Таблиця введення прикорму при грудному вигодовуванні – орієнтир для мам

Можливість для жінки годувати дитину грудьми стільки, скільки йому може знадобитися – ідеальний варіант для обох: перш за все, при грудному вигодовуванні до року (і навіть трохи довше), краще зберігається психологічний і емоційний контакт матері і дитини. Крім того, малюк отримує з материнським молоком всі необхідні йому речовини: відомо, що склад молока змінюється в залежності від віку дитини, адже організм матері сам регулює цей процес, а тому жінка менше переживає за здоров’я і розвиток своєї дитини, якість споживаної їм їжі і проблеми, пов’язані з введенням нових продуктів харчування в його раціон.

Відразу зазначимо, що, якою б не була кількість і якість молока матері, мова не йде про виключно грудному вигодовуванні, без жодної альтернативи: починаючи приблизно з 6-ти місяців, будь-якій дитині потрібно більш широкий спектр речовин, ніж може дати грудне молоко – і тому існує приблизна таблиця введення прикорму, в якій враховано основні потреби зростаючого організму. Однак, не варто бездумно слідувати всім зазначеним у таблиці даними: це лише орієнтовні дані, і коригувати їх потрібно, в залежності від індивідуальних потреб дитини.

Основні правила введення прикорму

Таблиця введення прикорму при грудному вигодовуванні – орієнтир для мамКрім додаткового постачання організму дитини речовинами, необхідними йому для подальшого розвитку, введення прикорму має і суто технічне значення: крім смоктання, маляті необхідно поступово опановувати нові прийоми харчування – інакше в подальшому можуть виникнути проблеми з пережовуванням і проковтуванням їжі.

Основна трудність в цей період полягає в тому, що, при введенні прикорму, потрібно прагнути максимально довго зберегти грудне вигодовування: у молоці матері містяться необхідні речовини, які продовжують формувати нервову систему дитини, його імунітет і мозкову діяльність і завдання годуючої матусі полягає в тому, щоб знайти необхідний баланс у харчуванні малюка.

При складанні нового раціону харчування дитини, потрібно пам’ятати про деякі найбільш важливих моментах:

  • Будь-який вид першого прикорму необхідно вводити поступово, акцентуючи увагу на фізіологічних реакціях організму – колір і консистенцію стільця, загальне самопочуття дитини і його настрій: вчасно помічені негативні наслідки вживання в їжу продуктів, що не підходять вашому малюкові, допоможуть виявити його індивідуальну переносимість і організувати повноцінне здорове харчування дитини;
  • При введення першого прикорму, слід дотримуватися асортименту продуктів, характерних для місцевості, в якій ви проживаєте (генетично рідних). Екзотичні овочі та фрукти краще залишити на потім: кишечник дитини може бути просто не готовий до переробки чужих для нього сполук органіки – і в цьому випадку слід прислухатися до голосу розуму, а не різних новомодних течій.
    Справді, в природі все влаштовано досить гармонійно: мікроорганізми, які беруть участь у життєдіяльності будь-яких представників флори і фауни, мають певний ареал проживання і характер їх впливу на «чужинців» прогнозувати досить складно. Як приклад, можна взяти ситуацію з подорожами людей з інших країн і навіть континентів: наш організм змушений підлаштовуватися не тільки до кліматичних умов, в які він потрапляє, але й адаптуватися до особливостей національних кухонь, характерних для цих країн – рідко хто з дорослих, в такій ситуації, не стикається з розладом травлення. Можна собі уявити, яке навантаження лягає на організм немовляти при введенні в його їжу нових продуктів, не характерних для його рідного регіону – адже при грудному вигодовуванні травна система ще знаходиться в процесі формування, вона набагато слабкіше, ніж у дорослих;
  • З особливою увагою треба ставитися і до якості продуктів, що йдуть в якості прикорму. Ідеальний варіант, коли ягоди, овочі і фрукти вирощені на власній присадибній ділянці – в цьому випадку, можна бути твердо впевненим у їх екологічної безпеки для дитини. Так і м’ясомолочна продукція зі свого обійстя набагато надійніше. Однак, в умовах сучасної урбанізації, не всі мають можливість користуватися перевагами натурального господарства. Можна, звичайно, купувати продукти на ринку, але тут доводиться покладатися на сумлінність виробників і продавців. Дитяче харчування із спеціалізованих магазинів, в цьому випадку, може стати непоганою альтернативою – але, при покупці навіть вже знайомої продукції, не слід нехтувати ретельним вивченням складу продукту, перевіркою дати випуску та наявності сертифікатів;

Дотримуючись даних таблиці прикорму, не слід ігнорувати потреби малюка в грудному вигодовуванні: якщо відразу після прикорму він тягнеться до грудей, не потрібно відмовляти йому в цьому бажанні, жорстко дотримуючись таблиці – цілком можливо, що вже насытившемуся дитині, в цей момент, просто потрібно додаткову увагу або психологічна підтримка мами.

Найбільш оптимальні методи введення першого прикорму

В якості першого прикорму можна використовувати овочі, фрукти, деякі кисломолочні продукти або злаки – чітких пріоритетів у цьому випадку немає, і кожна матуся повинна визначитися з ними сама, виходячи з потреб власного малюка і його фізіологічного стану.

Таблиця введення прикорму при грудному вигодовуванні – орієнтир для мамДовгий час існувала думка, що використання кисломолочних продуктів для першого прикорму небажано, і може зашкодити дитині. Проте, останні дослідження в цій області показали неспроможність подібних заяв: якісний нежирний домашній сир або кефір є відмінними кандидатами на роль першого прикорму. Це підтверджує і методика введення прикорму, розроблена доктором Комаровським – останнім часом, вона користується особливою популярністю серед молодих мам, так як вона легко адаптується до індивідуального режиму харчування будь-якого малюка. Принцип запропонованої педіатром схеми полягає в наступному:

  • Якщо, при віці до 6 місяців, прийняти за норму 5-ти разове харчування немовляти (або режим, якого дотримується саме ваш малюк), то годування можна позначити як:
    • Сніданок (з 6 до 7 години);
    • 2-й сніданок або ланч (10-11 год.);
    • Обід (14-15 ч.);
    • Вечеря (з 18-ти до 19-ти);
    • «нічний перекус» – незадовго до півночі.

    Послідовне заміщення грудного молока прикормом відбувається поетапно, не вносячи особливих «потрясінь» в розпорядок життя дитини і його матері, Причому, час прикорму може бути обрано будь – педіатр лише рекомендує порядок заміщення.

  • 1-ий етап( 6 місяців) – поступове заміщення прикормом 2-го сніданку (ленчу):
    • У перший день малюкові дають 3-4 ч. л.(15-20мл) дитячого нежирного кефіру, догодовують груддю;
    • Після ретельного спостереження протягом дня за реакцією організму на новий продукт, і при нормальному самопочутті малюка – всі наступні ленчі складаються з кефіру, кількість якого з кожним днем збільшують вдвічі (30-40, 60-80, 120-160мл), з обов’язковим докармливанием материнським молоком;
    • Довівши кількість кефіру до 150 -160 мл, можна починати додавати в кефір сирок (1 чайну ложку в день) – схема дії та ж, поки не буде введена повністю щоденна норма споживання в 30 м (для дитини 6-8 місяців). У результаті, 2-й сніданок повністю замінюється 150 мл кефіру і 30 г сиру.

    До 7-ми місяців харчування дитини відбувається саме в такому ритмі: при 3-4 разовому годуванні груддю — 1 прикорм.

  • 2-й етап (7 місяців) – заміщення вечері або «нічного перекусу». Принцип введення 2-го прикорму, що складається з молочно-круп’яної каші, аналогічний до попереднього етапу:
    • У перший день дитині дається 2-3 чайних ложки каші, довершуючи процес грудним вигодовуванням;
    • У наступні дні кількість каші збільшують кожен раз вдвічі – а вигодовування грудним молоком, відповідно, скорочують;
    • Обсяг каші таким чином доводять до 200 мл, поступово замінюючи нею ще одне годування.

    В якості другого прикорму краще використовувати гречану кашу і вівсянку. З обережністю – рисову (т. к. рис володіє «крепящим» властивістю). Можна спробувати рівні пропорції рису та пшона. Каші можна додавати трохи цукру – це залежить від уподобань вашої дитини. Головна умова –однорідна рідка консистенція каш і повна відсутність в них солі.

  • 3-й етап (8-9 місяців) – заміщення обідньої годування овочевими пюре або супчиками. Обов’язковою умовою для введення в раціон дитини овочів, фруктів і м’яса є наявність у дитини хоча б одного зуба – таким чином дитячий організм сигналізує про свою готовність впоратися з переварюванням «серйозної» їжі:
    • Спочатку проводиться пробне годування відваром з овочів – перевіряється реакція дитини на новий продукт харчування. При відсутності будь-яких алергічних або інших негативних наслідків, можна поступово вводити в меню протерті овочі.
    • Початкова «доза» овочів не повинна перевищувати 30-50 м, і лише поступово, по аналогії з попередніми схемами, їх кількість досягає об’єму 200 мл;
    • Через 2-3 тижні після повного заміщення овочами ще одного годування, можна починати привчання дитини до м’яса (краще використовувати біле м’ясо курки, індички або кролика). Спочатку слід зварити овочі в м’ясному бульйоні, і тільки через день-два додати в овочевий супчик протерте м’ясо;
    • Часточку круто звареного жовтка курячого яйця, додані в супчик через 3-4 дні після введення в прикорм м’яса, допоможуть визначити реакцію організму на цей продукт. Якщо на яйця у дитини алергія – краще тимчасово відмовитися від їх додавання. Якщо все нормально, то жовтком можна урізноманітнити меню дитини – головне, не переборщити (0,5 жовтка – максимальна кількість до року, та й то, — не кожен день!).

    Слід зауважити, що в цей період часу грудне вигодовування починає поступово втрачати переважну функцію в харчуванні дитини – і тим важливіше зберегти його значення в житті дитини: материнське молоко все ще надає підтримку імунної та нервової систем немовляти.

  • 4-й етап – «ростимо гурмана» Різноманітність меню дитини, яка знаходиться на грудному вигодовуванні, має дуже важливе значення: материнське молоко надає допомогу дитячому організму у виробленні антитіл, що пригнічують багато алергени, що містяться в продуктах. Помічено, що немовлята менше схильні до алергічних реакцій на продукти, що вводяться в його прикорм.

Починаючи з 9-місячного віку, в прикорм дитини можуть входити найрізноманітніші супи і пюре: за складом овочів і виду м’яса обмежень немає – лише б жирність була невисокою. З 10-ти місяців маляті вже можна готувати супи на рибному бульйоні, з використанням рослинної олії. Каші також кілька видозмінюються: вони вже більш густі, з шматочками фруктів, в них допустимо присутність невеликої кількості вершкового масла.

Вивчаючи смаки і уподобання дитини в області харчування, пропонуючи йому все більший асортимент продуктів, батькам слід завжди пам’ятати про головну свого завдання – збереження життя і здоров’я свого малюка. А тому експериментувати з екзотичною їжею і різними нововведеннями (типу «сироїдіння», «вегетаріанства» та інших) не варто – краще віддати перевагу здоровій їжі, традиційною для більшості одноплемінників.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: