Реактивний артрит: симптоми і лікування

Реактивний артрит: симптоми і лікуванняРеактивний артрит являє собою реакцію на інфекцію в організмі у вигляді запального процесу в суглобах. Проявляється симптомами запалення – болем у суглобі, почервонінням і припухлістю шкіри над ним. Для лікування застосовуються антибіотики, знищують інфекцію, і протизапальні засоби, що знижують запальний процес.
Зміст:

  • Механізм розвитку (патогенез)
  • Причини
  • Симптоми реактивного артриту
  • Діагностика
  • Лікування реактивного артриту

Механізм розвитку (патогенез)

Розвиток запалення в тканинах суглоба у відповідь на тривалий інфекційний процес в організмі має імунологічну природу. Інфекція в організмі запускає вироблення антитіл (імуноглобуліни). Вони зв’язуються з чужорідним інфекційним агентом (бактеріями) і утворюють комплекс антиген-антитіло, який потім утилізується макрофагами. Тривале перебування антигенів провокує накопичення комплексу антиген-антитіло в організмі з поступовим його осадженням в тканинах суглоба з їх пошкодженням. У відповідь на це клітини імунітету активно синтезують простагландини, відповідальні за механізм розвитку запалення. Вони викликають посилення припливу крові, розвиток больових відчуттів і набряк.

Причини

Найбільш часто до накопичення комплексу антиген-антитіло в організмі і розвитку реактивного артриту призводять інфекційні процеси в різних органах, а саме:
Реактивний артрит: симптоми і лікування

  • хронічна інфекція сечостатевих органів – її викликає мікроорганізм хламідія, найчастіше ця інфекція спостерігається у чоловіків;
  • інфекційний процес в кишечнику, викликаний кишковою паличкою та іншими патогенними кишковими бактеріями;
  • хронічна патологія дихальних шляхів, причиною якої є респіраторна хламідія або мікоплазма.

У дітей реактивний артрит в першу чергу розвивається внаслідок тривалого поточної кишкової інфекції.

Провокує запальний процес в суглобах також генетична схильність, яка формує особливості роботи імунної системи і реакцію тканин суглобів.

Симптоми реактивного артриту

Це патологічний запалення в своєму розвитку проявляється двома групами симптомів – суглобними внесуставными ознаками. Суглобні симптоми характеризуються такими особливостями:

  • поява болю, яка є інтенсивною, посилюється при рухах;
  • почервоніння шкіри – гіперемія;
  • набряк тканин, більше виражений при артриті колінного суглоба;
  • порушення функції – зменшення амплітуди і обсягу рухів в запаленому суглобі.

По локалізації артриту – запалення частіше розвивається у великих суглобах з одного боку (односторонній процес). Нерідко в запальний процес втягуються кілька великих суглобів – якщо їх три і більше, то ставиться діагноз реактивний поліартрит.

Позасуглобові прояви полягають у розвитку запалення кон’юнктиву ока (кон’юнктивіт) та слизової оболонки сечовипускального каналу (уретрит).

Діагностика

Прямий зв’язок появи одностороннього запалення суглобів з перенесеною в недавньому часі інфекцією кишечника, легенів або сечостатевих шляхів вказує на розвиток реактивного артриту. В інших випадках обов’язково проводиться його диференційна діагностика з іншими патологічними процесами. Для цього використовуються інструментальні та лабораторні методи обстеження:

  • рентгенографія;
  • томографія (комп’ютерна або магнітно-резонансна);
  • ультразвукове дослідження;
  • лабораторне підтвердження наявності інфекційного процесу в організмі.

Реактивний артрит: симптоми і лікування
Особливо важливо проводити диференціальну діагностику реактивного артриту з артрозом (дегенеративне руйнування) кульшового суглоба, так як клінічні прояви цих захворювань можуть мати певні подібності.

Лікування реактивного артриту

Терапія реактивного запалення є комбінованою і спрямована на усунення причинного фактора патологію (бактеріальна інфекція) та зниження вираженості запальних проявів (патогенетична та симптоматична терапія).

Усунення причинного фактора реактивного артриту (етіотропне лікування)

В цьому напрямку терапії використовуються антибіотики для ерадикації (повного знищення) бактеріальної інфекції. Для цього застосовуються потужні антибіотики, до яких чутливі хламідії, мікоплазми і кишкова інфекція (еритроміцин, амоксиклав, джозамицин). Прийом таких антибіотиків є тривалим. Після закінчення такої терапії проводиться контрольне лабораторне обстеження з метою контролю ефективності та повноти ерадикації збудника.

Патогенетична та симптоматична терапія

Вплив на патогенез патології (зменшення запалення) призводить до зниження вираженості болю. Для цього використовуються такі заходи:

  • застосування протизапальних препаратів (кетанов, диклофенак, ортофен, мелоксикам) – в залежності від вираженості запалення їх вводять внутрішньом’язово, внутрішньовенно або приймають перорально у вигляді таблеток. Також додатково використовується локальне лікування за допомогою протизапальних мазей або гелів (диклак гель, діп-реліф). Ця група препаратів також знімає набряк і гіперемію тканин суглобів;
  • введення гормональних протизапальних засобів на основі дексаметазону або преднізолону – виконується тільки при сильно вираженому запаленні;
  • фізіотерапія – грязьові ванни, електрофорез, магнітотерапію, аплікації з парафіном, які виконують для додаткового зменшення проявів запального процесу.

Після проведеної терапії гострого запалення і знищення інфекційного процесу в організмі обов’язково проводиться спеціальна лікувальна гімнастика, спрямована на відновлення функцій суглоба в повному обсязі.

Поява болю в суглобах з їх почервонінням і набряком спільно з кон’юнктивітом і уретритом повинні насторожувати відносно розвитку реактивного артриту. Тому бажано звернутися до лікаря-ревматолога для додаткового обстеження і початку адекватного лікування.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: