Зміст:
- Патогенез (механізм розвитку) і причини, що призводять до синовиту
- Прояви захворювання
- Діагностика синовіту
- Терапія
Патогенез (механізм розвитку) і причини, що призводять до синовиту
Анатомічно будь суглоб покритий сполучнотканинною оболонкою. Під дією пошкоджуючих факторів відбувається запалення оболонки кульшового суглоба. Цей процес супроводжується виробленням простагландинів, які є медіаторами запалення. Їх дія полягає в локальному розширенні судин (приплив крові), подразненні нервових закінчень (біль) і збільшення проникності судинної стінки (набряк і випіт рідини в порожнину суглоба) в місці запалення. В залежності від причин, виділяють декілька видів синовіту:
- травматичний – запалення розвивається в результаті перенесеної травми, яка супроводжувалась пошкодженням шкірних покривів і самої оболонки суглобу;
- реактивний – є реакцією оболонки на патологічні процеси в інших органах або системах організму, що супроводжуються продукцією токсинів;
- інфекційний – потрапляння інфекції в капсулу кульшового суглоба викликає його пошкодження і запалення;
- транзиторний – характерний для дітей молодшого віку, проявляється раптовим початком запалення, особливо з ранку, з таким же раптовим припиненням процесу. Це пов’язано з особливостями будови і розвитку дитячого організму;
- аутоімунний – виникає у разі збою в імунній системі організму з виробленням антитіл до капсулі і інших тканин кульшового суглоба.
Хронічний синовіт – результат відсутності лікування, незалежно від початкової причини запалення.
Прояви захворювання
Симптоми цього захворювання в першу чергу супроводжуються такими проявами запального процесу:
- біль в області ураженого суглоба. Вона посилюється при русі, тому характерною є поява кульгавість при ходьбі. Відмітна особливість болю, на відміну від остеоартрозу кульшового суглоба, це її велика інтенсивність вранці після нічного сну. По мірі стихання вираженості запального процесу в капсулі, біль зменшується;
- збільшення суглоба в об’ємі відбувається за рахунок набряку капсули і випоту плазми в порожнину суглоба. Це додатково обмежує рухливість;
- почервоніння шкіри в області ураженого суглоба (гіперемія) є результатом локального розширення судин капсули і збільшенням притоку крові до неї;
- порушення функції – обсяг, і амплітуда рухів у кульшовому суглобі зменшуються. Рухи у ньому супроводжуються посиленням болю. Хворий приймає вимушене положення, при якому менше всього відчувається дискомфорт. Зазвичай це положення, лежачи на здоровому боці, з напівзігнутими ногами.
У випадку розвитку хронічного процесу інтенсивність проявів менше. Але з часом починають переважати процеси проліферації сполучної тканини капсули з утворенням спайок між нею і суглобовими поверхнями суглоба. Це значно погіршує можливість рухів у ньому, аж до повного блоку. Такий стан розвивається при відсутності правильного адекватного лікування.
Діагностика синовіту
Клінічна картина дозволяє поставити діагноз синовіту. Для уточнення вираженості запального процесу, з’ясування появи ускладнень проводиться додаткова лабораторна та інструментальна діагностика, яка включає:
- аналіз крові (клінічний) – визначення запалення в організмі;
- лабораторне визначення показників аутоімунного процесу в організмі необхідно для виключення аутоімунного синовіту, так як підходи до його лікування значно відрізняються;
- рентгенографія – інструментальний метод діагностики, що особливо важливо проводити після перенесених травм, для виключення пошкодження інших структур;
- томографія (комп’ютерна або магнітно-резонансна) – високоінформативна діагностика навіть невеликих змін.
Терапія
Лікування синовіту комплексне, включає декілька напрямків:
- етіотропна терапія для усунення причин – при інфекційному сини застосовуються антибіотики, аутоімунному – імуносупресори (засоби, що знижують активність імунної системи);
- патогенетична терапія необхідна для зупинки розвитку запального процесу. Використовуються протизапальні засоби, які блокують синтез простагландинів, за рахунок чого знижується вираженість запалення;
- симптоматична терапія безпосередньо пов’язана з патогенетичним лікуванням, так як для купірування основного симптому (болю) також застосовуються знеболюючі протизапальні засоби (диклофенак, ревмоксикам);
- реабілітація проводиться після усунення причин синовіту і запалення. Спрямована на відновлення функції суглоба з використанням лікувальної гімнастики.
Хірургічна операція необхідна при хронічному сини, у разі утворення спайок і виражених порушень рухів у кульшовому суглобі. Щоб уникнути цього, доцільно при появі симптомів синовіту відразу ж звернутися за медичною допомогою.
