Розсіяний склероз: симптоми, лікування, ознаки, причини

Розсіяний склероз: симптоми, лікування, ознаки, причиниЩо це таке, і скільки з них живуть – розсіяний склероз являє собою серйозну неврологічну патологію, що характеризується наявністю вогнищ демієлінізації в структурах мозку.

Вогнища ураження розташовуються хаотично. В патологічний процес втягуються: головний мозок, спинний мозок, зорові нерви і нервові закінчення.

Що це таке: розсіяний склероз відноситься до групи швидко прогресуючих неврологічних патологій, які без своєчасного лікування незабаром зважаючи швидкого розвитку призводять до непрацездатності хворого.

Дане захворювання найчастіше починається в молодому віці. Середній вік хворих варіює в межах 15-40 років. Були зареєстровані випадки захворювання у дітей 1-2 років життя. Що стосується гендерної схильності, то цей діагноз найбільш часто зустрічається серед жіночого населення.

Захворювання носить хронічний характер перебігу, а тому може проходити з чергуванням періодів ремісії і загострення. На ранніх етапах розвитку періоди ремісії можуть наступати самостійно без фармакологічної підтримки. Проте в даний час нерідкі випадки злоякісного перебігу захворювання, яке характеризується швидким неухильним прогресуванням патологічного процесу.

До факторів ризику розвитку даного захворювання слідують віднести: молодий вік (переважно від 20 до 40 років), жіноча стать, генетична схильність (обтяжений спадковий анамнез – наявність у близьких родичів діагнозу розсіяний склероз), носійство вірусу Епштейн-Барра, європеоїдна раса, ендокринні хвороби (різні патології щитовидної залози, цукровий діабет I типу).

Причини розсіяного склерозу

На даний момент немає чіткої однозначної теорії, яка б підтверджувала прямий вплив того або іншого чинника на розвиток розсіяного склерозу.

Однак є безліч мають право на існування думок з приводу можливих етіологічних причин. Серед сучасних гіпотез етіології цієї патології виділяють вплив наступних факторів:

  • інфекції вірусного генезу перенесені в дитячому та юнацькому віці;
  • аутоімунні процеси, що локалізуються безпосередньо в структурах центральної нервової системи;
  • часті інфекції вірусного та бактеріального походження;
  • генетична схильність;
  • вплив на організм деяких токсичних речовин;
  • дефіцит вітаміну D;
  • дія радіаційного випромінювання;
  • введення вакцини проти вірусного гепатиту.

Симптоми розсіяного склерозу

Перші ознаки та симптоми розсіяного склерозу можуть бути абсолютно різні і неоднорідні для кожного нового випадку. Індивідуальність ознак захворювання пояснюється тим, що симптоми розвивається патології безпосередньо залежать від місця локалізації патологічних вогнищ демієлінізації.

Так, порушення можуть спостерігатися в абсолютно будь неврологічних сфер: рухової, чутливо, розумової. Запідозрити розвиток розсіяного склерозу слід при наявності декількох з наступних симптомів:

  • м’язова слабкість;
  • порушення координації рухів, асинергия (неможливість робити поєднані руху);
  • тремор і тремтіння кінцівок;
  • тугоподвижность/спастичність кінцівок при русі їх неповний параліч;
  • відчуття оніміння, печіння, поколювання, «повзання мурашок» в дистальних відділах верхніх і нижніх кінцівках (кисті, стопи);
  • диплопія (двоїння в очах), нечіткість зорового зображення, зниження яскравості зорової картинки, порушення контрастності і неправильне спотворене сприйняття колірної гами, ністагм;
  • дизартрія;
  • епілептичні припадки (див. симптоми епілепсії );
  • больовий синдром різної локалізації та ступеня вираженості (головний біль, м’язовий біль, оперізуючі болі по ходу міжреберних проміжків і хребетного стовпа – корінцеві болі, тригеминальная невралгія, болі в периорбитальной області);
  • коливальні рухи очних яблук ритмічного типу;
  • швидка стомлюваність, спочатку з’являється лише при виконанні фізичних навантажень, а в подальшому виникає і в стані повного спокою – синдром хронічної втоми;
  • статева і еректильна дисфункція;
  • порушення довільного акту сечовипускання (втрата контролю над ним: екстрені потяги, прискорене сечовипускання, нетримання сечі);
  • зниження інтелектуальних здібностей, порушення поведінкових аспектів (необгрунтована ейфорія, розторможена поведінка, різка зміна настрою);
  • затримка або нетримання стільця.

Розсіяний склероз: симптоми, лікування, ознаки, причини

Форми захворювання

В залежності від характеру перебігу розсіяний склероз підрозділяється на декілька основних форм:

  • 1) Ремитирующая – найбільш часто зустрічається на початкових етапах розвитку захворювання. Характеризується чіткими обмеженнями між періодами ремісії і загострення. Під час періодів спокою (ремісії) прогресування хвороби не спостерігається, все порушені функції відновлюються частково або повністю;
  • 2) Вторинно-прогресуюча – неврологічна симптоматика наросте, періоди стабілізації нормальних функцій менш помітні, межі між періодами загострення і ремісії поступово стираються;
  • 3) Первинно-прогресуюча – найбільш важка форма, яка характеризується невпинним прогресуванням патологічного процесу з самого початку його розвитку. Періоди стабілізації і поліпшення є вкрай рідкісним явищем.

    Можливі ускладнення

    Рано почався і швидко прогресуючий розсіяний склероз може призвести до смерті в молодому віці.

    До менш грізним, але не менш значущим ускладнень даного захворювання можна віднести: артеріальну гіпотензію, швидке зношування суглобів, зміна особистості, коливання добового самопочуття, втрата маси тіла, інфекційні процеси, що локалізуються в органах сечовидільної системи, запалення легенів, утворення пролежнів.

    Діагностика розсіяного склерозу

    В основі діагностичного пошуку лежить ретельний збір анамнезу, скарг хворого, проведення детального неврологічного огляду.

    Для підтвердження діагнозу розсіяного склерозу необхідно провести наступні дослідження:

    • МРТ (магнітно-резонансна томографія (мрт) головного та спинного мозку;
    • електроміографію;
    • дослідження ліквору на наявність імуноглобулінів та оцінку їх кількості;
    • імунологічний моніторинг (дослідження крові на наявність антитіл);
    • дослідження викликаних потенціалів: слухових, зорових, соматосенсорных.

    Лікування розсіяного склерозу

    Розсіяний склероз: симптоми, лікування, ознаки, причиниНа жаль, на даний момент не існує жодної клінічно підтвердженою ефективної схеми медикаментозного лікування розсіяного склерозу.

    Так, до основних груп лікарських препаратів, які застосовуються для терапії даного захворювання, відносяться:

    • противірусні та імуномодулюючі лікарські засоби (Бетаферон, Реаферон А, Дибазол, Даларгін);
    • індуктори інтерферонів (Зимозин, Пропер-Ніл, Дипіридамол);
    • цитостатики (Азатіоприн, Циклофосфан);
    • глюкокортикостероїди (Синактеном-депо, Метилпреднізолон, Дексаметазон, Преднізолон);
    • ноотропи, і регенератори тканин, а також препарати, що покращують метаболічні процеси (Пірацетам, Актовегін, Церебролізин, Солкосерил);
    • антигістамінні лікарські засоби (Супрастин, Кальцію глюконат, Тавегіл, Кларитин);
    • діуретики (Фуросемід);
    • препарати, що поліпшують мікроциркуляцію (Нікотинова кислота, Тоеникол, Цинаризин, Кавінтон, Трентал, Курантил, Агапурин) – покращують кровотік в мозкових судинах;
    • препарати, що поліпшують тонус судинної стінки (Фітин, вітамін Е);
    • міорелаксанти (Тизанідин, Баклофен);
    • свіжозаморожена та нативна плазма;
    • плазмоферез (застосовуються у важких і вкрай важких випадках);
    • дезінтоксикаційна терапія за допомогою Гемодезу.

    Лікування розсіяного склерозу залежно від ступеня важкості та часу прогресування захворювання можна умовно розділити на кілька типів:

  • 1) Лікування, спрямоване на безпосереднє уповільнення прогресування патологічного процесу;
  • 2) Лікування, спрямоване на зменшення тяжкості та тривалості періодів загострення;
  • 3) Симптоматичне лікування захворювання;
  • 4) Підтримує реабілітація, дозволяє подовжувати періоди ремісії. В лікуванні розсіяного склерозу ні в якому разі не можна нехтувати комплексної підтримуючої реабілітації, яка включає в себе: фізичну терапію з використанням індивідуального проблемного підходу, адаптацію до неврологічному дефіциту і професійної діяльності (трудотерапія), психологічну та соціальну адаптацію, вирішення питань, пов’язаних з порушенням мови, ковтання, функціонування кишечника і органів сечовидільної системи.

    Профілактичні заходи

    Специфічної профілактики розсіяного склерозу не існує. Це пов’язано з відсутністю конкретних етіологічних факторів.

    На даний момент фахівці рекомендують вести здоровий активний спосіб життя, уникати стресових ситуацій, стежити за масою тіла, не перегріватися і не переохолоджуватися, в періоди епідемій інфекційних захворювань проводити активну профілактику, не допускає зараження вірусними і бактеріальними інфекціями.

    Тривалість життя при розсіяному склерозі

    З допомогою адекватного лікування ймовірність летального результату або ивалидизации можна звести до мінімуму, а тривалість життя при розсіяному склерозі не буде значно відрізнятися від звичайної і може становити до 35 років і більше.

    Скільки з них живуть буде також залежати від форми захворювання, т. до у ? пацієнтів зустрічається гостра форма патології, що значно скорочує термін життя до 5-6 років. При звичайному протягом склерозу і без своєчасного призначення лікування інвалідизація може наступити в перші 8 років від початку захворювання.

    Не варто забувати і про сучасні технології, які з кожним роком просуваються вперед і дають шанс на виліковування від розсіяного склерозу.

  • Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: