Синусит – що це таке, і як його лікувати?

Поняття синусит є збірним, і має на увазі під собою цілу групу захворювань запального характеру, що вражають придаткові пазухи носа. Синусити можуть виникати як у вигляді самостійного захворювання, так і бути наслідком інших станів, що виникли на тлі інфекційного ураження організму (ГРВІ, грип, краснуха, кір).

По тривалості перебігу патологічного процесу, синусити прийнято ділити на наступні форми:

  • гостра форма (тривалість до 3 місяців);
  • рецидивуюча гостра форма, при якій кількість рецидивів може становити близько 4 разів на рік;
  • хронічна форма (тривалість більше 3 місяців).

Зміст

  • 1 Синусит і гайморит – в чому різниця?
  • 2 Причини
    • 2.1 Фізіологічні причини.
    • 2.2 Психосоматичні причини
  • 3 Симптоми
  • 4 Особливості синуситу у дітей
  • 5 Діагностика
  • 6 Лікування
  • 7 Народні методи лікування
  • 8 Ускладнення синуситу

Синусит і гайморит – в чому різниця?

Гайморит, фронтит, етмоїдит і сфеноидит – це все різновиди синуситу. Але нерідко ставлять і просто діагноз «синусит». Приміром, гайморит є найбільш поширеним видом синуситу, але на практиці зазвичай це два окремих діагнозу. У чому ж різниця між усім цим?
Якщо порівнювати всі ці захворювання, то, безумовно, симптоматика гаймориту, фронтиту, етмоїдиту, сфеноидита і того випадку, коли просто кажуть «синусит», буде мати певну схожість. Прикладом тому є банальна закладеність носа, і як наслідок порушення носового дихання. Але чи є ці два захворюваннями однаковими як дві краплі води? Щоб відповісти на це питання, слід згадати деякі ази анатомії людського тіла.

Кожна людина має в “арсеналі” свого організму якісь придаточні носові пазухи (лобові, верхньощелепні, гратчасті, і клиноподібні). Порожнини носових пазух вистелені слизовою оболонкою, і об’єднані під засобом каналів. Запальні захворювання, які можуть виникати у верхніх дихальних шляхах під впливом інфекційного фактора, провокують набряк слизової оболонки. Запалена слизова оболонка являє собою серйозну перешкоду на шляху відтоку зайвої рідини з носових пазух, результатом чого є застійні явища. Накопичена придаткових пазухах носа рідина є відмінним живильним середовищем для патогенних мікроорганізмів, які своїм розвитком і розмноженням стимулюють формування гнійно-запального процесу.
І ось виходячи з того, слизова оболонка якої з пазух збуджена, розрізняють і види синуситу. Коли такий процес спостерігається у верхньощелепних (гайморових) пазухах, то говорять про гаймориті, якщо в лобових – фронтиті, гратчастого лабіринту – этмоидите, клиновидних – сфеноидите.
Що стосується синуситу, то даний стан характеризується генералізованим ураженням придаткових пазух носа, і саме в цьому випадку ставлять такий діагноз. Тобто коли вражені різні пазухи, або іноді коли вони ще точно не встановлені. Найбільш поширеним є гострий синусит, і його рецидивуюча форма.

Синусит – що це таке, і як його лікувати?

Коротко кажучи, гайморит, фронтит, етмоїдит і сфеноидит являє собою чітко локалізовані гнійно-запальний процеси, що вражає пазухи носа, а діагноз «синусит» ставлять, коли такий процес спостерігається одночасно у різних пазухах. Цікаво, що на заході навіть немає окремого поняття «гайморит», а таке захворювання називають просто «верхньощелепної синусит». Але все ж у нас практиці це зазвичай два окремих діагнозу.

Причини

Всі провокуючі фактори, які впливають на формування синуситів умовно можна розділити на фізіологічні і психосоматичні.

Фізіологічні причини.

Досить часто синусит виступає в ролі ускладнення після раніше перенесених інфекційних захворювань, таких, як ГРВІ, грип, кір та ін Якщо інфекційний процес був не до кінця долечен або лікувався зовсім не тим чим треба, то банальна застуда має шанс перерости в серйозний процес з залученням хронічної форми синуситу.

До другорядних, але не менш імовірним причин розвитку синуситу можна віднести:

  • риніт, що протікає в гострій формі;
  • запальний процес, що локалізується в коренях верхніх крайніх зубів;
  • алергічна реакція на хімічні і пилові агенти;
  • вплив низької температури (переохолодження організму).

Причиною розвитку гострої форми синуситу є згубний вплив продуктів життєдіяльності деяких специфічних бактерій, таких як стрептококи. Хронічна форма синуситу може формуватися через викривлення носової перегородки, коли є стійке порушення процесу дренування носових пазух. Хронічний синусит є професійним захворюванням працівників хімічної промисловості, які систематично піддаються шкідливому впливу хімічних агентів.

Психосоматичні причини

Якщо людина впродовж тривалого часу піддається подразнюючій впливу якого-небудь психологічного фактора, то зовсім не виключено, що результатом такого впливу може стати хронічний синусит.

Розглядаючи питання лікування гострого та хронічного синуситу, не варто забувати про перспективи проведення психотерапії, яка буде спрямована на зняття психологічної напруги.

Симптоми

Синусит – що це таке, і як його лікувати?Симптоматика при гострому перебігу синуситу є найбільш яскраво вираженою. Класичну клінічну картину гострого синуситу формують наступні симптоми:

  • закладеність носа, яка спостерігається протягом тривалого періоду часу;
  • періодичне відновлення носового дихання в одній з ніздрів;
  • поява першіння в горлі, сухого кашлю, який характерний для вечірнього і нічного часу доби;
  • рясне виділення слизової рідини з носа;
  • пересихання носоглотки і ротоглотки в ранковий час доби;
  • підвищення температури тіла до показників 38-38,5 градусів;
  • повна або часткова втрата нюху;
  • загальна слабкість, нездужання, ознаки загальної інтоксикації організму, втрата апетиту;
  • поява набряків на обличчі в області розташування носових пазух;
  • поява головного болю в області основи носа, в подглазничной області, в потиличній області і верхній частині лоба. Посилення або зниження інтенсивності головного болю залежить від нахилів і поворотів голови.

Особливості синуситу у дітей

Протягом синуситів у дітей проходить за аналогією з дорослими людьми, відрізняючись лише ступенем вираженості характерних симптомів даного захворювання. Формування гайморових пазух носа у дітей закінчується лише до 9 років. Анатомічні особливості соустий носових пазух у дітей молодше 9 років обумовлюють порушення їх прохідності. Якщо дитина, яка хворіє на ГРВІ чи грип, тривалий час не отримує необхідного лікування, або ж це лікування було доведено до кінця, то існує високий ризик розвитку синуситу — як наслідок інфекційного процесу. Про те, як лікувати синусит у дітей буде викладено нижче.

У дітей дошкільного і молодшого шкільного віку нерідко діагностується полисинусит, що характеризується ураженням більшої частини (або всіх) придаткових пазух носа. Найбільший удар припадає на гайморові та гратчасті носові пазухи.

У віці до 9 років імунітет дитини відрізняється своєю неспроможністю з причини неповного формування, що може виражатися в повній відсутності підвищення температури при гострому перебігу захворювання. Промовистими симптомами в даному випадку можуть стати характерні гнійно-слизові виділення з носа, а також наявність сухого кашлю (особливо вночі). Якщо у дитини з’явився головний біль і явні ознаки загальної інтоксикації організму, то необхідно в терміновому порядку звернутися за допомогою до ЛОР-лікаря.

Діагностика

Синусит – що це таке, і як його лікувати?Діагностування даного захворювання проводиться строго лікарем отоларингологом, під засобом інструментального дослідження, а також додаткових методів. Обов’язковою складовою “золотого” стандарту діагностики синуситу є проведення пункції приносових пазух з метою взяття гнійно-слизового вмісту, з подальшою мікроскопією отриманого мазка. Діагноз вважається позитивним у разі виявлення великої кількості патогенних мікроорганізмів у досліджуваному мазку.

У дитячій лікарській практиці подібна процедура не рекомендована до проведення. Діагностування синуситів у дітей здійснюється на підставі загальної клінічної картини, а також даних інструментального дослідження.

До додаткових методів діагностики відноситься УЗД-дослідження навколоносових пазух, рентгенографія пазух носа в прямій і бічній проекції, а також комп’ютерна та магнітнорезонансна томографія придаткових пазух.

