Ротавірусна інфекція у дорослих: лікування та профілактика

Ротавірусну інфекцію в побуті прийнято називати кишковим або шлунковим грипом. Дана назва є помилковим, оскільки з грипом це захворювання не має нічого спільного. Також невірним буде і тлумачення слова «ротавірусний» як способу попадання вірусу в організм через рот — термін має зовсім інше походження.

Інфекція ротавірусної називається з-за зовнішньої форми вірусних частинок. При збільшенні під мікроскопом вони нагадують коло з короткими спицями, що і зумовлює їх найменування: «rota» в перекладі з латині означає «колесо». Про цю хворобу і про те, як нею не заразитися і як проходить лікування ротавірусної інфекції у дорослих, якщо профілактика не дала результатів, ми і поговоримо далі.

Ротавірусна інфекція у дорослих: лікування

Ротавірусна інфекція – що це?

Зміст

1 Ротавірусна інфекція – що це?
- 1.1 Причини появи ротавірусної інфекції
- 1.2 Симптоми ротавірусної інфекції
2 Діагностика ротавірусної інфекції
3 Ротавірусна інфекція – як і чим лікувати?
- 3.1 Відео — Як не підхопити ротавірусну інфекцію?
4 Висновок

Згідно зі статистичними даними останніх років, ротавірусна інфекція є однією з найпоширеніших інфекційних захворювань на території як Росії, так і всього світу. Найбільш гостро її симптоми проявляються у дітей, проте і доросле населення страждає від цієї недуги куди частіше і сильніше, ніж кожному б хотілося. В цілому за рік заразитися і встигають перехворіти близько 25 мільйонів чоловік. На жаль, нерідко фіксуються і летальні результати: від 600 до 900 тисяч щорічно. Тим важливіше розуміти, про що йде мова, і прийняти всі можливі заходи щодо профілактики і своєчасної боротьбі з ротавирусом.

Ротавірус – поширене захворювання з масою неприємних симптомів

Причини появи ротавірусної інфекції

Це захворювання носить підкреслено сезонний характер. Приміром, до 93 відсотків випадків зараження ротавірусної інфекцією в нашій країні припадає на період холодів: з початку листопада по початок квітня включно.

Захворювання в переважній більшості випадків передається фекально-оральним шляхом, тобто через немиті руки або брудні речі. Також в числі потенційних ситуацій, у ході яких людина підхоплює інфекцію, фахівці називають і аерогенний шлях. Тобто захворіти можна і без фактичного дотику, просто перебуваючи поруч із тим, хто вже інфікований.

Як правило, якщо в сім’ї або в тісному колективі хтось один заражається ротавірусної інфекцією, в період з трьох до п’яти днів по черзі вірус добирається і до всіх інших

Ротавірусні віріони прекрасно переносять низькі температури і можуть тривалий час зберігати активність у навколишньому середовищі. Експерти відзначають, що звичайних санітарних заходів, що застосовуються для боротьби з іншими паразитарними і бактеріальними агентами, для ротавірусу недостатньо.

Симптоми ротавірусної інфекції

Піки спалахів масового зараження так званим кишковим грипом припадають на періоди, коли в тій чи іншій місцевості лютує епідемія цього грипу. Почасти тому, ймовірно, ротавірусна інфекція і отримала це своє некоректне альтернативне назва. При цьому виділення, що супроводжують хворобу, дуже схожі за своїми ознаками на симптоми гепатиту: сеча має більш темний колір, ніж урина здорової людини, зрідка в ній присутні криваві пластівці, а кал, навпаки, виходить більш світлим, ніж зазвичай.

В цілому ж, самим наочним симптомом зараження є раптова діарея. Власне, саме зневоднення і загальна слабкість організму, зараженого ротавирусом, і представляє особливу небезпеку для життя дітей і дорослих в так званих країнах третього світу, де рівень медицини і доступність необхідних для лікування хвороби ліків залишає бажати кращого.

Найбільш наочний симптом — раптова діарея

Крім безпосередньо проносу, для гострого початку хвороби характерна рясна блювота, стрімкий стрибок температури тіла вгору, сильні болі, що виникають в горлі в процесі ковтання, і нежить. Також хворий нерідко починає відчувати сильні головні болі, з’являються скарги на озноб і млявість, тривалий бурчання в животі і почервонілі білки очей. Подібні реакції характерні для зараження новими для організму серотипами ротавірусу. У разі, коли людина вже переніс хворобу, викликану тим же серотипом, він може відчути лише незначний занепад сил, легкий розлад травної системи, втрату звичного апетиту і білястий наліт на язиці.

Діагностика ротавірусної інфекції

Розпізнавання захворювання ускладнюється тим, що кожен раз, коли людина переносить цю інфекцію, в його організмі виробляється імунітет до певного серотипу. Тому всі наступні епізоди зараження протікають набагато легше. Найчастіше в таких випадках яка заразилася на може навіть не підозрювати про те, що в його ШКТ розмножується ротавірус.

Цим пояснюється і те, що медики схильні вважати ротавірусну інфекцію дитячою хворобою, оскільки шлунковий сік дитини характеризується меншою кислотністю, а його юний організм виробляє недостатню для ефективного протистояння інфекції секреторного імуноглобуліну.

В цілому, ротавірусна інфекція відноситься до захворювань циклічного типу. Кожен із циклів прийнято поділяти на три етапи, або періоду:

інкубаційний, який може тривати від одного дня до п’яти доби;
гострий, на який припадає від трьох діб до тижня (при тяжкому перебігу захворювання – більше семи днів);
період одужання, займає 4-5 днів.

На будь-який з описаних вище стадій хвороба зі стовідсотковою точністю може бути діагностована в лабораторних умовах за допомогою електронної мікроскопії, що дозволяє розгледіти ротавірус у зразках крові, зданих на аналіз, і полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією, за допомогою якої стає можливим ідентифікувати будь серотип ротавірусу в організмі. Існує і цілий ряд експрес-тестів, що ґрунтуються на методі імуноферментного аналізу калу.

Виявити ротавірус можна при дослідженні загального аналізу крові

Як правило, клінічний перебіг ротавірусної інфекції виражається гастроентеритом та вторинної лактазною недостатністю. Під першим терміном розуміють катар кишок або шлунка, а під другим – гиполактазию, тобто непереносимість лактози. Також на початковому етапі хвороби найчастіше відзначається поєднання респіраторного і кишкового синдромів. За всіма цими ознаками, а також враховуючи час року, будь-медик з легкістю може визначити, що пацієнт хворий саме ротавірусної інфекцією.

Ротавірусна інфекція – як і чим лікувати?

На сьогоднішній день препаратів, які б безпосередньо діяли на ротавірус, на ринку не існує. Беручи до уваги даний факт, а також циклічний характер захворювання, основний акцент в лікуванні даної інфекції робиться на мінімізацію впливів вірусу на організм пацієнта, а не на боротьбу з самою недугою.

Всі вжиті заходи спрямовуються на усунення таких дій, як:

зневоднення, або дегідратація;
інтоксикація;
порушення сечовидільної системи;
порушення серцево-судинної системи.

Затягувати з заходами лікувального характеру або пускати захворювання на самоплив вкрай не рекомендується. Справа в тому, що в деяких випадках на тлі запущеної ротавірусної інфекції існує ризик того, що в ослабленому вірусом організмі може розвинутися вже бактеріальна кишкова інфекція.

Лікування дорослих хворих в більшості випадків здійснюється в домашніх умовах

Екстрена госпіталізація, як правило, практикується лише у випадках захворювання у маленьких дітей. Всі способи лікування та профілактики ротавірусної інфекції у дорослих можна з відомою часткою умовності розділити на кілька основних груп.

