перебіг артриту (грязьові ванни, парафінові аплікації, магнітотерапія, електрофорез);
  • реабілітація – проводиться після вщухання запалення, використовуються спеціальні гімнастичні вправи.

Реактивний артрит відноситься до патології, яка добре піддається лікуванню, але за умови правильного і відповідального підходу. У першу чергу це стосується раціонального використання антибіотиків.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя