Розсіяний склероз: симптоми, лікування, ознаки, причини

Зміст

Що це таке, і скільки з них живуть – розсіяний склероз являє собою серйозну неврологічну патологію, що характеризується наявністю вогнищ демієлінізації в структурах мозку.

Вогнища ураження розташовуються хаотично. В патологічний процес втягуються: головний мозок, спинний мозок, зорові нерви і нервові закінчення.

Що це таке: розсіяний склероз відноситься до групи швидко прогресуючих неврологічних патологій, які без своєчасного лікування незабаром зважаючи швидкого розвитку призводять до непрацездатності хворого.

Дане захворювання найчастіше починається в молодому віці. Середній вік хворих варіює в межах 15-40 років. Були зареєстровані випадки захворювання у дітей 1-2 років життя. Що стосується гендерної схильності, то цей діагноз найбільш часто зустрічається серед жіночого населення.

Захворювання носить хронічний характер перебігу, а тому може проходити з чергуванням періодів ремісії і загострення. На ранніх етапах розвитку періоди ремісії можуть наступати самостійно без фармакологічної підтримки. Проте в даний час нерідкі випадки злоякісного перебігу захворювання, яке характеризується швидким неухильним прогресуванням патологічного процесу.

До факторів ризику розвитку даного захворювання слідують віднести: молодий вік (переважно від 20 до 40 років), жіноча стать, генетична схильність (обтяжений спадковий анамнез – наявність у близьких родичів діагнозу розсіяний склероз), носійство вірусу Епштейн-Барра, європеоїдна раса, ендокринні хвороби (різні патології щитовидної залози, цукровий діабет I типу).

Причини розсіяного склерозу

На даний момент немає чіткої однозначної теорії, яка б підтверджувала прямий вплив того або іншого чинника на розвиток розсіяного склерозу.

Однак є безліч мають право на існування думок з приводу можливих етіологічних причин. Серед сучасних гіпотез етіології цієї патології виділяють вплив наступних факторів:

інфекції вірусного генезу перенесені в дитячому та юнацькому віці;
аутоімунні процеси, що локалізуються безпосередньо в структурах центральної нервової системи;
часті інфекції вірусного та бактеріального походження;
генетична схильність;
вплив на організм деяких токсичних речовин;
дефіцит вітаміну D;
дія радіаційного випромінювання;
введення вакцини проти вірусного гепатиту.

Симптоми розсіяного склерозу

Перші ознаки та симптоми розсіяного склерозу можуть бути абсолютно різні і неоднорідні для кожного нового випадку. Індивідуальність ознак захворювання пояснюється тим, що симптоми розвивається патології безпосередньо залежать від місця локалізації патологічних вогнищ демієлінізації.

Так, порушення можуть спостерігатися в абсолютно будь неврологічних сфер: рухової, чутливо, розумової. Запідозрити розвиток розсіяного склерозу слід при наявності декількох з наступних симптомів:

м’язова слабкість;
порушення координації рухів, асинергия (неможливість робити поєднані руху);
тремор і тремтіння кінцівок;
тугоподвижность/спастичність кінцівок при русі їх неповний параліч;
відчуття оніміння, печіння, поколювання, «повзання мурашок» в дистальних відділах верхніх і нижніх кінцівках (кисті, стопи);
диплопія (двоїння в очах), нечіткість зорового зображення, зниження яскравості зорової картинки, порушення контрастності і неправильне спотворене сприйняття колірної гами, ністагм;
дизартрія;
епілептичні припадки (див. симптоми епілепсії );
больовий синдром різної локалізації та ступеня вираженості (головний біль, м’язовий біль, оперізуючі болі по ходу міжреберних проміжків і хребетного стовпа – корінцеві болі, тригеминальная невралгія, болі в периорбитальной області);
коливальні рухи очних яблук ритмічного типу;
швидка стомлюваність, спочатку з’являється лише при виконанні фізичних навантажень, а в подальшому виникає і в стані повного спокою – синдром хронічної втоми;
статева і еректильна дисфункція;
порушення довільного акту сечовипускання (втрата контролю над ним: екстрені потяги, прискорене сечовипускання, нетримання сечі);
зниження інтелектуальних здібностей, порушення поведінкових аспектів (необгрунтована ейфорія, розторможена поведінка, різка зміна настрою);
затримка або нетримання стільця.

Форми захворювання

В залежності від характеру перебігу розсіяний склероз підрозділяється на декілька основних форм:

1) Ремитирующая – найбільш часто зустрічається на початкових етапах розвитку захворювання. Характеризується чіткими обмеженнями між періодами ремісії і загострення. Під час періодів спокою (ремісії) прогресування хвороби не спостерігається, все порушені функції відновлюються частково або повністю;

2) Вторинно-прогресуюча – неврологічна симптоматика наросте, періоди стабілізації нормальних функцій менш помітні, межі між періодами загострення і ремісії поступово стираються;

3) Первинно-прогресуюча – найбільш важка форма, яка характеризується невпинним прогресуванням патологічного процесу з самого початку його розвитку. Періоди стабілізації і поліпшення є вкрай рідкісним явищем.

Можливі ускладнення

Рано почався і швидко прогресуючий розсіяний склероз може призвести до смерті в молодому віці.

До менш грізним, але не менш значущим ускладнень даного захворювання можна віднести: артеріальну гіпотензію, швидке зношування суглобів, зміна особистості, коливання добового самопочуття, втрата маси тіла, інфекційні процеси, що локалізуються в органах сечовидільної системи, запалення легенів, утворення пролежнів.

Діагностика розсіяного склерозу

В основі діагностичного пошуку лежить ретельний збір анамнезу, скарг хворого, проведення детального неврологічного огляду.

Для підтвердження діагнозу розсіяного склерозу необхідно провести наступні дослідження:

МРТ (магнітно-резонансна томографія (мрт) головного та спинного мозку;
електроміографію;
дослідження ліквору на наявність імуноглобулінів та оцінку їх кількості;
імунологічний моніторинг (дослідження крові на наявність антитіл);
дослідження викликаних потенціалів: слухових, зорових, соматосенсорных.

Лікування розсіяного склерозу

На жаль, на даний момент не існує жодної клінічно підтвердженою ефективної схеми медикаментозного лікування розсіяного склерозу.

Так, до основних груп лікарських препаратів, які застосовуються для терапії даного захворювання, відносяться:

противірусні та імуномодулюючі лікарські засоби (Бетаферон, Реаферон А, Дибазол, Даларгін);
індуктори інтерферонів (Зимозин, Пропер-Ніл, Дипіридамол);
цитостатики (Азатіоприн, Циклофосфан);
глюкокортикостероїди (Синактеном-депо, Метилпреднізолон, Дексаметазон, Преднізолон);
ноотропи, і регенератори тканин, а також препарати, що покращують метаболічні процеси (Пірацетам, Актовегін, Церебролізин, Солкосерил);
антигістамінні лікарські засоби (Супрастин, Кальцію глюконат, Тавегіл, Кларитин);
діуретики (Фуросемід);
препарати, що поліпшують мікроциркуляцію (Нікотинова кислота, Тоеникол, Цинаризин, Кавінтон, Трентал, Курантил, Агапурин) – покращують кровотік в мозкових судинах;
препарати, що поліпшують тонус судинної стінки (Фітин, вітамін Е);
міорелаксанти (Тизанідин, Баклофен);
свіжозаморожена та нативна плазма;
плазмоферез (застосовуються у важких і вкрай важких випадках);
дезінтоксикаційна терапія за допомогою Гемодезу.

Лікування розсіяного склерозу залежно від ступеня важкості та часу прогресування захворювання можна умовно розділити на кілька типів:

1) Лікування, спрямоване на безпосереднє уповільнення прогресування патологічного процесу;

2) Лікування, спрямоване на зменшення тяжкості та тривалості періодів загострення;

3) Симптоматичне лікування захворювання;

4) Підтримує реабілітація, дозволяє подовжувати періоди ремісії. В лікуванні розсіяного склерозу ні в якому разі не можна нехтувати комплексної підтримуючої реабілітації, яка включає в себе: фізичну терапію з використанням індивідуального проблемного підходу, адаптацію до неврологічному дефіциту і професійної діяльності (трудотерапія), психологічну та соціальну адаптацію, вирішення питань, пов’язаних з порушенням мови, ковтання, функціонування кишечника і органів сечовидільної системи.

Профілактичні заходи

Специфічної профілактики розсіяного склерозу не існує. Це пов’язано з відсутністю конкретних етіологічних факторів.

На даний момент фахівці рекомендують вести здоровий активний спосіб життя, уникати стресових ситуацій, стежити за масою тіла, не перегріватися і не переохолоджуватися, в періоди епідемій інфекційних захворювань проводити активну профілактику, не допускає зараження вірусними і бактеріальними інфекціями.

Тривалість життя при розсіяному склерозі

З допомогою адекватного лікування ймовірність летального результату або ивалидизации можна звести до мінімуму, а тривалість життя при розсіяному склерозі не буде значно відрізнятися від звичайної і може становити до 35 років і більше.

Скільки з них живуть буде також залежати від форми захворювання, т. до у ? пацієнтів зустрічається гостра форма патології, що значно скорочує термін життя до 5-6 років. При звичайному протягом склерозу і без своєчасного призначення лікування інвалідизація може наступити в перші 8 років від початку захворювання.

Не варто забувати і про сучасні технології, які з кожним роком просуваються вперед і дають шанс на виліковування від розсіяного склерозу.