Що таке ревматизм суглобів? Симптоми й лікування захворювання

Гостра ревматична лихоманка (ревматизм) ? це патологія сполучної тканини інфекційної етіології, що характеризується системними аутоімунними проявами. Інша назва цієї хвороби – захворювання Сокольського-Буйо ? дано на честь двох вчених, які розкрили сутність патології.
Зміст:

  • Етіологія захворювання
  • Класифікація
  • Симптоми ревматизму
  • Що таке ревматизм суглобів?
  • Діагностика
  • Лікування ревматизму
  • Профілактика ревматизму

Етіологія захворювання

Основним етіологічним чинником, що призводить до розвитку захворювання, є Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичний стрептокок серогрупи А) за умови наявності схильності до захворювання. Не у всіх осіб, які перенесли гостру стрептококову інфекцію, розвивається ревматизм.
Частіше виникає ревматизм у дітей і підлітків після перенесеної ангіни або скарлатини.

Класифікація

Російська асоціація ревматологів в 2003 році запропонувала нову робочу класифікацію ревматизму.

Виділяють наступні форми ревматичної лихоманки:

  • гостра – первинний епізод захворювання;
  • повторна – є повторним епізодом гострою.

Залежно від клінічної картини виділяють основні прояви:

  • кардит – ураження клапанів серця (мітрального, рідше аортального);
  • артрит;
  • анулярна еритема;
  • хорея;
  • підшкірні ревматичні вузлики.

До додаткових відносяться:

  • пропасниця, як правило, фебрильна;
  • артралгії ? летючі болі в суглобах без прояви запальних реакцій;
  • абдомінальний синдром;
  • серозіти ? запалення серозних оболонок.

В якості варіантів результату захворювання можливі:

  • одужання;
  • формування хронічної ревматичної хвороби серця без формування вади чи з вадою.

Класифікація передбачає також визначення стадії та функціонального класу недостатності кровообігу, що виникає при ураженні тканин серця.

Симптоми ревматизму

Перші ознаки хвороби з’являються, як правило, через два тижні після перенесеного інфекційного захворювання. Клінічні форми прояви хвороби включають в себе:

  • ревмокардит – ураження серця, що визначає тяжкість перебігу, прогноз і результат хвороби;
  • ревматичний поліартрит – симетричне ураження великих і середніх суглобів;
  • малу хорею (хорею Сиденгама) – проявляється множинними насильницькими рухами м’язів тулуба, кінцівок, обличчя. Частіше виникає у дівчаток;
  • кольцевидную еритему – поява на тулубі кільцеподібних висипань блідо-рожевого кольору. Зустрічається рідко.

Що таке ревматизм суглобів?

Ураження суглобів при ревматизмі має певні особливості:

  • характерно втягнення в запальний процес ліктьового, гомілковостопного, колінного суглоба, рідше променево;
  • поразка має так званий летючий (мігруючий характер, що проявляється почерговим набряками, почервонінням і хворобливістю кожного ураженого суглоба. Може спостерігатись одночасне запалення кількох суглобів;
  • відзначається значна позитивна динаміка при використанні нестероїдних протизапальних засобів;
  • ревматизм суглобів має доброякісний перебіг (без стійкого порушення функції суглобів), характеризується зворотнім розвитком симптоматики у переважної більшості пацієнтів.

Тривалість суглобових проявів при відсутності адекватної терапії може становити до трьох тижнів. Клінічні прояви ревматичного поліартриту включають в себе наступні симптоми:

  • рівномірний набряк в області уражених суглобів;
  • почервоніння шкіри над суглобами, підвищення її температури;
  • виражена, часом нестерпна болючість при пальпації і рухах;
  • уражені суглоби знаходяться в напівзігнутому стані;
  • присутній фебрильна лихоманка і рясне потовиділення.

Як правило, ревматична атака рідко виявляється ізольованим артрит без ознак ураження серця. У тих небагатьох випадках, коли це відбувається, існують характерні особливості такого прояву захворювання:

  • частіше зустрічається у дорослих;
  • період між перенесеною стрептококовою інфекцією і дебютом артриту скорочується до 1-2 тижнів;
  • відсутність ефекту від терапії НПЗЗ;
  • більш тривалий перебіг (до 2 місяців).

У клінічній практиці зустрічається, головним чином дитячий ревматизм. Поява симптомів у дорослого, як правило, являє собою рецидив перенесеного раніше захворювання.

Діагностика

Ревматизм не має жодного діагностичного тесту, що дозволяє з повною впевненістю верифікувати захворювання. Для встановлення діагнозу прийнято виявляти певні діагностичні критерії.

До великим критеріями відносять основні клінічні прояви захворювання:

  • поразка тканин серця;
  • хореические гіперкінези;
  • поліартрит;
  • кільцеподібні висипання;
  • підшкірні ревматичні вузлики.

Малі критерії включають в себе наступні прояви:

  • ревматизм в анамнезі;
  • болі в суглобах;
  • наявність лихоманки;
  • зміни в аналізах крові (лейкоцитоз, виявлення СРБ, збільшення ШОЕ);
  • підвищення титрів стрептококових антитіл: АСЛ-О, АДРН-О, АСК, у більшості хворих визначається підвищений титр як мінімум одного з показників;
  • перенесена нещодавно стрептококова інфекція.

Для постановки діагнозу повинні бути присутніми два великих або один великий і два малих критерію, в поєднанні з вказівкою на перенесену стрептококову інфекцію.

Лікування ревматизму

Лікування пацієнтів проводять в умовах стаціонару, де проводять комплексну терапію, що включає в себе:

  • постільний режим перші кілька тижнів;
  • етіотропну терапію – призначення препаратів групи пеніциліну внутрішньом’язово протягом 2 тижнів;
  • протизапальне лікування – застосовують преднізолон, нестероїдні протизапальні засоби.

Самостійне лікування цього захворювання в домашніх умовах загрожує серйозними наслідками.

Профілактика ревматизму

До методів первинної профілактики можна віднести наступні заходи:

  • загартовування організму;
  • своєчасна антимікробна терапія ангіни.

Вторинна профілактика являє собою подальше диспансерне спостереження за особами, які перенесли захворювання, спрямована на досягнення наступних цілей:

  • попередження прогресування захворювання,
  • профілактику розвитку повторних атак.

Під вторинною профілактикою мається на увазі регулярне введення пролонгованої форми пеніциліну. Тривалість при ревматизмі без кардиту становить не менше п’яти років і більш тривало або навіть довічно за наявності ураження серця.

Таким чином, ревматизм ніг і рук являє собою серйозне захворювання, яке часто супроводжується ураженням серця з формуванням пороку і вимагає своєчасної діагностики та адекватного лікування в умовах ревматологічного відділення.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя