Стоматит: симптоми і лікування у дорослих, фізіотерапія

Терміном «стоматит» позначають групу запальних захворювань слизової порожнини рота, якщо процес зачіпає відразу кілька її органів. У разі локалізації патології тільки на слизовій мови, її називають глоситом, при ураженні виключно слизової оболонки губ говорять про хейлите. Не так давно стоматит вважали захворюванням дитячого віку, але останнім часом все частіше хворіють їм саме дорослі. Ймовірно, це пов’язано з забрудненням навколишнього середовища, води та зниженням імунітету, яке має місце у багатьох з нас.

Про види стоматиту, причини його розвитку, про клінічні прояви, принципи діагностики і тактики лікування, в тому числі і про методики фізіотерапії, ви дізнаєтеся з нашої статті.

Зміст

  • 1 Класифікація
  • 2 Причини
  • 3 Симптоми
  • 4 Принципи діагностики
  • 5 Лікування
    • 5.1 Дієта при стоматиті
    • 5.2 Засоби народної медицини
  • 6 Фізіотерапія
  • 7 Прогноз і профілактика
  • 8 Висновок


Класифікація

В залежності від характеру перебігу стоматит ділять на гострий і хронічний. Гострого властива яскрава клінічна симптоматика, хороший відповідь на лікування (за умови виявленого причинного фактора). Хронічний же триває довго і погано піддається терапії. Старі елементи висипу змінюються новими, після ремісій наступають загострення.

В залежності від типу елементів висипу на слизовій оболонці порожнини рота виділяють стоматит:

  • катаральний (уражається тільки поверхневий шар слизової);
  • афтозний (на слизовій утворюються невеликих розмірів виразки – так звані афти);
  • виразковий;
  • виразково-некротичний (формуються глибокі, аж до кістки, виразки, що призводять до омертвіння (некрозу) уражених тканин).

Причини

Залежно від причини захворювання, виділяють наступні форми стоматиту:

  • Травматичний. Є наслідком одноразової чи хронічної травматизації слизової оболонки ротової порожнини. До нього можуть призвести:
    • опіки гарячою їжею чи рідиною, хімічні опіки;
    • механічне пошкодження слизової грубою їжею (льодяниками, горіхами, насінням і так далі);
    • пошкодження слизової гострими краями зубів;
    • носіння непрофесійно встановлених брекетів, зубних протезів;
    • прикусування губ і щік;
    • куріння.
  • Інфекційний:
    • вірусний (переважно вірус герпесу, адено – та ентеровіруси);
    • бактеріальний (стрепто-, стафілококи);
    • грибковий (як правило, грибки роду Кандіда).
  • Променевий (виникає в результаті впливу на організм іонізуючого випромінювання).
  • Вторинний. Розвивається не як самостійна патологія, а на тлі якого-небудь іншого соматичного захворювання. Стоматитом можуть супроводжуватися такі хвороби:
    • злоякісні новоутворення ЛОР-органів та іншої локалізації;
    • хвороби системи травлення (гастрити, коліти та інші);
    • гельмінтози;
    • інфекційні захворювання, що призводять до зневоднення організму;
    • хвороби ендокринної системи (особливо цукровий діабет), гормональний дисбаланс при вагітності або в клімактеричний період;
    • ВІЛ/СНІД;
    • бронхіальна астма (при лікуванні гормональними препаратами);
    • анемії;
    • системні захворювання сполучної тканини (склеродермія, системний червоний вовчак та інші);
    • алергічні хвороби (реакція слизової оболонки на контакт з деякими речовинами, наприклад, з медикаментами або стоматологічними матеріалами);
    • ексудативна багатоформна еритема.

    Також стоматит може виникнути в результаті:

    • неповноцінне харчування при дефіциті в їжі вітамінів В і фолієвої кислоти, а також мікроелементів (особливо цинку і заліза);
    • недотримання правил особистої гігієни (нерегулярне чищення зубів, вживання в їжу немитих овочів і фруктів або прийому їжі брудними руками);
    • надмірної гігієни ротової порожнини (часта чистка зубів пастою з лаурилсульфатом натрію);
    • гострих і хронічних стресів;
    • прийому лікарських препаратів, що зменшують слиновиділення;
    • вживання великої кількості спиртних напоїв.

    Симптоми

    Найбільш часто зустрічається катаральний стоматит. Характеризується гіперемією (почервонінням) і набряком деяких ділянок слизової оболонки порожнини рота, хворобливістю при дотику до них або під час прийому їжі. Також має місце легка загальна слабкість, незначне підвищення температури (як правило, не більше 37.1-37.3 °С), збільшення слиновиділення, рідше – кровоточивість слизової оболонки, поява на слизовій нальоту біло-жовтого кольору, галітоз – неприємний запах з рота.

    Для початкової стадії афтозного стоматиту характерна загальна слабкість хворого, нездужання, підвищення температури тіла до субфебрильних, рідше – фебрильних значень. Слизова оболонка ротової порожнини в деяких місцях стає хворобливою, потім у них виникають виразки округлої або овальної форми, відмежовані від здорових тканин вузькою смугою червоного кольору – афти. На дні їх визначається наліт сірого або жовтого кольору. Заживають афти через 1-4 тижні, залишаючи після себе сполучнотканинні рубці.

    Виразковий стоматит виникає при відсутності своєчасного лікування катаральної форми цього захворювання або ж спочатку як самостійна патологія. Хворого турбує підвищення температури тіла, загальна слабкість, головний біль, різкий біль в області ураженої слизової під час прийому їжі (у деяких вона настільки інтенсивна, що людині стає простіше відмовитися від їжі, ніж терпіти біль). Збільшені і різко болючі регіонарні лімфатичні вузли. Як правило, яскрава клінічна картина захворювання з безліччю симптомів відзначається в ослаблених хворих дитячого та похилого віку.

    Виразково-некротичний стоматит (стоматит Венсана) розвивається при дії на слизову відразу двох бактерій – Borrelia vincentii і Bacillus fusiformis – при вираженому зниженні функції імунітету. Він характеризується глибокими виразковими дефектами (аж до кістки) і різким порушенням загального самопочуття хворого. Спочатку виразки розташовуються в області краю ясен, по мірі прогресування процесу поширюються на інші ділянки слизової оболонки порожнини рота. Уражені тканини поступово відмирають, що супроводжується неприємним запахом гнилі з рота.


    Принципи діагностики

    Лікар ставить діагноз «стоматит» вже на підставі скарг пацієнта, даних анамнезу її захворювання і життя та результати об’єктивного огляду порожнини рота. Цього достатньо для того, щоб виявити хворобу. Подальший діагностичний пошук буде спрямований на виявлення причини стоматиту – якого інфекційного фактора чи системного захворювання, одним з проявів якого став запальний процес в порожнині рота. Для цього пацієнту можуть бути призначені:

    • ПЛР мазка слизової для виявлення вірусу герпесу або грибка роду Кандида;
    • бакпосів мазка на живильне середовище з метою виявлення на ній колоній бактерії, що викликала стоматит;
    • при підозрі на системну патологію – консультації терапевта, ендокринолога, гастроентеролога, ревматолога і інших фахівців, а також обстеження, яке вони вважатимуть за необхідне призначити.

    Лікування

    Першим лікувальним заходом при стоматиті є професійна гігієнічна чистка, суть якої полягає у видаленні зубного каменю і нальоту (у них, як відомо, міститься велика кількість бактерій). Також стоматолог усуває інші проблеми ротової порожнини, які могли б спровокувати розвиток стоматиту (зокрема, санує зуби, уражені карієсом), і рекомендує хворому відмовитися від чищення зубів пастами, що містять лаурилсульфат натрію.

    Наступний етап лікування – вплив на системні захворювання, проявом яких міг стати стоматит. Цим займаються доктора терапевтичних спеціальностей, використовуючи відповідні препарати і маніпуляції.

    Місцеве лікування стоматиту направлено на знеболення та ліквідацію запального процесу на слизовій рота. Хворому можуть бути призначені:

    • обробка елементів висипу противірусними препаратами (интерфероновая мазь, Герпевір, Зовіракс і так далі) – при вірусну природу захворювання (у ряді випадків місцеве лікування поєднують з системним прийомом противірусних препаратів);
    • протигрибкові засоби (якщо має місце стоматит грибкової природи (кандидозний) – ністатинова мазь, Микозон та інші);
    • антисептичні і протизапальні таблетки для розсмоктування, гелі та спреї (Інгаліпт, Винилин, Камістад, Евкаліпт М, Хлоргексидин та інші);
    • полоскання порожнини рота антисептичними препаратами (Лізоамідаза, Бікармінт, Фурацилін і так далі);
    • при тяжкому перебігу стоматиту доведеною бактеріальної природи – антибіотики у таблетованій чи ін’єкційній формі (амоксицилін, цефуроксим, цефтріаксон та інші);
    • препарати з анестезуючою ефектом (Лідокаїн Асепт, Гексорал табс, з народних засобів – сік каланхое) – зменшують хворобливість і запобігають травматизацію, покриваючи уражені ділянки слизової тонкою захисною плівкою;
    • антигістамінні засоби (препарати цетиризину, лоратадину та інші) допомагають зменшити набряклість слизової, а також полегшують стан хворого при стоматиті алергічної природи;
    • препарати, які стимулюють процеси регенерації в уражених тканинах (стоматологічна паста Солкосерил, масло обліпихи).

    Якщо стоматити часто розвиваються і протікають важко, значить ведуча причина хвороби так і не виявлена, а також, можливо, мають місце суттєві порушення в роботі імунної системи. В таких випадках хворому слід пройти всебічне обстеження, включаючи консультацію імунолога та імунограму, а потім, ймовірно, і курс лікування імуномодулюючими препаратами (виключно за рекомендацією імунолога).

    Дієта при стоматиті

    При цьому захворюванні хворому під час їжі слід дотримуватись принципів щадіння слизової порожнини рота:

    • не вживати холодні або гарячі продукти; вся їжа повинна бути обов’язково в комфортному для слизової теплому вигляді;
    • віддавати перевагу м’яким, пюреподібних і рідких страв (щоб виключити додаткову травматизацію ураженої слизової);
    • виключити продукти з великою кількістю смакових добавок, а також кислі, гіркі, гострі, копчені страви;
    • не вживати алкоголь (етиловий спирт – додаткова хімічна травма для пошкодженої слизової).

    Раціон страждає стоматитом людини повинен бути повноцінним, збалансованим, багатим всіма необхідними вітамінами, мікроелементами, амінокислотами, а також містити велику кількість рідини – води, компотів, чаю.

    Засоби народної медицини

    Вони можуть бути використані для лікування стоматиту, але не як самостійний засіб, а в якості складової комплексної терапії. При цьому захворюванні можуть бути рекомендовані:

    • настойка квіток календули;
    • настоянка звіробою;
    • настій листя шавлії;
    • кора молодого дуба;
    • відвар листя евкаліпта;
    • сік каланхое;
    • спиртова настоянка прополісу.

    Фізіотерапія

    Лікування фізичними факторами при стоматиті призначають тоді, коли виявлено фактор, що став причиною цієї патології. Переважно його застосовують при хронічному рецидивуючому афтозний стоматит. Метою фізіотерапії в даній клінічній ситуації є знеболюючу та протизапальну, антибактеріальну/антисептичний, що стимулює відновні процеси в уражених тканинах дію, а також зниження чутливості організму до дії несприятливих зовнішніх факторів.

    Можуть бути використані такі методи физиолечения:

    • ультрафіолетове опромінення;
    • ультразвукова терапія;
    • ультрафонофорез;
    • терапія лазерним випромінюванням;
    • магнітотерапія;
    • аерозольтерапія;
    • лікування мінеральними водами.

    Переважно застосовувати не місцеве лікування, а загальна дія фізичного фактора на організм, що сприяє підвищенню імунної реактивності останнього. Якщо має місце хронічний стоматит, що протікає з частими загостреннями, в період між ними, у фазу ремісії, пацієнтові призначають загальне опромінення організму ультрафіолетом. Проводять його курсами, повторюючи 2 рази в рік. Також в ремісії захворювання хворому показаний електрофорез з магнієм, ультразвукова терапія на область наднирників і шийних симпатичних вузлів.

    Якщо в порожнині рота пацієнта візуалізуються афти, проводять:

    • у першу добу або навіть у продромальний період – лазеротерапію (впливають до 5 хвилин на кожну афту; загальна тривалість сеансу не більше 10 хвилин);
    • опромінення уражених ділянок ультрафіолетом з наступним впливом їм же на комірцеву зону і область наднирників; афти опромінюють кожен день; в першу процедуру пацієнт отримує 1 биодозу, в наступну – 2 біодози, потім 3 і так далі; курс лікування становить до 6 сеансів для кожної афти;
    • місцеву дарсонвалізацію;
    • аэроионотерапию;
    • аэрозольтерапію з новокаїном або ингалиптом;
    • гідротерапію мінеральними водами.

    У розвивається стадію захворювання, а також ослабленим хворим на будь-якій стадії патологічного процесу призначають терапію лазерним випромінюванням низької інтенсивності. Тривалість експозиції від 0,5 до 5 хвилин, залежно від клінічної ситуації. При епітелізації афти терапію припиняють. Як правило, для цього потрібно близько 10-13 процедур.

    У короткий термін знизити активність запального процесу і прискорити епітелізація дефектів слизової допоможе магнітотерапія. Крім того, вона підсилює ефект препаратів, які застосовують шляхом аплікацій. Методика проста: перед процедурою хворий обробляє порожнину рота розчином перекису водню або іншого антисептичного розчину, потім фахівець на область афт або виразок накладає тампони з лікарським препаратом і розміщує над шкірою щік індуктор пульсуючого магнітного поля. Тривалість процедури становить від 15 до 20 хвилин, проводять їх 1 або 2 рази на добу, лікувальний курс включає в себе до 15 впливів.

    Прогноз і профілактика

    За умови виявлення причини захворювання і своєчасного адекватного лікування прогноз при стоматиті сприятливий – хвороба зникає безслідно. При недостатньому чи пізно розпочатому лікуванні можлива хронізація процесу, загострення якої періодично будуть доставляти дискомфорт пацієнта. У важких випадках можливий розвиток системних ускладнень захворювання – прогноз несприятливий.

    Щоб запобігти розвиток стоматиту, слід забезпечити порожнини рота правильний догляд, вести здоровий спосіб життя, уникати стресів і регулярно проходити профілактичні огляди у терапевта та стоматолога – це дозволить діагностувати захворювання на ранній стадії та вжити заходів для їх усунення.

    Висновок

    Стоматит – це запальне захворювання слизової оболонки порожнини рота. Він може являти собою як самостійну патологію, так і протікати вдруге, як прояв якого-небудь системного процесу. Лікування стоматиту насамперед повинно бути спрямоване на усунення його причини, а також включати в себе місцевий вплив протизапальних, знеболюючих засобів і терапії фізичними факторами, методики якій допомагають зменшити біль і запалення, прискорити процеси регенерації уражених тканин і підвищити стійкість організму до дії несприятливих зовнішніх факторів.

    Своєчасно розпочате повноцінне лікування за умови відомої причини стоматиту у короткий термін призведе до одужання.

    Лікар-стоматолог розповідає про стоматиті у дорослих:

    Лікар-педіатр Е. О. Комаровський розповідає про стоматиті у дітей:

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя