Сечокам’яна хвороба: симптоми і лікування у чоловіків, фізіотерапія

Сечокамяна хвороба: симптоми і лікування у чоловіків, фізіотерапія

Сечокам’яною хворобою називають захворювання, яке характеризується утворенням в органах сечової системи конкрементів (каменів), що складаються з компонентів сечі. Це дуже поширена патологія – становить близько 40 % всіх випадків урологічних хвороб. Три-чотири пацієнти з десяти, що проходять лікування в урологічному стаціонарі, хворі на сечокам’яну хворобу, причому кількість хворих неухильно зростає рік за роком.

Приблизно 65-70 % пацієнтів ця патологія розвивається у молодому чи зрілому віці – 20-50 років, і в 20 % випадків, на жаль, призводить до інвалідності хворого. Щоб уникнути цього, важливо хоча б мати уявлення про те, що це за захворювання, чому і як воно виникає, клінічних проявах і принципах його діагностики і тактики лікування, в якому важливу роль відіграють і методики фізіотерапії. Саме на ці питання ви знайдете відповіді в нашій статті.

Зміст

  • 1 Класифікація
  • 2 Причини та механізм розвитку
  • 3 Симптоми
  • 4 Ускладнення
  • Принципи діагностики 5
    • 5.1 Диференціальна діагностика
  • 6 Тактика лікування
    • 6.1 Консервативне лікування
    • 6.2 Інструментальні методи лікування
    • 6.3 Оперативне лікування
    • 6.4 Фізіотерапія
    • 6.5 Санаторно-курортне лікування
  • 7 Прогноз
  • 8 Профілактика
  • 9 Висновок


Класифікація

По локалізації конкрементів:

  • в чашечках нирок (більшість випадків);
  • в баліях нирок;
  • в сечоводах;
  • у сечовому міхурі;
  • в сечовипускальному каналі.

У 2/3 випадків камені виявляються в одній нирці, але нерідко захворювання носить двосторонній характер.

За кількістю каменів:

  • поодинокі;
  • множинні.

По виду каменів:

  • уратні (основний компонент конкременту – сечова кислота);
  • оксалатні (їх основу складають солі щавлевої кислоти);
  • фосфатні (містять солі фосфорної кислоти);
  • білкові (складаються з зліпків фрагментів білка);
  • змішані (містять більше одного компонента із зазначених).

Сечокамяна хвороба: симптоми і лікування у чоловіків, фізіотерапіяФорма конкрементів може бути різноманітною, розміри – від 1 мм до 10 см і більше, вага – до 1 кг.

Залежно від причинних факторів виділяють:

  • первинне каменеутворення (немає захворювань, які є фактором ризику для розвитку сечокам’яної хвороби);
  • вторинне каменеутворення (є захворювання, що сприяють утворенню конкрементів).

Причини і механізм розвитку

Остаточно питання етіології і патогенезу сечокам’яної хвороби на сьогоднішній день не освітлені – вчені все ще займаються дослідженням цього захворювання.

У здоровому організмі сеча не містить вільних кристалів, а вони утворюються під впливом на організм ряду екзогенних (зовнішніх) і ендогенних (внутрішніх) факторів.

Зовнішніми факторами, що підвищують ризик розвитку сечокам’яної хвороби, є:

  • висока температура і вологість повітря (викликають зневоднення);
  • недолік ультрафіолетових променів, дефіцит вітаміну Д;
  • жорстка питна вода з високим вмістом мінеральних (особливо кальцієвих) солей;
  • надлишок м’яса, кислих, гострих продуктів, консервів та кухонної солі в раціоні (підвищують кислотність сечі);
  • робота на шкідливому виробництві;
  • високі фізичні навантаження;
  • малорухливий, сидячий спосіб життя.

До ендогенних факторів ризику відносять:

  • Сечокамяна хвороба: симптоми і лікування у чоловіків, фізіотерапіяферментопатії (галактоземію, фруктоземию, оксалурію та інші);
  • вроджені вади розвитку нирки;
  • звуження сечоводу;
  • опущення нирки;
  • сторонні тіла;
  • уповільнення струму крові в нирці з-за травми, кровотечі, шоку або з інших причин;
  • нейрогенну дискінезію сечовивідних шляхів;
  • у чоловіків – аденому передміхурової залози;
  • хронічний пієлонефрит та інші запальні захворювання сечових шляхів;
  • травми нирок;
  • гиперпарадиреоидизм (первинна або вторинна гіперфункція паращитовидних залоз);
  • хронічна патологія травного тракту (виразкова хвороба, гастрит та інші);
  • травми кісток.

Вищевказані фактори приводять до зміни складу сечі (вона насичується тими чи іншими мінералами) і структури нирок і канальців, що сприяє відкладенню на них солей.

Симптоми

На початкових етапах, коли конкремент тільки формується і збільшується в розмірі, захворювання протікає безсимптомно. Коли він виростає настільки, що стає перешкодою для струму сечі, частково закупорюючи сечовивідні шляхи, або ж травмує епітелій нирок, з’являються характерні клінічні прояви. Такими є:

  • Біль. Це найчастіший симптом даної патології. Інтенсивність її залежить від локалізації, форми і розміру каменю, а також від його рухливості. Якщо конкремент нерухомий і не перешкоджає відтоку сечі, біль відсутня. У 80 % випадків біль локалізується в попереку, носить тупий, ниючий характер, посилюється при русі хворого. Як правило, вона має місце при конкрементах великого розміру, які розташовуються в чашках або мисках і лише незначно впливають на відтік сечі. Хворі в цьому випадку «тягнуть» з зверненням до лікаря і надходять в медустанову вже з ускладненнями.Сечокамяна хвороба: симптоми і лікування у чоловіків, фізіотерапія У ряді випадків пацієнт вперше дізнається про свою хворобу, коли у нього виникає гостра різкий переймоподібний біль в області нирки ниркова коліка, яка виникає з-за раптового припинення відтоку сечі, пов’язаного з закупоркою сечовивідних шляхів конкрементом. Біль віддає в область паху, внутрішню поверхню стегна і статеві органи. Оскільки при нирковій коліці дратується сонячне сплетіння, у хворого відзначаються нудота і блювота, порушення відходження газів (внаслідок парезу кишечника), напруження м’язів передньої черевної стінки і попереку з боку ураження. Хворий не може знайти собі місця, неспокійний.
  • Гематурія. Так називають домішка в сечі крові. Виникає вона з-за механічного пошкодження слизової оболонки сечоводу конкрементом. По закінченні больового нападу, як правило, виникає тотальна постболевая макрогематурія – виділення великої кількості крові з сечею.
  • Розлади сечовипускання. Можуть мати місце полакіурія (прискорене сечовипускання), ніктурія (нічні позиви в туалет), дизурія (порушення сечовипускання аж до гострої затримки сечі).
  • Відходження каменів із сечових шляхів. Це найбільш достовірний симптом сечокам’яної хвороби. Як правило, конкременти відходять незабаром після припинення нападу ниркової коліки – самі собою. У кожного п’ятого пацієнта зустрічається безболевое відходження каменів.
  • Відмінностей у клінічній картині захворювання у чоловіків і жінок не відзначається.


    Ускладнення

    Сечокамяна хвороба: симптоми і лікування у чоловіків, фізіотерапіяПри пізньому зверненні хворого до лікаря, при несвоєчасному наданні медичної допомоги сечокам’яна хвороба може викликати ряд ускладнень, а саме:

    • пієлонефрит – гострий або хронічний;
    • нефрогенную артеріальну гіпертензію;
    • гідронефроз;
    • ниркову недостатність – гостру або хронічну.

    Принципи діагностики

    Лікар запідозрить сечокам’яну хворобу вже на підставі скарг хворого, даних анамнезу життя та захворювання. Потім він оцінить об’єктивний статус – виявить позитивний симптом поколачивания на боці ураження. Наступним етапом діагностики стане лабораторне та інструментальне обстеження, яке, залежно від клінічної ситуації, може включати в себе такі методи:

    • загальний аналіз крові (будуть виявлені лейкоцитоз (підвищений рівень лейкоцитів в крові), зсув лейкоцитарної формули вліво (ознака бактеріального запалення) і висока ШОЕ);
    • біохімічний аналіз крові (можливо підвищення рівня сечовини, креатиніну, сечової кислоти);
    • рівень електролітів в крові (підвищений вміст іонів фосфору та кальцію, зниження – магнію);
    • загальний аналіз сечі (у ньому – еритроцити (у нормі не утримуються), циліндри, солі, бактерії, підвищений рівень лейкоцитів, невелику кількість білка (не більше 0,3 г/л));
    • проби Амбурже, Аддиса-Каковского, Нечипоренко;
    • цистоскопія (огляд сечового міхура зсередини за допомогою цистоскопа);
    • УЗД нирок і сечового міхура (лікар визначає розміри, форму, структуру органу, бачить, чи є в ньому конкрементів);
    • рентгенографія черевної порожнини;
    • оглядова урографія;
    • екскреторна урографія (введення у вену контрастної речовини з подальшим проведенням рентгенографії);
    • динамічна сцинтиграфія (введення радіоактивної речовини з наступною серією рентгенографій);
    • пневмопиелография ретроградна;
    • комп’ютерна томографія після введення контрастної речовини (знімки здійснюють пошарово – на різній глибині) – найбільш достовірний метод діагностики;
    • консультація нефролога або уролога.

    Диференціальна діагностика

    Сечокамяна хвороба: симптоми і лікування у чоловіків, фізіотерапіяСечокам’яна хвороба проявляється симптомами, схожими з такими при деяких інших захворюваннях нирок. Диференціальна діагностика повинна бути проведена з:

    • гострим апендицитом;
    • непрохідністю кишечника;
    • виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладненої проривом;
    • гострим панкреатитом;
    • позаматковою вагітністю.

    Тактика лікування

    Тактика лікування в кожному конкретному випадку різна, оскільки кожен з них унікальний в плані кількості, розташування, складу, форми конкрементів та особливостей функціонування сечовивідних шляхів. У зв’язку з цим у відношенні сечокам’яної хвороби розроблені лише загальні принципи лікування, суть яких зводиться до усунення каменів із сечових шляхів шляхом їх розчинення, виведення або вилучення хірургічним шляхом, відновленню нормального шляху відтоку сечі, припинення дії на організм факторів, що сприяють каменеутворенню, знезараженню органів сечової системи.

    У будь-якому випадку лікування повинно бути комплексним.

    Консервативне лікування

    Насамперед хворому призначають дієтичне харчування. Рекомендується обмежити в раціоні кухонну сіль і жирні продукти, повністю відмовитися від алкоголю.

    При уратних конкрементах хворий не повинен вживати копчене м’ясо, в’ялену рибу, субпродукти, м’ясні бульйони – ці страви сприяють утворенню в організмі сечової кислоти.

    При фосфатних каменях навпаки, м’ясну їжу хворому рекомендують вживати, а обмежити йому слід горох, квасоля, молоко.

    При оксалатних каменях варто виключити з раціону томатну пасту, помідори, щавель, зелень і інші продукти, що містять велику кількість щавлевої кислоти.

    Сечокамяна хвороба: симптоми і лікування у чоловіків, фізіотерапіяТакож важливо дотримувати питний режим – вживати близько 2-2.5 л чистої води протягом доби.

    Хворому можуть бути призначені наступні препарати:

    • спазмолітики (спазмобрю, но-шпа);
    • кошти, що розчиняють уратні камені (блемарен, уралит та інші);
    • антибіотики і уроантисептики (уролесан, цефтріаксон, канефрон та інші);
    • препарати з спазмолітичною дією на сечовід, володіють і сечогінним ефектом (цистенал, олиметин); замість них можуть бути рекомендовані водні навантаження в обсязі до двох літрів теплої рідини, що випивається протягом півгодини, з подальшим прийомом спазмолитика і сечогінний засіб;
    • вітаміни групи В.

    Інструментальні методи лікування

    В даний час для лікування сечокам’яної хвороби лікарі застосовують ендоскопічні методики, що дозволяють видалити каміння з сечових шляхів з мінімально можливою травматизацією організму хворого.

    Ендоскопічні методи ділять на:

    • уретероскопический (розширюють устя сечоводу і через нього з боку сечового міхура вводять уретероскоп, повільно просуваючи його в балію нирки, одночасно подрібнюючи каміння або видаляючи їх);
    • нефроскопический (проводять пункцію нирки через шкіру, розширюють утворився хід і вводять в балію нефроскоп, за допомогою якого під контролем зору подрібнюють або видаляють конкремент).

    Сечокамяна хвороба: симптоми і лікування у чоловіків, фізіотерапіяДистанційна ударно-хвильова літотрипсія також застосовується для лікування сечокам’яної хвороби. Суть методу полягає у впливі на конкремент сфокусованої ударною хвилею ззовні. Цей вид лікування привів до зниження кількості оперативних втручань, проте він, на жаль, має і серйозним побічним ефектом – значним ушкодженням паренхіми нирок під час удару.

    Оперативне лікування

    До відкритого хірургічного втручання при сечокам’яній хворобі існує ряд абсолютних і відносних показань.

    Абсолютні показання до операції:

    • анурія (відсутність виділення сечі, яке виникло через закупорки камінням відразу двох сечоводів);
    • ниркова кровотеча, яке призвело до тяжкої анемії;
    • обструктивний пієлонефрит (гостре запалення нирки через утрудненого відтоку сечі з чашково-мискової системи).

    Відносними показаннями є:

    • часті ниркові кольки;
    • прогресуюче збільшення порожнин нирки;
    • калькульозний пієлонефрит з частими загостреннями.

    Найбільш часто проводять операцію, звану пиелолитотомией. Рідше – нефролитотомию, пиелонефролитотомию, а в особливо важких випадках – нефректомію (видалення цілої нирки).

    Фізіотерапія

    Сечокамяна хвороба: симптоми і лікування у чоловіків, фізіотерапіяМетоди физиолечения застосовують, як правило, після попередньо проведеної літотрипсії з метою полегшення і прискорення процесу виведення осколків конкрементів із сечових шляхів. Якщо камінь знаходиться в сечоводі, фізіолікування може бути використана лише при розмірі його не більше 10 мм при нормальному, безперешкодний відтік сечі. Також фізіотерапія може бути призначена і в період ниркової коліки для зняття спазму м’язів сечовивідних шляхів, зменшення запалення і болю.

    Проводити фізіотерапію слід виключно під наглядом уролога.

    При нирковій коліці призначають:

    • индуктотермию зони сечоводу з ураженої сторони (впливають на 20 хвилин, якщо біль поновлюється, повторюють процедуру);
    • ампліпульстерапію зони сечоводу;
    • магнітотерапію імпульсну высокоинтенсивную («S»-індуктор розміщують над зоною нижнього відділу сечовода, а «N»-індуктор переміщують по ходу сечоводу в напрямку зверху вниз).

    У міжнападний період застосовують:

    • електростимуляцію сечоводу синусоїдальними модульованими або діадінаміческімі струмами (після цієї процедури може виникнути біль в області проекції каменю ниючого характеру, яка триває близько двох годин і проходить сама собою);
    • магнітну стимуляцію імпульсну высокоинтенсивную.

    Також можуть бути рекомендовані методики, розслаблюючі спазмированную мускулатуру сечоводу:

    • Сечокамяна хвороба: симптоми і лікування у чоловіків, фізіотерапіяіндуктотермія;
    • дециметроволновая терапія;
    • термомасажне кушетка;
    • термокресло «Гравітон»;
    • вібромасаж попереку.

    Впливу здійснюють щодня до тих пір, поки не відійде камінь. Зазвичай це відбувається через 3-5 днів після початку лікування.

    Санаторно-курортне лікування

    Деякі особи, що страждають сечокам’яною хворобою, можуть бути направлені на санаторно-курортне лікування. Основним показанням до неї є наявність в нирці каміння розміром до полусантиметра з незміненими функціями нирок і при відсутності ознак обструкції, або закупорки, сечовивідних шляхів. У кожному конкретному випадку питання про необхідність і, що важливо, безпеки лікування в санаторії вирішує лікуючий лікар на підставі результатів обстеження хворого.

    Головним напрямком лікування в санаторії є вживання хворим лікувальних мінеральних вод, які мають сечогінну дію, впливають на кислотність сечі і рівень у ній електролітів.

    При уратних конкрементах і кислої реакції сечі хворому рекомендують прийом лужних мінеральних вод («Смирновская», «Славяновской», «Боржомі» та інших).

    При кальцій-оксалатних каменях лікування здійснюють за допомогою слабокислих мінеральних вод слабкої мінералізації («Єсентуки № 20», «Саїрме» та інших).

    Сечокамяна хвороба: симптоми і лікування у чоловіків, фізіотерапіяЯкщо має місце фосфатно-кальцієвий уролітіаз у поєднанні з лужною реакцією сечі, хворого відправляють в П’ятигорськ, Залізноводська і рекомендують прийом мінеральної води «Нарзан», яка підкислює сечу. У цих санаторіях показано лікуватися хворим з цистиновий конкрементами.

    Направляють хворого на курорт тільки після руйнування конкременту інструментальним шляхом або за допомогою хірургічного втручання.

    Прогноз

    Раннє звернення людини, що страждає сечокам’яною хворобою, за кваліфікованою медичною допомогою і своєчасно проведена літотрипсія або інше втручання призводять його до одужання. Отже, прогноз у цьому випадку сприятливий. Варто відзначити, що у кожного п’ятого хворого виникає рецидив каменеутворення.

    При двосторонньому патологічному процесі або ж у разі конкрементів, розташованих в єдиній нирці, прогноз істотно погіршується.

    Профілактика

    В більшості випадків неможливо людини, у якого немає каменів у сечовивідних шляхах, переконати в тому, що їх поява можливо, і змусити дотримуватися дієти. Ось тому можна говорити про те, що первинної профілактики цього захворювання не існує. До заходів вторинної профілактики прийнято відносити:

    • активний спосіб життя;
    • контроль маси тіла;
    • відмова від вживання алкоголю;
    • часте пиття чистої води (до 2.5-3 л на добу);
    • запобігання розвитку запальних захворювань сечових шляхів, активне, своєчасне їх лікування;
    • дотримання дієтичних рекомендацій в залежності від виду виявлених конкрементів.

    Висновок

    Сечокамяна хвороба: симптоми і лікування у чоловіків, фізіотерапіяСечокам’яна хвороба – це серйозна патологія, що при відсутності своєчасного комплексного лікування може призводити до низки небезпечних ускладнень, а в кінцевому підсумку – до ниркової недостатності. Лікування може бути консервативним або хірургічним (шляхом малоінвазивного або відкритого втручання), а також включати в себе методики фізіотерапії, які прискорять процес відходження конкрементів з сечоводів після літотрипсії, знімають спазм і зменшать запалення.

    Відео на тему «Лікування сечокам’яної хвороби у чоловіків»:

    МДЦ «Енерго», нефролог Ю. Б. Перевезенцева розповідає про сечокам’яної хвороби:

    Подобається? Поділіться з друзями:
    Здоровий спосіб життя