Остеоартроз (ОА) – одне з найпоширеніших ревматичних захворювань. Серед всіх суглобових хвороб найбільше медико-соціальне значення має саме ОА, який визначається як «гетерогенна група захворювань різної етіології з подібними біологічними, морфологічними, клінічними проявами і наслідками, при яких у патологічний процес втягуються хрящ, субхондральна кістка, зв’язки, капсула, синовіальна оболонка і навколосуглобових м’язи» [1].
Вступ
Поширеність ОА залежить від локалізації, віку, статі, етнічних особливостей, у середньому ОА страждає майже 10% всього населення і майже 1/2 всіх пацієнтів в світі старше 50 років [2, 3]. За даними Мінздоровсоцрозвитку РФ з 2000 по 2009 р. число хворих на ОА збільшилася більш ніж в 2 рази, його поширеність (на 100 тис. населення) зросла на 51,1% за 10 років.
Основними клінічними симптомами ОА є біль у суглобах різної інтенсивності і тривалості: у 25% хворих старше 50 років біль настільки сильна, що не тільки обмежує функціональну активність, але і призводить до повної втрати працездатності [4, 5]. У літніх пацієнтів тривалість життя залежить більшою мірою від інтенсивності болю, ніж від супутніх захворювань [5].
Основна мета терапії ОА колінних суглобів (ОА КС) – мінімізація болю і поліпшення якості життя пацієнтів. Незважаючи на значний прогрес, досягнутий в останні роки в лікуванні ОА КС, проблема безпеки застосовуваних лікарських засобів (особливо у хворих літнього віку) виходить на перший план.
Останні рекомендації OARSI (Osteoarthritis Re search International Society) і Загальноросійської громадської організації «Асоціація ревматологів Росії» за терапії ОА КС регламентують застосування різних груп лікарських засобів, у тому числі локальних нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) [6, 7]. Локальні НПЗП широко застосовуються при ОА, однак, ризик розвитку системних (шлунково-кишкових і кардіоваскулярних) небажаних явищ (НЯ) досить високий [8,9]. Пошук коштів для локальної аналгезії триває, оскільки оптимальний лікарський препарат (або метод) не повинен представляти прямий або непрямий небезпеки для пацієнта і не вимагати постійного медичного спостереження [9].
Особливий інтерес викликають лікувальні пластирі, створені на основі нанотехнологій, зокрема НАНОПЛАСТ форте®, що містить магнітний шар з рідкоземельних металів і нанопорошок – індуктор довгохвильового інфрачервоного випромінювання, який має аналгетичні та міорелаксуючої дії.
До моменту початку дослідження робіт, присвячених вивченню порівняльної ефективності пластиру НАНОПЛАСТ форте® і плацебо, не проводилося.
Мета роботи полягала в оцінці ефективності, системної та локальної переносимості пластиру НАНОПЛАСТ форте® у зіставленні з пластиром – плацебо у хворих на ОА КС.
Матеріали і методи дослідження
У подвійне сліпе двотижневе проспективне порівняльне багатоцентрове рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження було включено 120 пацієнтів з ОА КС з I–III рентгенологічними стадіями за Kellgren і Lowrence. Критеріями включення в дослідження були: підписана пацієнтом інформовану згоду, інтенсивність болю в аналізованому («цільовому») суглобі не менше 40 мм за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), відсутність клінічно значимих порушень функції печінки і нирок, прийом НПЗП стабільної дозі не менше 4 тижнів до дослідження, адекватна стабільна терапія супутніх захворювань. У дослідження не включали пацієнтів з вторинним ОА та іншими ревматичними захворюваннями (ревматоїдний артрит, хвороба Бехтерева, синовіт КС, що вимагає введення кортикостероїдів), а також з тяжкими супутніми захворюваннями і ураженням шкірних покривів в області КС.
Первинним критерієм ефективності було зменшення болю у «цільовому» КС (індекс WOMAC, розділ А) не менше 50% вихідного рівня. Крім того, в процесі дослідження проводилась в динаміці оцінка розділів і З індексу WOMAC; загальна оцінка в міліметрах ефекту лікування роздільно хворим і лікарем за ВАШ, щоденна оцінка хворим інтенсивності болю в міліметрах за ВАШ. Сумарна ефективність пластиру НАНОПЛАСТ форте® проводилася на 14-й день роздільно лікарем і хворим з наступним градаціям: 1 – значне поліпшення, 2 – поліпшення, 3 – відсутність ефекту, 4 – погіршення. Потреба в прийомі НПЗП підраховувалася протягом дослідження: розраховувалися добова доза, зменшення дози або повна відміна НПЗП у зв’язку із зменшенням інтенсивності больового синдрому. Переносимість пластиру НАНОПЛАСТ форте® і пластиру-плацебо оцінювалася по частоті та вираженості (в балах від 1 до 3) локальних і/або системних НЯ. Статистична обробка отриманих результатів проведена з використанням прикладних програм Statistica.
Результати та їх обговорення
В дослідження згідно з кодом рандомізації включені 120 пацієнтів з ОА КС, по 60 хворих у 2 групах. За віком, тривалістю ОА, тривалості загострення, індексу маси тіла (ІМТ), інтенсивності болю в КС та іншими клінічними параметрами і загальної активності хвороби 2 групи були повністю співставні (див. таблицю).
Початкова характеристика WOMAC і загальної оцінки пацієнта і лікаря
Показник
Початкові значення у 120 пацієнтів
Середнє ± SD [медіана (верхній-нижній квартилі)]
У 2 аналізованих групах переважали жінки (97 хворих з II–III стадіями ОА КС (93,3%), тривалістю ОА 7,7 року і тривалістю загострення 8,9 тижнів. Середнє значення ІМТ склало 29,5 кг/м2. У 55 (73%) хворих діагностовано двосторонній ОА КС. Серед супутніх хвороб найбільш часто (57,5% випадків) спостерігалася артеріальна гіпертензія.
Частота досягнення 50% зменшення болю (подшкала А індексу WOMAC) була достовірно вище в групі активного пластиру НАНОПЛАСТ форте®, ніж у групі плацебо (38,2% і 16,7% відповідно, р=0,013; точний критерій Фішера).
Інтенсивність болю при ходьбі зменшилася тільки при використанні активного пластиру НАНОПЛАСТ форте® (р=0,05, двохфакторну аналіз ANOVA), причому достовірне зменшення болю було відзначено вже на 4-й день застосування пластиру НАНОПЛАСТ форте® (рис. 1).
Сумарний показник болю за індексом WOMAC в основній групі також достовірно зменшився: з 235,1 до 149,4 мм, що свідчить про вираженому анальгетическом ефекті пластиру НАНОПЛАСТ форте® (рис. 2). На тлі лікування в основній групі достовірно зменшилася ранкова скутість (рис. 3) і збільшилася функціональна активність (рис. 4). Загальний стан хворих за суб’єктивною оцінкою (р=0,05) і на думку лікаря (р=0,01) покращився статистично значимо. Скасування та зменшення дози НПЗП відбувалася достовірно (р=0,007; точний критерій Фішера) частіше в групі хворих, які застосовували активний НАНОПЛАСТ форте®, ніж у групі плацебо – у 23 і 7 пацієнтів відповідно, тобто майже у 1/2 хворих.
При загальній оцінці ефективності пластиру НАНОПЛАСТ форте® в основній групі у 82% пацієнтів відзначалося значне поліпшення. На тлі застосування плацебо в 52% випадків ефекту від лікування не було, 5% хворих оцінили свій стан як погіршення.
В групі активного лікування всі пацієнти повністю завершили дослідження. НЯ, пов’язаних із застосуванням пластиру НАНОПЛАСТ форте®, не виявлено. У 1 пацієнта зареєстровано загострення хронічного гастриту, що дослідники не пов’язали з використанням пластиру НАНОПЛАСТ форте®. У групі плацебо відзначалися ГРВІ (1 випадок), гіпертонічний криз (1 випадок), не пов’язані із застосуванням плацебо-пластиру. Зареєстровано 2 локальних НЯ: шкірний свербіж слабкої вираженості та алергічний дерматит. У зв’язку з останнім пластир-плацебо був скасований на 4-й день.
Висновок
Висока анальгетична активність пластиру НАНОПЛАСТ форте® сприяє поліпшенню функціональної активності пацієнтів з ОА КС. Перевагою пластиру НАНОПЛАСТ форте® є його відмінна переносимість і можливість зменшення дози або відміни НПЗП на тлі застосування пластиру. НАНОПЛАСТ форте® може бути рекомендований як самостійний метод локальної терапії при ОА КС, а також у комплексній терапії остеоартрозу.
Динаміка і достовірність відмінностей в динаміці представлена на рис. 1-4.
