Від функціонального стану печінки залежить не тільки загальний стан і самопочуття, але і зовнішня привабливість людини. Саме налагоджена робота цього органу забезпечує формування кольору і структури шкірних покривів, волосся, а також підтримка нормальної ваги тіла.
Допомогти печінки впорається з впливом несприятливих чинників зовнішнього середовища, і забезпечити всі необхідні умови для її функціонування можуть препарати і групи гепатопротекторів, до яких і відносяться “Ессенціале” і “Резалют”.
Перш ніж порівняти рівень ефективності кожного із зазначених препаратів, слід проаналізувати їх індивідуальний склад.
Зміст
- 1 Склад препарату Ессенціале
- 2 Склад препарату Резалют
- 3 Показання до прийому препаратів
- 4 Який препарат вибрати?
- 4.1 Переваги та недоліки кошти Резалют
- 4.2 Переваги і недоліки препарату Ессенціале
Склад препарату Ессенціале
Читаючи зазначений на упаковці складу даного препарату, можна помітити, що в нього входить лише один активний компонент, яким є рослинні фосфоліпіди. Такі цінні для організму людини фосфоліпіди, є похідними холинофосфорной кислоти і диглицериновых ефірів. Крім зазначеного активної речовини, до складу “Ессенціале” входить наступний перелік вітамінів:
- Ціанокобаламін (В12);
- Токоферол (Вітамін Е);
- Рибофлавін (Вітамін В2);
- Піридоксин (Вітамін В6);
- Нікотинамід (Вітамін РР);
- Пантотенова кислота (Вітамін В5).
Це тому, що вітаміни групи В беруть активну участь у регенераторних процесах тканини печінки, яка часто пошкоджена при різних захворюваннях.
Склад препарату Резалют
Офіційний складу даного гепатопротектора вказує на наявність одного активного компонента, такого, як фосфоліпіди сої. З першого погляду може здатися, що склад препарату “Резалют” абсолютно ідентичний складу “Ессенціале”, але це зовсім не так.
До складу цього препарату входять ще 2 сильнодіючих гепатопротектора, такі, як фосфаглицериды і фосфатидилхолін. Активне всмоктування цих компонентів відбувається в просвіті кишечника людини, проте тривалість їх ефекту дещо нижче, ніж речовин, що входять до складу “Есенціале”.
Показання до прийому препаратів
Незважаючи на схожість складу, гепатопротектори “Резалют” та “Ессенціале” володіють різним переліком показань до застосування.
До основних показань для застосування препарату “Резалют” можна віднести:
- Цирротическое ураження тканини печінки (цироз) в результаті впливу токсичних речовин і отрут;
- Жирова дистрофія тканини печінки;
- Хронічний гепатит;
- Стани, пов’язані з підвищенням концентрації холестерину в крові.
Використання препарату “Ессенціале” доцільно у всіх перерахованих випадках, а також при ряді інших захворювань, серед яких можна виділити:
- У складі комплексної терапії псоріазу;
- У період вагітності при токсикозі;
- При некротичних змінах в клітинах печінки, викликані токсичним ураженням органу;
- При печінковій комі;
- У передопераційному або післяопераційному періоді, особливо якщо операція проводиться на органах гепатобіліарної системи;
- При ураженні тканини печінки радіаційним випромінюванням.
Який препарат вибрати?
Перед тим як дати відповідь на дане питання, слід уважно проаналізувати всі плюси і мінуси кожного з запропонованих засобів.
Переваги і недоліки кошти Резалют
До основних переваг зазначеного гепатопротектора можна віднести:
До вивчених недоліків даного препарату можна віднести:
Переваги і недоліки препарату Ессенціале
Слід враховувати, що даний препарат має кілька відомих форм, які призначаються на розсуд лікуючого лікаря.
До основних переваг “Есенціале форте” можна віднести:
Єдиним недоліком даного препарату є його висока вартість.
До найбільш важливих переваг гепатопротектора “Есенціале – Н” слід віднести:
Серед недоліків гепатопротектора “Есенціале — Н” можна виділити:
- Доступний тільки у формі розчинів для внутрішньовенного введення.
- У складі даного препарату відсутні вітамінні компоненти.
Базуючись на вищенаведених даних, можна зробити висновок, що серед запропонованих препаратів не є абсолютного лідера. Кожне із згаданих коштів має ряд своїх переваг і недоліків. Підбір гепатопротектора повинен здійснюватися виключно лікарем, який буде виходити з конкретного клінічного випадку.
