Що робити при розтягненнях м’язів гомілки?

На м’язи гомілки припадають значні навантаження в повсякденному житті і при заняттях спортом. Тому травми в цій галузі – не рідкість. Розтягнення м’язів гомілки може виникнути при різких рухах і надмірних зусиллях. Внаслідок травмування тканин з’являються відчуття надриву і різкий біль. При важкому ушкодженні процес відновлення може зайняти тривалий час.

Механізм отримання травми

Розрізняють гострі розтягнення та пошкодження, викликані надмірним використанням:

• Гострі ушкодження м’язів і сухожиль викликаються потужними скороченнями м’язово-сухожильних елементів. Під розтягуванням мається на увазі розтягування, надрив або повний розрив волокон.
• Пошкодження із-за надмірного використання викликаються інтенсивною фізичною активністю. Зазвичай вони пов’язані з перетренировкой у початківців спортсменів, коли м’язи і сухожилля мають недостатню розтяжку. Ряд факторів підвищують ризик травмування. До внутрішнім чинникам ставляться – дефіцит сили, гнучкості й еластичності м’язів і сухожиль, анатомічні аномалії, плоскостопість. Зовнішні фактори, що провокують розтягнення гомілки – помилки тренувань, недостатня розминка, невідповідна взуття.

Другий тип пошкоджень включає цілий ряд синдромів, що виявляються травмуванням не тільки м’язів і сухожиль, але і кісток, фасцій, окістя. Зокрема, при тривалих надмірних навантаженнях може розвинутися тендиніт ахіллового сухожилля, синдром підвищеного тиску в м’язовій лакуне. Для таких ушкоджень характерні труднощі в діагностиці та лікуванні.

Найчастіше розтягнення виявляють у ділянці, де литковий м’яз

переходить в ахіллове сухожилля. Розтягнення м’язів може виникнути при різких рухах та м’язовому перенапруженні під час бігу і швидкої ходьби. Особливу значимість має різке гальмування в бігу. Небезпека пошкодження велика при інтенсивних розминках, стрибках, тенісі, волейболі, баскетболі, гімнастики, лижному спорті.

Крім м’язів можуть травмуватися та інші елементи гомілок – сухожилля, зв’язки, фасції. Розтягнення зв’язок і м’язів частіше виникає при м’язовому перевтомі та переохолодженні. Вірогідність повторної травми зростає при наявних в тканинах рубцях після раніше отриманого травмування.

Ступеня тяжкості розтягування м’язів гомілки

Критерієм для класифікації розтягування м’язів гомілки обрана тяжкість травмування:

• перша ступінь характерна для розриву менше 25% волокон;
• при другий параметр варіює від 25 до 75%;
• при констатації третьої пошкоджується більше 75% м’язової структури або спостерігається повний розрив м’яза.

Важка форма ушкодження часто супроводжується поєднаним ураженням тканин: переломом кісток, вивихом суглобів, травмуванням зв’язок гомілки. Для вивиху суглоба характерний повний розрив зв’язок. Такі пошкодження вимагають надання невідкладної допомоги у зв’язку з ризиком масивного кровотечі та травматичного шоку.

Симптоми розтягування м’язів

Ознаки розтягнення м’язів визначається тяжкістю травми, варіюючи від легких до важких. При незначному травмуванні окремих волокон потерпілий може навіть не звернутися за медичною допомогою. Але відсутність лікування може привести до посилювання травми і прогресування її проявів.

Для різної тяжкості розтягування характерні наступні симптоми:

• При першого ступеня виникають легка болючість, підвищення чутливості у зазначеній зоні, які можуть проявитися лише на наступний день після травмування.
• Друга характеризується пронзающей болем, що відчувається відразу. Розриви м’язових волокон, що ведуть до появи протягом доби видимих змін кольору тканин під шкірою, розвитку набряку. М’язові функції ускладнені: потерпілому складно стояти навшпиньки, він кульгає під час ходьби.
• Для третьої властиві численні ушкодження. Крім розриву м’яза зазвичай виявляють розтягнення зв’язок високого ступеня тяжкості. Людина відчуває інтенсивні болі, що посилюються при будь-яких рухах, порушена стабільність суглоба. Травмовані м’язи не можуть скорочуватися.

Симптоми розтягування вказують на тяжкість травми і дозволяють встановити попередній діагноз. При другій і третій ступенях тяжкості пацієнт потребує негайного надання допомоги і транспортування в лікарню для об’єктивної оцінки отриманих ушкоджень. При першому ступені тяжкості лікування здійснюється в домашніх умовах. Швидкість відновлення в такій ситуації визначається правильністю проведеного лікування.

Діагностика травми

Визначити характер ушкоджень та точно встановити діагноз допомагають об’єктивні методи дослідження. Завдяки рентгенологічному дослідженню можна виключити травмування кісткових елементів гомілки. Стан м’яких тканин може бути оцінено за допомогою УЗД, комп’ютерного томографічного сканування, магнітно-резонансної томографії. Останній з перерахованих методів обстеження – самий дорогий, тому його доцільно застосовувати тільки в складних діагностичних ситуаціях.

Лікування розтягування м’язів гомілки

При перших двох ступенях розтягування застосовують консервативне лікування. Рекомендується метод ПЛДП. Абревіатура розшифровується як спокій, лід, тиск, підведення. З допомогою цих простих прийомів може бути надана перша допомога та організовано самостійне лікування першого ступеня м’язового розтягування:

• Спокій означає негайне припинення тренувань після травмування. Проведення іммобілізації кінцівки на період від 24 годин до 72 годин: тривалість визначається тяжкістю розтягування. Після завершення цього періоду спокій повинен бути відносним, щоб не призвести до атрофії м’язів і тугоподвижности в суглобах.
• Охолодження найбільш ефективно протягом перших 15-20 хвилин травми. Лід прикладають через мокрий рушник. Вплив холоду повторюють кожні 30-45 хвилин, продовжуючи процедури в середньому 20 хвилин. Рекомендована тривалість лікування холодом варіює від 1 до 3 діб і залежить від тяжкості травми.
• Для компресії використовується еластичний бандаж. При охолодженні давляча пов’язка накладається поверх льоду. Необхідно стежити, щоб пов’язка не пережимала артерії і нерви.
• Підйом кінцівки допомагає зменшити скупчення рідини та крові в області травми. Рекомендується ногу розташувати на подушці. Метод використовують протягом 24-72 годин.

У зарубіжній літературі пропонується слідувати протоколу PRICE, по суті, не відрізняється від методу ПЛДП. У PRICE замість рекомендації забезпечити спокій пропонується організувати захист і відпочинок. Для захисту необхідно усунути можливість навантаження на кінцівку, використовуючи для пересування милиці.

При другому ступені методика ПЛДП також використовується на початковому етапі, але вона доповнюється прийомом анальгетиків та нестероїдних протизапальних препаратів. Через тиждень після розтягування йдуть заняття за програмою поступового розтягування та посилення пошкоджених м’язів гомілки. Протизапальні мазі замінюють засобами, що володіють ефектами зігрівання і поліпшення мікроциркуляції в тканинах. Прискорити відновлення м’язів допомагають фізіотерапевтичні методи: магнітотерапія, ультразвук, гальванічні струми, лазеротерапія.

При третьому ступені розтягування рекомендується застосування хірургічних методів, що дозволяють прискорити процес лікування і зменшити розміри рубця, що формується у місці розриву м’язової тканини. Крім операції методи лікування і відновлення схожі з тими, що застосовуються при середньої тяжкості травми.

Відео

Відео — Масаж гомілки

Реабілітація при пошкодженнях гомілки

Відновити функції м’язів гомілки допомагають реабілітаційні методи, підрозділяються на кілька етапів або рівнів. При першого ступеня травми вправи починають вже через 2 дні, відразу ж з третього рівня. Їх інтенсивність швидко нарощують, переходячи потім до програми тренувань сили і гнучкості цієї м’язової групи. Повернення до звичайним спортивним тренуванням можливо тільки при повній відсутності болю і дискомфорту в м’язах.

При більш важких травмах реабілітацію починають через 7 днів. Заходи вводять поступово – в три етапи, подразделяя їх по інтенсивності впливу та складності виконання. Реабілітація включає спеціальні ізометричні і концентричні вправи, лікувальний масаж, массотерапию, кінезітерапію, фізіотерапевтичні методи. Програму складає лікар-реабілітолог, він регулює інтенсивність тренувань залежно від перебігу процесу загоєння тканин.