Зміст статті:
Хронічний тазовий біль діагностується, якщо зберігається довше 6 місяців. При цьому вона не пов’язана з небезпечними для життя процесами. Статистика показує, що СХТБ (синдром хронічного тазового болю) зустрічається приблизно у 20% жінок і 8% чоловіків. Синдром найчастіше пов’язаний із змінами в ЦНС, тоді як гострі ушкодження відсутні.
Локалізація тазових болів
При СХТБ відчуття зачіпають різні відділи: матку, кишечник, піхву. З’являється синдром після оперативних втручань або перенесених запалень. Захворювання виникає у відповідь на запалення нервів, суглобів, ендометріоз, фіброміалгию. По МКБ-10 патології присвоєно код R10, що включає різну болючість в тазу і животі. Хронічні тазові болі у жінок і чоловіків можуть локалізуватися:
- в мошонці і яєчках;
- у статевому члені;
- в уретрі (сечовипускальному каналі);
- у сечовому міхурі;
- в простаті;
- у матці на тлі ендометріозу, виділений окремий тип больового синдрому – ендометріоз-асоційований;
- у піхву;
- в області тазового дна.
Причин для формування СХТБ дуже багато, але в деяких випадках вони залишаються невизначеними.
Причини синдрому ХТБ
У чоловіків і жінок симптоми синдрому хронічної тазової болі можуть з’являтися за одним і тим же причин:
- проктит – ушкодження, розташовані в прямій кишці;
- цистит та уретрит;
- пієлонефрит та туберкульоз нирок;
- запалення парауретральних залоз;
- захворювання уретри (частіше зустрічаються у чоловіків);
- гемороїдальні вузли;
- спайкові процеси в органах малого тазу;
- рак товстої або прямої кишки;
- дивертикули сечового міхура;
- анальні тріщини і хронічні запори;
- варикоз малого тазу;
- захворювання суглобів;
- аутоімунні порушення;
- тромбоз та інші хвороби судин;
- глибока депресія;
- синдром роздратованого кишечника;
- пухлини тазових кісток і метастази, що віддають в цю область;
- новоутворення в нирках і черевної порожнини;
- пошкодження нервових закінчень в області крижів і куприка (частіше зустрічаються у жінок);
- епілепсія;
- камені в сечовому міхурі або протоках.
Слід відрізняти хвороби, які характерні тільки для чоловічої або жіночої статі.
Причини тазових болів у чоловіків
Ознаки хронічних болів в тазової зони у чоловіків виникають за наявності таких захворювань:
- запалення, пухлини простати;
- орхіт, а також інші захворювання яєчок, мошонки;
- патології придатків яєчок;
- застійні явища в передміхуровій залозі;
- захворювання сім’яних канатиків;
- уретероцеле.
Погіршується стан, якщо вік чоловіки більше 40-45 років.
Причини у жінок
Поширеність синдрому серед жінок і чоловіків коливається в залежності від країн і регіонів у межах однієї держави. Деякі хвороби у жінок зустрічаються частіше, хоча можуть протікати і у чоловіків. Остеохондроз і спайкова хвороба, наприклад, частіше стають причиною болю у жіночої статі.
До специфічних чинників синдрому у дівчат відносять гінекологічні хвороби шийки матки, матки, яєчників: хворобливі менструації, ендометріоз, міома, спайки на статевих органах, аномалії розвитку.
Викликати хворобливий синдром може внутрішньоматкова спіраль, яку жінка носить кілька років. Іноді подібні симптоми виникають і при використанні інших засобів контрацепції. Часто причиною розвитку стають міжхребетні грижі, хронічний коліт, аппендикулярно-генітальний синдром і розрив лонного зчленування після пологів.
І у чоловіків, і у жінок спровокувати симптоми СХТБ можуть такі чинники:
- низька фізична активність;
- безладне статеве життя або повна відсутність сексуальних контактів;
- зниження імунітету;
- шкідливі звички;
- гормональний дисбаланс;
- гострі інфекції в організмі.
Діагностикою причин синдрому займаються після складання клінічної картини.
Поширені симптоми СХТБ
Виділяють кілька груп симптомів хронічної тазової болі. Одна з найбільш великих і явних – урологічна сфера:
- часте сечовипускання;
- збереження відчуття незавершеності процесу;
- сильна прихильність до туалету;
- постійна потреба вставати вночі;
- печіння, біль і інший дискомфорт;
- слабкий напір.
При синдромі виникають хворобливі відчуття і дискомфорт, навіть коли людина сидить. Часто біль з’являється в області промежини, може розвиватися нападами, які проходять через 2-5 днів.
Тазові болі носять специфічний характер, точно визначити їх місце складно. У жінок вони можуть бути з однієї або обох сторін піхви, а у чоловіків – в статевому члені, віддаючи в головку або стовбур. З’являються болі в області лобка, особливо при частому сечовипусканні.
Хворобливі відчуття можуть бути настільки сильними, що будуть віддавати в спину, сідниці, куприк і стегна. З-за цього часто спостерігаються сексуальні дисфункції у жінок при статевому контакті, а у чоловіків після еякуляції.
На тлі постійних болів розвивається депресія, неврози і інші психічні відхилення. Пацієнти відчувають безнадійність та безпорадність.
Діагностика патології
Універсального методу діагностики для визначення причин тазового болю немає, пацієнтам доводиться проходити досить багато процедур. Умовно обстеження можна розділити на 3 етапи:
Серед найбільш популярних апаратних засобів діагностики хронічних болів виділяють: УЗД органів малого тазу, рентген, обстеження через пряму кишку за допомогою фіброскопа. Іноді потрібне гістологічне обстеження біологічних матеріалів, для цього пацієнт проходить через інвазивні процедури діагностики: лапароскопію, гістероскопію або колоноскопію.
Методи лікування тазових болів
Мета лікування синдрому тазового болю у жінок і чоловіків – блокування діяльності нейронів, які передають сигнали про хворобливих відчуттях. Для усунення причин болів використовують наступні препарати і методики:
- медикаменти, що знищують збудників інфекційних, антибіотики, противірусні засоби;
- знеболюючі препарати з групи НПЗЗ та спазмолітики;
- седативні препарати, антидепресанти, транквілізатори у важких випадках (наприклад, Амітриптилін») при розвитку вираженого депресивного розладу або неврозу.
Для корекції патологічних процесів, виявлених хвороб призначають курсове лікування спеціальними препаратами індивідуально підібраним схемами.
Замісна гормональна терапія показана жінкам для корекції стану яєчників і гормональної системи. З цієї групи можуть застосовувати засоби типу «Логест», «Дюфастон», «Утрожестан», «Новинет».
В терапію обов’язково входить прийом антиоксидантів і вітамінів: фолієвої кислоти, кальцію, вітаміну C. Також призначають ліки для стимуляції мікроциркуляції («Трентал», «Ороцетам», «Курантил»).
Високу ефективність має фізіолікування: електростимуляція нервів, грязелікування, а також безліч інших методів. Фізіотерапію слід поєднувати з домашньої гімнастикою або заняттями ЛФК в реабілітаційних центрах.
Від болю допомагають такі методи: голкорефлексотерапія, психотерапевтична корекція гіпнозом або аутогенными тренінгами. У важких випадках призначають блокаду з глюкокортикостероїдами і антисептиками, якщо патологія пов’язана з м’язовими і суглобовими болями.
Хірургічно знімають біль, яка не піддається іншому лікування: видалення спайок, відновлення опущених органів, лазерна нейрохірургія.
Можливі ускладнення патології
Якщо синдром тазових болів переходить в полиоганную – фінальну – стадію, то це викликає певні порушення:
- гормональні розлади;
- стійкі проблеми з менструацією;
- безпліддя та інші репродуктивні порушення;
- захворювання органів, розташованих у малому тазі;
- поведінкові розлади та соціальна дезадаптація.
Прогресуючий СХТБ призводить до того, що людина стає дратівливою, у неї різко знижується трудова і фізична активність, формується стійка депресія.
Тривала біль завдає відчутного дискомфорту, що може викликати кульгавість і труднощі при ходьбі. Це негативно позначається на суглобах, вони твердіють, змінюється структура хрящів.
Методи профілактики болю
Для ефективного лікування постійних болів пацієнти повинні постійно дотримуватися принципів профілактики. Їх також потрібно дотримуватися після усунення синдрому:
- захист від переохолоджень;
- відмова від шкідливих звичок, безладної статевого життя;
- захист від стресу і нервового виснаження;
- робота над імунітетом, правильне харчування;
- використання якісного нижньої білизни;
- ведення активного способу життя;
- проходження профілактичних оглядів та лікування виникають хвороб.
Прогноз при дотриманні всіх рекомендацій лікаря і профілактичних вказівок сприятливий. Пацієнти, які змінили спосіб життя, забувають про болях в тазової області і успішно відновлюються.
