Терапія запальних захворювань кишечника

При лікуванні запальних захворювань кишечника, використовується комплексний підхід, який включає дієтотерапію, використання певних груп лікарських препаратів, а також хірургічне втручання, по мірі необхідності.

Класифікація запальних захворювань кишечника

Запальні захворювання кишечника – збірний термін, який передбачає хронічні хвороби, для яких характерно деструктивне запалення стінки кишечника.

Ліки при запаленні кишечника підбираються залежно від типу захворювання. Класифікація кишкових патологій здійснюється наступним чином:

Хвороба Крона – хронічна патологія аутоімунного походження, яка може вражати будь-який відділ травного тракту (починаючи від ротової порожнини і закінчуючи анальним отвором). Для захворювання характерні раптові загострення і наступні ремісії.
Неспецифічний виразковий коліт – патологія, яка вражає слизову оболонку товстої кишки, що може спровокувати утворення виразок і некроз. Захворювання носить рецидивуючий характер. Тривалий протягом коліту може призвести до ризику розвитку раку товстої кишки.

Медикаментозне лікування

При медикаментозному лікуванні запальних захворювань кишечника використовуються наступні ліки:

Ципролет для лечения заболеваний кишечника

Антибіотикотерапія з застосуванням метронідазолу (Трихопол), при періанальному ураженні призначають ципрофлоксацин (Ципролет). Іноді можуть бути використані аминосалицилаты. Дана група препаратів покликана усунути бактерії та інші збудники запального процесу. Ефективність використання аминосалицилатов оцінюють на 2-3 тиждень використання препаратів.

При недостатній ефективності антибактеріальних препаратів, призначають кортикостероїди. Дана група ліків сприяє зменшенню запалення, усуває симптоми захворювання. Істотним мінусом є велика кількість можливих побічних ефектів, що значно зменшує можливу тривалість використання стероїдів. Терапія з використанням цієї групи медикаментів повинна бути призупинена настільки швидко, наскільки це можливо. Кортикостероїди не використовують з метою підтримання ремісії.

Імуносупресивні препарати використовують у тому випадку, коли пацієнт несприйнятливий до кортикостероїдам або є ризик розвитку частих загострень, які вимагають використання стероїдів. Імуносупресори не використовують при терапії гострого перебігу захворювання, оскільки максимальний фармакологічний ефект розвивається не раніше, ніж через кілька місяців систематичного прийому даної групи ліків. Прийом препаратів повинен здійснюється під систематичним наглядом лікаря. Щоб уникнути розвитку гомеостатичного ефекту, вимагається постійний контроль картини периферичної крові.

В якості альтернативи иммуносупрессорам можуть бути використані похідні инфликсимаба. Дана речовина може бути використано в період ремісії. Після одноразового введення препарату позитивний ефект спостерігається у 75% випадків, тривалість фармакологічної дії зберігається протягом 12 тижнів. З мінусів можна відзначити досить високу вартість препарату.

Четверта щабель лікування включає в себе використання метеотрексата при хворобі Крона, а також циклоспорину і нікотинової кислоти при виразковому коліті. Крім цього, показана дієтотерапія.

В випадку досягнення ремісії пацієнту призначають підтримуюче лікування. Ризик розвитку рецидиву значно знижується при регулярному прийомі препаратів групи аминосалицилаты у підтримуючій дозі.

Ця покрокова схема терапії може бути доповнена препаратами, які застосовуються для симптоматичного лікування:

Протидіарейні препарати: Лоперамід, Имдодиум;
Препарати, що зв’язують жовчні кислоти: Колестирамін;
Ліки, які сприяють зниженню кислотності: Омепразол (Ультоп, Омез); Фамотидин (Квамател);
Препарати – піногасники при надлишковому утворенні газів: Еспумізан;
При зневодненні організму призначають лікарські засоби, які впливають на водно-електролітний обмін: Регідрон;
Спазмолітичні препарати: Но-Шпа, Дюспаталин.

У переважній більшості випадків рецидив кишкових запалень відбувається при недотриманні запропонованої дієти. В даному випадку рекомендації щодо харчування корисні не тільки в процесі лікування, але з метою запобігання рецидиву.