Зміст
Мозолі, особливо водяні, або мокрі, як їх називають фахівці, явище в нашому житті поширене. Кожен хоч раз, але стикався з ним. Особливо це актуально для представниць прекрасної статі, коли бажання мати гарну, хоч і незручну, взуття переважує всі доводи про непрактичність. І тільки багато, виявивши в мозолі рідина, дивуються: що за напасть така і як від неї позбутися?
Причини утворення мозолів
Така неприємність, як поява мокрою мозолі, відбувається непомітно. Верхній шар шкіри під впливом тертя зрушується щодо нижніх шарів і травмується. Як правило, спочатку це залишається непомітним. Проте тривале тертя неминуче призводить до відшарування поверхневого шару. Утворюється порожнина, в якій потроху накопичується рідина, тому на ділянці шкіри, подвергнувшемуся тертя, виникає мозоль.
З усього цього випливає, що тертя – основний фактор освіти мозолі. При повсякденному носінні тісного або досить жорсткій взуття певні ділянки стопи – а як правило, це пальці ніг, п’яти, підошви – тісно стикаються з нею. Підвищена вологість ніг або діряві шкарпетки також сприяють тому, що в мозолі накопичується рідина.
Зауважте, водяні пухирі і мозолі виникають не тільки на ногах. Вода може з’явитися і в волдыре на руках, і при терті про тісний одяг. Цьому дуже сильно сприяє тривала робота без захисних рукавичок: наприклад, при чищенні овочів або інший ручній роботі. Крім того, що в мозолях утворюється рідина, таким труженицам гарантовані і дуже неприємні хворобливі відчуття.
Поява «водянки» – досить неприємний процес. Спочатку в місцях тертя утворюються невеликі почервоніння і набряклості, з’являються хворобливі відчуття. Трохи пізніше на шкірі виникає мозоль з водяним пухирем. При цьому освіта заподіює чималу біль, а дотик до міхура створює напругу стінок.
Що ж це за рідина в мозолях?
Досягаючи певних розмірів, міхур лопається, а на шкірі в таких випадках залишається ранка, іноді досить великих розмірів. Супроводжується цей процес витіканням з пошкодженого місця якоїсь прозорої рідини, схожої на воду. Так що ж з мозолі випливає і чому?
У необізнаних людей існує помилкова думка, що в мозолі перебуває вода. Однак це зовсім не так. Рідина, звана в народі «водою», насправді називається лімфою, або лімфатичної рідиною. У перекладі з латині «lympha» – значить «волога».
Ще лімфа має назву «тканинна рідина». Це пов’язано з тим, що вона оточує кожну клітинку наших тканин рідиною, сюди кров віддає поживні речовини, а також забирає продукти їх розпаду. Освіта ж самої лімфи – складне з’єднання води та інших речовин з крові в міжклітинному просторі.
Якщо вода тече з мозолі – значить, якийсь механічний вплив викликало її розрив. Зазвичай це здавлювання, удару або тертя. Ця жовтувата водяниста субстанція, що перебуває у всьому людському тілі, циркулює через усі тканини організму. Вона збирає бактерії, жири, інші непотрібні сполуки і через лімфатичну систему фільтрує. У її складі знаходяться лейкоцити (лімфоцити) і невелика концентрація білків і еритроцитів.
Сама лімфа діє в лімфатичній системі, яка пов’язана з лімфовузлами – малими вузликами, що діють як фільтри. Вони-то і вловлюють шкідливі речовини. Саме ця мережа судин і капілярів зайнята виробництвом рідини і білих кров’яних клітин.
Лікування водяних мозолів
Маючи невелике уявлення про те, що за вода накопичується в мозолі, важливо не помилитися у виборі лікування.
Найкращий варіант – не чіпати утворився міхур зовсім. Лімфа, що знаходиться в пухлини, оберігає пошкоджену поверхню від зараження мікроорганізмами і сприяє швидшому наростанню нової шкіри. Але у нас, як завжди, не завжди для цього є час.
У більшості випадків лікування такої мозолі відбувається самостійно, в домашніх умовах. Невеликі освіти просто заклеюються бактерицидним пластиром, який запобігає травму і можливе інфікування. Але якщо міхур має значні розміри, надрив його більш ніж імовірний. Вважається, що таку мозоль краще проколоти. Але пам’ятайте: прокол можна проводити тільки протягом перших діб після утворення пухлини.
Головна небезпека такої операції – проколювання водяного міхура в домашніх умовах – ймовірність інфікування. Тому необхідно вжити відповідних заходів: по-перше, продезінфікувати місце проколу, змастивши його йодом або зеленкою. По-друге, потрібно проколювати стерильною голкою. Шпильку або звичайну голку ретельно протирають спиртом або раскаляют над вогнем.
Прокол робиться збоку міхура, паралельно поверхні шкіри. Його проколюють таким чином, щоб стінки міхура збереглися. Граючи роль природного пов’язки, вони прикривають собою поверхню дна мозолі. Якщо мозоль розкрилася сама, на цьому місці утворюється відкрита рана. Ретельно очистивши її й продезінфікувавши, наноситься антибактеріальна мазь, накривається марлевою подушечкою і закріплюється.
Кров’яниста рідина в мозолях
Іноді виникає така ситуація: вода в мозолях кров’яниста. Чому? Лякатися не варто. В деяких місцях шкірного покриву кров’яні судини підходять дуже близько до поверхні і при сильному, але різкому механічному стисненні або при натиранні – лопаються. Кров змішується з лімфою, що заповнює розрив тканин, і надає міхура ось такий страшний вигляд. Правила лікування таких мозолів ті ж, що і водяних.
При великих розмірах кров’яних мозолів краще всього звернутися до лікаря або в косметичний салон. Якщо ж приймається рішення боротися з мозолем самостійно – в першу чергу, потрібно пам’ятати про небезпеку інфікування.
Водянки і кров’яні мозолі завжди складніше і важче лікувати, ніж запобігати їх появі. Пам’ятайте про це завжди і будьте здорові!