Таблиця 1. Лікування і профілактика ротавірусної інфекції

Фармацевтичні засоби

протиблювотні препарати (церукал, мотиліум і інші ліки);

у випадку серйозної гіпотермії – жарознижуючі засоби (парацетамол, ібупрофен та інші);

спазмолітики для зняття гострих болів і колік (но-шпа та інші);

ентеросорбенти для боротьби з інтоксикацією (смекта, активоване вугілля, ентеросгель, полісорб, фільтрум);

ферменти для допомоги підшлункової залози (креон, панкреатин);

протимікробні препарати (наприклад, ентерол);

бифидобактериальные кошти (лінекс або лактовіт);

регідрон, цитроглюкосоланлибо інші аналогічні препарати (під час загострення діареї);

лікарі не рекомендують застосовувати антибіотики для лікування ротавірусної інфекції.Особливості харчування

виключити гостру, жирну і солодку їжу;

відмовитися від вживання молочних продуктів і фруктових соків;

утримуватися від кави і газованої води;

“налягти” на каші, овочі, рибу, нежирне м’ясо і банани;

додати в раціон більше чистої води.Народна медицина

навмисна відмова від збивання температури тіла (за винятком випадків серйозної гіпотермії);

настій з плодів черемхи (є натуральний протипроносну засобом);

кисіль і курячий бульйон для боротьби із зневодненням;

настій з квіток ромашки (володіє антимікробною дією, знижує біль у животі);

відвари шипшини і чорниці;

рисовий відвар;

сухарі без «смаків» або вчорашній хліб;

міцний чорний чай без будь-яких ароматичних добавок.Профілактичні заходи

особиста гігієна (миття рук, щоденний прийом ванни або душу);

регулярна зміна ношених речей;

вживання в їжу тільки ретельно вимитих овочів та фруктів;

у разі необхідності – піддає термічній обробці продуктів;

включення в раціон імуномоделюючих препаратів;

використання індивідуальних столових приладів, закріплених за кожним членом родини;

відмова від прийому їжі в місцях масового скупчення людей (столові, фастфуд в торгових центрах тощо);

вакцинація.

Важливий момент! Поради та рекомендації, представлені в категорії «Народна медицина», слід застосовувати на практиці тільки після консультації з фахівцем в поліклініці. При найменшій підозрі на зараження необхідно звернення до терапевта, а у випадку, якщо діагноз підтвердиться – можливо, і до гастроентеролога.

Одним з найбільш поширених питань, пов’язаних з заходами обережності при контактах між інфікованими дорослими та здоровими дітьми, є наступний: чи повинна годуюча мати, хвора ротавірусної інфекцією, припиняти годування новонародженого грудним молоком? Педіатри на цей, здавалося б, очевидне питання не схильні відповідати строго позитивно. По-перше, зараження ротавирусом через молоко матері малоймовірно. По-друге, навіть якщо дитина й занедужає, він перенесе інфекцію в більш легкій формі. При цьому в ході годування важливо дотримуватися кількох простих правил: не цілувати дитину під час хвороби і контактувати з ним лише в респіраторної медичній масці.

Дорослі, які перебувають у постійному контакті з дітьми, повинні приділити більше уваги профілактиці

Не можна забувати про те, що дорослі набагато легше переносять ротавірусну інфекцію, проте самі є ймовірним джерелом зараження нею дітей і підлітків. Зростаючий організм ще не встиг обзавестися імунітетом до різних серотипам ротавірусу. Таким чином, яка заразилася на інфекцією дорослий, який навіть не підозрює про те, що він вже нездоровий, при контакті з дітьми може дати старт локальної спалаху захворювання. У зв’язку з цим ще більшу важливість набувають кроки, описані в числі профілактичних заходів.

Відео — Як не підхопити ротавірусну інфекцію?

Висновок

При своєчасно вжиті заходи, спрямовані на усунення несприятливих впливів ротавірусу на організм, доросла людина переносить інфекцію порівняно комфортно. За фактом одужання хвороба не відображається на загальному стані перехворів у вигляді якихось довготривалих наслідків.

Як і у випадку з будь-яким іншим інфекційним захворюванням, для мінімізації ризику зараження медики рекомендують дотримуватися порад щодо щоденної профілактики.

Але якщо все-таки не заразитися в холодний сезон не вийшло, слід по можливості прописати собі постільний режим, рясне пиття і ретельно збалансувати дієту

Будучи одним з найбільш частих інфекційних захворювань, якому піддаються люди на всіх континентах, ротавірусна інфекція досконально вивчена вирусологами. Тому дорослим, які дбають про власне здоров’я і про благополуччя своїх рідних і близьких, достатньо лише стежити за тим, щоб ризик зараження ротавирусом був якомога нижчий, а в разі необхідності активно проводити лікування, щоб швидше залишити хвороба в минулому.