Зміст статті:
- 1. Симптоми хвороби
- 1.1. Прояв у чоловіків
- 1.2. Прояв у жінок
- 2. Як передається захворювання
Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) – хвороба, що вражає імунітет людини. Будь-яке, навіть саме незначне захворювання, для хворих Снідом може виявитися фатальним. Організм здорової людини може легко побороти інфекцію, але для організму, який позбавлений підтримки імунної системи, це непідйомна ноша.
ВІЛ (вірус імунодефіциту людини вражає клітини, що знищують збудників захворювань та інфекції, так звані СД4-лімфоцити. При зменшенні кількості цих клітин в організмі, імунна система людини починає працювати зі збоями. Таким чином, у людини можуть розвинутися злоякісні пухлини та інфекційні процеси. Якщо у хворого кількість CD4-лімфоцитів падає нижче 200, то такий стан називається СНІД.
З дня інфікування ВІЛ до моменту розвитку Сніду може пройти 10 років. Розгорнута стадія захворювання вважається невиліковною. Хворий в середньому може прожити близько 5 років після діагностування Сніду. Вірус імунодефіциту можна визначити по лабораторного аналізу крові. Варто зауважити, що вірус не завжди можна виявити відразу після інфікування, іноді для цього може знадобитися до 3 місяців. Лікарських препаратів для лікування цього захворювання поки не існує, але є ліки, які уповільнюють дію вірусу і процес ураження імунної системи.
Симптоми хвороби
ВІЛ є дуже підступним захворюванням, яке передається багатьма способами. Часом людина роками може не підозрювати про те, що він ВІЛ-інфікований. Через кілька місяців з моменту зараження, організм здатний виробляти до інфекції антитіла, які роблять захворювання без видимих симптомів. Ця фаза хвороби називається латентною, коли людина не підозрюючи у себе наявність вірусу, що заражає інших. Така картина може спостерігатися від 1-3 місяців до 5-10 років. Але не обов’язково хвороба протікає за таким сценарієм, іноді латентна стадія у хворих відсутня. У цьому випадку у хворого можуть спостерігатися грипоподібні захворювання, підвищення температури тіла, втрата апетиту, загальна слабкість, ломота в тілі, кашель, збільшення лімфатичних вузлів, висип.
Прояв у чоловіків
Чоловіки на ранніх стадіях інфікування можуть страждати від головного болю. Одним з найбільш серйозних симптомів захворювання є збільшення лімфатичних вузлів. Такі ознаки, як запалені місця, як правило, проявляються у паху, під пахвами і на шиї. Слід зазначити, що біль при цьому відсутній, і їх збільшення та ущільнення легко можна не помітити.
Пізні симптоми Сніду у чоловіків виражаються у втраті ваги, підвищення температури тіла, постійної діареї та кашлі. Також спостерігається такі симптоми, як освіта бурих запалень на шкірі і в носоглотці, схожих на пухлину.
Прояв у жінок
У жінок симптоми захворювання дещо різняться. Часто симптоми захворювання стають періодичні або важкі вагінальні інфекції. Органи малого тазу також схильні до інфекцій та запалень. Проявляються такі ознаки як виразки на статевих органах, герпес слизової, генітальні бородавки найчастіше вказують на наявність вірусу. Слід зазначити, що досить часто у жінок хвороба протікає безсимптомно.
При пізнішій стадії Сніду у жінок можуть спостерігатися кольорові плями у роті схожі на абсцеси в горлі, як на фото, періодичні напади лихоманки. Лімфатичні вузли, як і у чоловіків, можуть збільшуватися в районі пахв, шиї і паху. Спостерігається нічне потовиділення, загальна втома, діарея, зниження апетиту.
Як видно, симптоми захворювання на ВІЛ у чоловіків і жінок схожі. Ознаки хвороби майже не відрізняються. Відзначається, тим не менш, діагностувати СНІД у жінок дещо легше, так як симптоми, якщо і з’являються, то виражені більш чітко.
Слід підкреслити, що носій вірусу імунодефіциту дуже заразний, навіть незважаючи на те, що ознаки хвороби відсутні.
Тим не менш, жінка, інфікована ВІЛ має всі шанси народити здорову дитину. Навіть якщо це остання стадія захворювання, тобто СНІД. Природно, вагітність буде проходити важче, тому необхідний постійний контроль за станом хворої та плоду. Часто інфікована жінка втрачає дитини внаслідок мимовільних абортів і передчасних пологів. Крім того, при народженні здорової дитини, матері категорично не можна годувати немовля груддю.
Цікаво, що одна людина все-таки вилікувався від цього важкого захворювання.
Це справило фурор в медицині. Відомо, що хворий страждав гострою мієлоїдною лейкемією, і після пересадки стовбурових клітин, хворий вилікувався від Сніду. Лікарі припускають, що вирішальним у лікуванні хворого є саме цей факт. Зараз багато вчені б’ються в пошуку ліки, яке може побороти СНІД.
Тим не менш, не всі вчені погоджуються з тим, що ВІЛ-це вірус. Багато світила науки припускають, що це просто ослаблення імунітету.
Як передається захворювання
Окремою темою варто винести питання про те, як передається СНІД. Вважається, що ВІЛ можна заразитися через кров інфікованого і статевий контакт. Необхідно зауважити, що багато людей вважають презерватив 100% захистом від інфікування. Але, на жаль, це далеко не так. Матеріал, з якого складається контрацептив, що має пористу структуру. Розмір пір цього матеріалу 5 мікрон. А вірус імунодефіциту має розмір 0.1 мікрона. З цього стверджувати, що з використанням презерватива вірус не передається — не можна. На даний момент не існує жодного засобу контрацепції, здатного абсолютно захистити людину від інфікування.
Що може привести до інфікування:
Наркозалежні найбільш часто стають жертвами захворювання. Часто вони використовують одні і ті ж ін’єкційні голки, якими передається хвороба. Не можна використовувати чужі предмети особистої гігієни, бритви, зубні щітки і т. д. Ми часто бачимо в рекламах, що презерватив здатний нас вберегти від зараження, але не варто забувати, чим ми ризикуємо, абсолютно покладаючись на довіру до даного методу контрацепції. Навіть якщо ви абсолютно впевнені у своєму партнері, перед вступом у шлюб не буде лишнім пройти лабораторний аналіз на ВІЛ та СНІД.
Звичайно, ніхто не застрахований від інфікування, навіть якщо дотримуються всі правила безпеки. Тому, при зараженні ВІЛ, не варто панікувати. Існують препарати, здатні розтягнути на довгі роки пригнічення вірусом імунної системи організму. Зокрема застосовуються такі препарати як дифлазон, микофлюкан і флюкостат. Завдяки впливу лікарських препаратів на вірус, багатьом людям вдалося розтягнути прогресію захворювання на багато років, майже не відчуваючи симптомів хвороби.
