Зміст статті:
Значення лікувальної фізкультури в комплексній терапії коксартрозу переоцінити складно. Це прекрасне доповнення до лікування медикаментами. Виконання вправ не вимагає від пацієнта ніяких капіталовкладень, проходження медичного обстеження і придбання дорогих ліків. Досить слідувати рекомендаціям лікаря і терпляче займатися на спеціальних тренажерах.
Користь занять на тренажерах при коксартрозі
Тренажери – одна з найважливіших частин комплексного лікування дегенеративних процесів опорно-рухового апарату людини. Вони ефективно використовуються під час реабілітації після складних переломів та інших травм кульшового суглоба.
Повністю позбавитися від патології за допомогою одних тільки тренажерів неможливо. Необхідно приймати призначені лікарські препарати, відвідувати фізіопроцедури, масаж. Але разом з цим фізичні навантаження сприяють зміцненню та розробці нижніх кінцівок, перешкоджають атрофії м’язів, допомагають повернути рухливість сочленениям і прискорити процес одужання.
Повна відсутність фізичної активності, навпаки, тільки прискорює руйнування хрящової і кісткової тканини. Але при цьому не можна безконтрольно займатися на тренажерах. Інтенсивність фізичних навантажень повинна бути розрахована лікуючим лікарем. Фахівець також підбере необхідні пристосування для кожного окремого випадку захворювання.
При коксартрозі можна займатися на велотренажері. Таке пристосування сприяє відновленню функціональних можливостей опорно-рухового апарату пацієнта, порушених через хворобу, і запобігають розвитку ускладнень, остеопорозу і контрактур.
Протипоказання до тренувань
Незважаючи на масу переваг лікування коксартрозу з використанням тренажерів, подібний метод терапії все ж має свої протипоказання:
- перенесена складна операція;
- хронічні патології внутрішніх органів;
- порушення роботи серцево-судинної системи;
- наявність міжхребцевої грижі;
- підвищений внутрішньочерепний тиск;
- гіпертонічний криз;
- період менструації.
Якщо захворювання супроводжується запальним процесом, від занять спортом варто тимчасово відмовитися. Фізичні навантаження в такому стані можуть призвести до прогресування патології і травм.
Навіть при відсутності вираженого запалення, потрібно об’єктивно оцінювати ступінь тяжкості захворювання і вибирати тренажери з безпечної для суглобів інтенсивністю навантажень. Варто пам’ятати про те, що будь-який різкий рух при коксартрозі КС може призвести до травм.
Підготовка до тренування
Часто саме нестача або повна відсутність фізичної активності призводить до розвитку дегенеративних патології кульшових суглобів. Сидячий спосіб життя стає причиною погіршення харчування зчленувань і руйнування хрящової і кісткової тканини, синовіальної мембрани і інших елементів скелета.
При цьому надмірні фізичні навантаження так само негативно позначаються на стані опорно-рухового апарату людини і часто призводять до розвитку дегенеративних змін суглобів і всього скелета. Професійні спортсмени досить часто стикаються з такими проблемами з-за високої ймовірності під час занять отримати травми, запускають патологічні процеси.
При захворюваннях кульшового зчленування вкрай важливо поступово приступати до тренувань. Перед початком занять обов’язково потрібно виконати розминку, щоб розігріти м’язи і підготувати їх до майбутніх навантажень. Після тренування повинна проводитися заминка, що сприяє розслабленню всіх груп м’язів і відновлення дихання.
Переваги і особливості занять
Всі тренажери умовно можна розділити на два виду:
- силові пристосування – використовуються для набору м’язової маси;
- кардіотренажери – спрямовані на імітацію різної рухової активності: бігу, їзди на велосипеді, спортивної ходьби.
При захворюваннях кульшових зчленувань лікарі рекомендують використовувати саме кардіотренажери. Вони дозволяють зміцнити серцево-судинну систему, відновити тонус і еластичність м’язів, позбавитися від зайвої ваги. Надлишкова маса тіла вкрай негативно позначається на стані суглобів нижніх кінцівок, так як створює додаткове навантаження на стегна, коліна і голеностоп.
Найпростіший тяговий тренажер можна виготовити самостійно, використовуючи еспандер або міцну гумку. За допомогою кронштейна пристрій кріпиться до стіни і надійно фіксується. Після цього хвора нога пристібається до эспандеру і без зусиль піднімається і опускається. Вправа виконується в положенні лежачи прямою ногою. Таке тренування розвантажує тазостегновий суглоб, при цьому напружуючи і тренуючи необхідні м’язи.
Велотренажер
Велотренажер – найпопулярніший з кардіотренажерів, широко використовується при артрозі колінного або тазостегнового суглоба. Щоб якісно імітувати їзду на велосипеді, пацієнту необхідно докладати певні зусилля.
Якщо рухливість суглоба обмежена, люди часто не можуть самостійно згинати і розгинати кінцівки. На велотренажері при випрямленні однієї ноги доводиться зігнути в коліні іншу ногу. В результаті такої роботи тренуються майже всі групи м’язів, зокрема мускулатура стегон і нижніх кінцівок.
Досить часто велотренажер використовується при коксартрозі кульшового суглоба 3 ступеня. У цьому випадку застосовуються горизонтальні тренажери. Під час занять пацієнт лежить на спині і крутить педалі. Таке положення виключає навантаження на хребет і фасеточні суглоби, але при цьому відбувається зміцнення мускулатури ніг, працюють коліна і стегна.
Бігова доріжка
Альтернативою велотренажер при коксартрозі може стати бігова доріжка, сприяє розробці кульшових суглобів. Однак займатися на такому тренажері не рекомендується людям із зайвою вагою. Імітація бігу на додаток до надлишкової маси тіла створює надмірні навантаження на серцево-судинну систему людини, що часто стає причиною прогресування захворювання. Таким пацієнтам необхідно для початку нормалізувати вагу і тільки після цього починати тренування.
Приступати до занять на біговій доріжці при коксартрозі ТБС потрібно поступово. Починати слід з ходьби, послідовно переходячи на повільний біг. За такої патології тривалість тренування не повинна перевищувати 25 хвилин.
Біг сприяє поліпшенню кровообігу і харчування уражених тканин зчленування, зміцненню мускулатури спини, допомагає підготувати і розігріти м’язи перед наступними навантаженнями.
Еліпсоїд
Еліпсоїд, або орбітрек, також досить часто використовується пацієнтами з коксартрозом. Він підходить навіть після операції ендопротезування. Цей еліптичний тренажер зовні нагадує велотренажер без коліс.
Під час тренування на ньому задіяні м’язи нижніх кінцівок, спини і плечового пояса. На еліпсоїді ноги плавно пересуваються, описуючи конус. При цьому відсутнє додаткове навантаження на хребет і нижні кінцівки, як, наприклад, при бігу або ходьбі.
Степпер
Степпер досить ефективний при лікуванні коксартрозу. Він також має зовнішню схожість з велотренажером, тільки під час тренування пацієнтам необхідно піднімати і опускати тіло. Починати займатися на степпере потрібно в щадному режимі без особливих фізичних зусиль.
Під час тренування на степпере задіяні всі групи м’язів. Тренажер оснащений педалями, які примушують рухатися стегна і коліна. Такі заняття сприяють розвитку витривалості, зміцнення серцевої мускулатури і судинного русла.
Важливою перевагою даного виду тренажера є компактність: після тренування його можна скласти і прибрати під ліжко.
Заняття на тренажерах будуть ефективними лише в тому разі, якщо до захворювання суглобів призвело відсутність необхідної рухової активності, сидячий спосіб життя, спровокував дефіцит роботи і харчування суглобових елементів.
На ранніх стадіях захворювання виконання вправ на спеціальних пристосуваннях дозволить нормалізувати стан м’язової тканини, зв’язок і сухожиль і позбутися від больового синдрому без медикаментів і операцій.
