Спондилоартроз – це хронічна дегенеративна патологія суглобів хребетного стовпа, яка проявляється болем і обмеженням рухливості в його відділах. Для цього захворювання характерне поступове прогресування, яке може привести до інвалідності людини, якщо хворобу не лікувати.
Зміст:
- Спондилоартроз – що це таке, механізм розвитку і причини
- Симптоми патології
- Діагностика
- Лікування
Спондилоартроз – що це таке, механізм розвитку і причини
Спондилоартроз попереково-крижового відділу хребта розвивається в результаті зміни структури хрящової тканини дисків і суглобів між хребцями. Диски стоншуються, відбувається зміщення хребців, що може призводити до обмеження спинномозкових корінців у місці їх виходу з хребта. Ці зміни підвищують навантаження на суглоби відростків хребців, еластичність гіалінових хрящів знижується, по їх краях і краях дисків розвиваються кісткові нарости (остеофіти), які обмежують рухливість, обмежують корінці і викликають запалення.
Всі перераховані процеси лежать в основі зміни форми хребта, тому часто захворювання називають деформуючим спондилоартрозом. До розвитку цих механізмів патології наводить низку причин:
- остеохондроз – змінені диски, їх грижі і протрузії провокують підвищення навантаження на суглоби;
- травми спини призводять до погіршення живлення (трофіки) хрящової тканини, скривлення хребта і дегенеративним процесам;
- спадкова схильність – схильність до змін еластичності хрящової тканини передається генетично від батьків дітям;
- вроджені викривлення хребта в поперековому відділі (лордоз) викликають зміну анатомічного співвідношення суглобів хребців, причому на деякі з них навантаження більше, ніж на інші;
- спосіб життя, пов’язаний з невисокою рухливістю – відсутність адекватних фізичних навантажень послаблює м’язів спини, що збільшує навантаження і тиск на суглоби;
- тривала статична навантаження на поперековий відділ хребта буває у представників певних професій (хірурги, перукарі), яким тривалий час доводиться перебувати в одному положенні стоячи.
Симптоми патології
Основним проявом захворювання є біль у ділянці ураження хребта, яка має ряд характерних особливостей:
- ниючий характер болю, може бути напад різкої інтенсивного болю в разі підвивиху ураженого суглоба хребця;
- больові відчуття посилюються після руху, в стані спокою знижується інтенсивність. Також до цього може призводити тривале перебування тіла в одній позі;
- локалізація болю в попереку і крижах, може віддавати в задню поверхню ноги, але не нижче підколінної ямки.
Крім болю, є ознаки, що вказують на прогресування захворювання:
- скутість рухів у хребті – обсяг, амплітуда рухів у попереку знижуються, причому більш виражене вранці, після нічного сну. Це свідчить про появу остеофітів;
- рефлекторний спазм м’язів спини в результаті підвивихів уражених міжхребцевих суглобів, що супроводжується зміною постави;
- зміна чутливості шкіри свідчить про утиск корінців і блокування проведення імпульсів в їх чутливих волокнах. Виражене обмеження може приводити до повної втрати чутливості.
В залежності від тяжкості і тривалості процесу, є 3 ступеня патології:
- 1 ступінь характеризується періодичними болями в попереку і крижах;
- при розвитку 2 ступеня процесу біль постійна, з’являється скутість;
- 3 ступінь найважча, проявляється вираженими болями, парестезією та практично відсутністю можливості рухів у хребті, може розвинутися інвалідність.
Діагностика
Зважаючи характерних проявів діагноз спондилоартроз поперекового відділу хребта встановлюється клінічно. Для його підтвердження, визначення ступеня захворювання і вираженості змін проводиться додаткова діагностика:
- рентгенографія поперекового і крижового відділу хребта;
- томографія (комп’ютерна або магнітно-резонансна) – високоточні методи пошарової візуалізації тканин хребта, які дозволяють побачити навіть невеликі зміни в них, у тому числі і остеофіти.
Лікування
Терапія спондилоартрозу комплексна, і включає кілька основних лікувальних заходів:
- медикаментозна терапія – купірування болю за допомогою протизапальних препаратів (диклофенак, ортофен, ревмоксикам). Їх можна вводити парентерально (внутрішньом’язово або внутрішньовенно) при сильному болю та перорально у формі таблеток. Також обов’язково використовуються хондропротектори, вони відновлюють хрящову тканину (хондроїтин, терафлекс), курс прийому тривалий, кілька місяців. Для відновлення нервових волокон чиї корінців призначають вітаміни групи В;
- фізіотерапія спрямована на зниження запалення. З допомогою електрофорезу можлива доставка лікарських препаратів до хребта при їх нанесенні на шкіру (електрофорез з гідрокортизоном);
- лікувальна гімнастика – спеціальний курс вправ, які виконуються після зняття болю і під контролем лікаря, дозволяє поліпшити кровообіг, еластичність хрящів і рухливість хребта;
- масаж розігріває тканини спини і знижує запалення;
- хірургічне лікування – метод радикальної терапії патології на пізній стадії. Виконується видалення остеофітів, пластику міжхребцевих дисків, вправляння підвивихів хребетних суглобів і звільнення чиї спинномозкових корінців.
Незалежно від підходів до лікування, при спондилоартрозі проводиться тривала реабілітація для запобігання загострення захворювання, що включає лікувальну фізкультуру.
Такі симптоми, як біль і скутість в попереку, не можна залишати без уваги. У разі їх появи необхідно звернутися до лікаря для діагностики та адекватного лікування патології.