Зміст:
- 1 Що являє собою спинномозкова анестезія
- 2 Положення тіла при спінальної анестезії
- 3 Переваги спінальної анестезії
- 4 Протипоказання до проведення спінальної анестезії
- 5 Відео
Спінальна анестезія – хороша альтернатива загальному наркозу, коли необхідно хірургічне втручання в нижній частині тулуба і на ногах. Дозволяє пацієнтові перебувати у свідомості і не відчувати дискомфорт при пробудженні. Останнім часом дуже поширена спінальна анестезія при пологах, особливо в розвинутих країнах Європи. Жінка не відчуває больових відчуттів під час переймів і тому легше переживає цей важливий період у своєму житті.
Що собою являє спинномозкова анестезія
Як і будь-який інший вид наркозу, за даний метод знеболювання відповідає лікар анестезіолог. Причому не мале значення має досвід і кваліфікація цього доктора, інакше не уникнути наслідків спінальної анестезії після операції у вигляді проблем з хребтом.
Отже, суть самого методу полягає у веденні анестетика (знеболюючого препарату) в субарахноїдальний простір (порожнина між павутинної і м’якою оболонками спинного мозку, заповнена ліквором). Блокування передачі імпульсу здійснюється на рівні корінців спинномозкових нервів.
При такій анестезії в хребет використовується більш тонка голка, ніж при епідуральної (знеболюючі ліки при даному наркозі вводиться через катетер в простір між окістям хребців і твердою оболонкою спинного мозку). При спінальної анестезії використовують набагато меншу кількість знеболюючого препарату, ніж при епідуральної. Анестетик вводиться нижче рівня спинного мозку в порожнину, де знаходитися спинномозкова рідина. Ін’єкція не викликає ніякого дискомфорту або больових відчуттів, так як заздалегідь область уколу обробляється місцевим анестетиком. Препарат відразу ж починає діяти. У пацієнта з’являється відчуття оніміння в нижній частині тулуба і він не може поворушити ногами. Настає час приступати безпосередньо до самої операції, заради якої і знадобилося знеболення.
Порада: іноді при виконанні спинномозкової анестезії може з’явитися неприємне хворобливе поколювання. Про це слід негайно повідомити анестезіологу, при цьому не потрібно ворушитися і міняти позу.
Положення тіла при спінальної анестезії
Напередодні операції в обов’язковому порядку консультує пацієнта не тільки лікуючий вузькопрофільний медичний фахівець (наприклад, судинний хірург або ж акушер-гінеколог, якщо мова йде про спінальної анестезії при кесаревому розтині), але і анестезіолог. На консультації можна обговорити ключові моменти майбутнього наркозу, у тому числі і позу. Спінальна анестезія робиться або лежачи на боці або сидячи. Позу вибирає не пацієнт, а лікар.
Порада: під час підготовки і введення анестетика не слід ворушитися, щоб не заважати анестезіологу і його асистенту, тим більше що дані маніпуляції вимагають особливої зосередженості і точності попадання, інакше можна травмувати хребет.
Повне відновлення чутливості після спінальної анестезії відбувається протягом чотирьох годин. Це залежить від типу введеного анестетика. В першу добу не можна вставати з ліжка, так як можливе запаморочення.
Переваги спінальної анестезії
Незважаючи на те що можуть виникнути деякі небажані наслідки після такого наркозу, все ж його популярність постійно зростає. І це можна пояснити цілим рядом вагомих причин:
- Менше навантаження на життєво важливі органи, такі як серце і легені;
- Не виникає потреби до адаптації, як після загального наркозу;
- Менше ризик появи таких наслідків після хірургічного втручання, як тромбоемболія легеневої артерії (закупорка згустками крові) і тромбоутворення;
- Можливість бути в свідомості і спілкуватися з лікарем і анестезіологом під час операції.
Протипоказання до проведення спінальної анестезії
Абсолютні протипоказання:
- Відсутність можливості забезпечити проведення даного виду наркозу (невідповідні умови, немає необхідного обладнання, що дозволяє стежити за станом пацієнта в період проведення операції і результативного лікування можливих ускладнень);
- Внутрішньочерепна гіпертензія (підвищений тиск в порожнині черепа);
- Інфекційні ураження шкірних покривів в області пункції;
- Коагулопатія (патологічні зміни, пов’язані з порушеннями згортання крові);
- Виражений аортальний стеноз та інші патології, обумовлені відсутністю резервів для збільшення серцевого викиду за рахунок збільшення ударного об’єму і частоти скорочень серця.
До абсолютних протипоказань також відноситься і небажання самого хворого використовувати даний вид наркозу.
Відносні протипоказання:
- Анатомічні аномалії хребта;
- Наявність неврологічних і психічних захворювань (наприклад, олігофренія або розумова відсталість);
- Невідома тривалість майбутнього хірургічної операції;
- Дистрес-синдром плода (порушення газообміну між матір’ю і дитиною, анатомічні пошкодження клітин, метаболічні порушення);
- Виражені ознаки ваготонії (підвищений тонус блукаючого нерва);
- Лікування дезагрегантами (препарати, що перешкоджають тромбоутворенню).
Список протипоказань не повний, так як про доцільність застосування наркозу в спину вирішує анестезіолог і лікуючий лікар в індивідуальному порядку після ретельного обстеження пацієнта та здачі аналізів. Однак якщо все в порядку і справа тільки за згодою самого пацієнта, все ж перевагу варто віддати даного виду анестезії, ніж загального наркозу.
Радимо почитати: як роблять епідуральну анестезію