Лікування

Протягом усього лікувального періоду, людини, що страждає синуситом повинен спостерігати лікар-ЛОР. Консервативна терапія синуситів включає в себе обов’язкове застосування судинозвужувальних препаратів у формі крапель і спреїв. Зрозуміло, подібні препарати не надають будь-якого лікувального ефекту, але при раціональному використанні вони дозволяють відновити носове дихання і продовжити основне лікування. Якщо необхідно лікувати синусит у дитини, то застосування судинозвужувальних препаратів повинно здійснюватися з особливою обережністю і з дотриманням зазначеного дозування.

У комбінації з судинозвужувальними препаратами проводиться закопування комбінованих лікарських засобів за типом Изофра або Полидекс, які містять у своєму складі антибактеріальні, протизапальні і протиалергічні засоби. Для більш ефективної санації носових ходів використовуються щоденні промивання сольовими і антисептичними розчинами.

У поєднанні з місцевою терапією для прийому всередину призначаються антибактеріальні препарати широкого спектру дії (Цефтріаксон). Для зняття надмірного запалення можливий прийом антигістамінних лікарських засобів (Лоратадин, Кларитин). Важливо пам’ятати, що прийом антибіотиків може негативно позначитися на стані мікрофлори кишечника. В даному випадку доцільним є призначення пробіотиків.

Коли захворювання переходить з гострої фази у фазу ремісії, хворому призначають фізіотерапевтичне лікування, яке включає в себе УФО, а також динамічний вплив струму на придаткові пазухи носа.

У разі неефективності консервативного лікування, а також при важкому перебігу захворювання показане проведення пункції (проколу) носових пазух з метою їх дренування та промивання антисептичними розчинами. Дана процедура є малоприємною, але дуже ефективною.

Розібравшись в тому, як лікувати синусит у дорослих, слід згадати про лікарської тактики у відношенні дітей.

При лікуванні синуситу у дітей, гарною альтернативою пункції є спеціальне промивання носових пазух іменоване “кукушкою”. Особливу увагу слід приділити режиму дня дитини в період лікування. При гострій формі синуситу показаний постільний режим і вживання підвищеної кількості теплої рідини. Антибактеріальні препарати краще застосовувати місцево, у вигляді спеціальних крапель.

Народні методи лікування

Рецепти народної медицини, що дозволяють лікувати синусит в домашніх умовах, отримали широке визнання завдяки своїй ефективності. Їх застосування краще здійснювати в комплексі з консервативними методами, для досягнення максимального ефекту. До найбільш дієвим народним методам можна віднести:

  • Проведення інгаляцій з додаванням ефірних масел м’яти перцевої, евкаліпта, чайного дерева.
  • Хороший загальнозміцнюючий і протизапальний ефект надає наступний трав’яний збір: Необхідно змішати в рівних частинах (по 1 ст. л. трави череди, трави звіробою і шишок хмелю. Отриману суміш слід залити 0,5 л окропу і настоювати протягом 40 хвилин. Отриманий настій процідити, вживати по 100 мл 2 рази в день перед прийомом їжі. Курс лікування — 10 днів.
  • Для зняття запалення використовується промивання носа настоєм чайного гриба.
  • Для лікування синуситу у дітей використовується наступне засіб: Необхідно взяти по 1 ч. л. бруньок сосни, трави пижма, кори осики і плодів коріандру. Отримана суміш заливається 1,5 літрами окропу і настоюється протягом півгодини. Отриманий настій проціджують і дається дитині по 50-100 мл 3 рази на день. Даний настій може використовуватися для промивання носа.
  • Ускладнення синуситу

    При стрімкому прогресуванні цього захворювання, можливо залучення в процес і інших анатомічних структур (очних яблук). В результаті накопичення гнійно-слизового вмісту, можливе формування абсцесів і флегмон очних яблук, що загрожує повною або частковою втратою зору. В особливо важких ситуаціях відбувається повсюдне поширення інфекції в організмі, з подальшим розвитком сепсису.

    Надмірне скупчення гнійного вмісту в носових пазухах може послужити причиною розвитку ураження кісткової тканини особових структур (остеомієліт). В окремих випадках можливе приєднання менінгіту.

    Детальну консультацію щодо того, як лікувати хронічний синусит, а також його гостру форму, необхідно отримати у профільного медичного спеціаліста. І головне пам’ятати, що навіть з вигляду банальний нежить може бути сигналом організму про наявність серйозного захворювання, яке вимагає відповідного лікування.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: