Для того щоб швидко усунути проблему труднощів дефекації, потрібен комплексний підхід. Пацієнт може використовувати:
- Певні групи лікарських засобів за рекомендацією лікаря. Самолікування в даному випадку неприпустимо, і пацієнт повинен пройти комплексне обстеження в тому випадку, якщо запори виникають систематично.
- Народні методи лікування. Відвари, настої і настойки коренів, листя і плодів певних рослин сприяють наданню вираженого проносного ефекту.
- Для тих категорій пацієнтів, які запитують як позбутися від запору швидко, рекомендовано вивчити спеціально розроблені методики – певні гімнастичні вправи зміцнюють стінки судин і є відмінним засобом для профілактики і лікування закрепів.
Правильне харчування – ключ до вирішення проблеми
Перш ніж приступати до пошуку інформації про те, як позбутися від запору швидко за допомогою тих чи інших препаратів, рекомендовано переглянути щоденний раціон харчування. Їжа повинна бути максимально натуральної та корисною. Існує кілька простих рекомендацій, що дозволяють усунути запор за допомогою різноманітного, повноцінного харчування і певних напоїв:
- Випивати натщесерце склянку води з додаванням невеликої кількості світлого меду або лимонного соку.
- Столова ложка рослинної олії, а саме: оливкової, кунжутного або лляного, в ранковий час доби перед їжею, прискорює процес просування калових мас.
- Харчуватися дробно і невеликими порціями – не менше 4 раз на день, бажано в один і той же час.
- Ввести в свій звичний раціон більше овочів і фруктів, до складу яких входить клітковина, а також кисломолочну продукцію, нормалізує мікрофлору кишечника.
- Вживати сухофрукти: курагу, чорнослив, а також відвари з них.
- Дотримуватися питний режим. Дієтологи радять випивати не менше 5-7 склянок простої, очищеної води в день. Вода розм’якшує затверділі калові маси і прискорює процес їх виведення.
Особливості використання проносних препаратів
Існують певні групи лікарських засобів, які справляються з запором дуже швидко: препарати на основі листя сени і плодів крушини. Вплив цих ліків розвивається через кілька годин прийому. Однак, необхідно дотримуватися особливої обережності – якщо приймати такі ліки постійно, то є ризик розвитку синдрому ледачого кишечника. Шлунок перестає виконувати свою основну моторно-евакуаторну функцію, звикнувши, що за нього це роблять синтетичні речовини, що надходять ззовні.
Більш м’яким дією володіють препарати, до складу яких входить лактулоза.
Для симптоматичного лікування запору також використовують мікроклізми і ректальні свічки. Вони володіють різним механізмом дії, але в підсумку призводять до швидкому випорожненню кишечника. Підбір препаратів повинен здійснювати лікар.
Рішення проблеми в домашніх умовах
Якщо корекція раціону харчування не приносить належного ефекту, можуть бути використані інші методи лікування.
- Прийняти рицинова олія (рідке або у формі капсул). Попередньо слід вивчити інструкцію і порадитися з лікарем. Рицина сприяє наданню швидкого ефекту, тому її небажано приймати на ніч. Для того щоб усунути неприємний смак, касторове масло можна додати невелику кількість соку.
- Приготувати відвар на основі плодів льону або ячменю. У цих продуктах міститься велика кількість корисної клітковини, яка усуває запори. Для приготування відвару склянку насіння льону або ячменю занурюють в каструльку з товстим дном, заливають прохолодною водою і доводять до кипіння. Отриманий відвар слід процідити, відварені насіння можна вживати в їжу. В отриманий напій можна додати невелику кількість меду і декілька крапель лимонного соку.
- Вживання сливового відвару сприяє розвитку проносного ефекту протягом кількох годин. Не варто вживати більше 1 склянки на добу, інакше підвищується ризик розвитку діареї.
- Заняття спортом в домашніх умовах надають позитивний лікувальний ефект. Помірні фізичні навантаження, особливості заняття йогою, є чудовою профілактикою запорів.
Отримавши інформацію про те, як позбутися від запору швидко, не варто експериментувати. Перш ніж застосовувати той чи інший описаний метод терапії, рекомендується порадитися з лікарем. Особливо це стосується тих категорій пацієнтів, які систематично схильні до розвитку ускладнень дефекації.