Зміст статті:
По своїй структурі куприк – це елемент, що складається з зрощених хребців. До нього прикріплюються м’язи і зв’язки, які утримують у правильному анатомічному положенні органи сечостатевої системи і петлі товстого кишечника. До нього кріпляться і пучки великого сідничного м’яза. Куприк служить точкою опори при нахилах тулуба назад. Він допомагає перерозподіляти фізичне навантаження на тазову структуру. Травмувати цю частину нескладно, симптоми тріщини куприка після падіння відразу дають про себе знати.
Причини виникнення тріщини в куприку
Найбільш часта причина травм куприка — падіння на сідниці
Різке приземлення на сідниці – не єдиний чинник, здатний спровокувати порушення цілісності описуваного відділу хребта.
У жінок появу характерних пошкоджень стає можливим під час важких пологів: проходження через родові шляхи великого плоду досить часто викликає зміщення крижово-куприкового суглоба. У такій ситуації його кістки можуть тріснути.
Поява тріщини у літніх людей трапляється із-за розвитку остеопорозу або нестачі поживних речовин при мізерному раціоні.
Небезпечним вважається тривале монотонне вплив ударної або вібруючої сили на область куприка: їзда з тряскою, визначені умови праці.
У групі ризику спортсмени, які захоплюються зимовими видами спорту, учасники дорожньо-транспортного руху, пацієнти, у яких раніше вже був діагностований перелом хребта.
Класифікація та клінічні прояви
При травмуванні куприка можна отримати різні пошкодження: розтягнення і розрив зв’язок, забиття, підвивих і вивих, перелом без зміщення і з ним. Тріщина – явище нерідке. У медицині під цим терміном позначається незакінчений перелом. Він може бути:
- вертикальним — утворюється при надмірному згинанні і розгинанні тіла;
- горизонтальним — з’являється при падінні на сідниці;
- косим — формується внаслідок удару, вчиненого під кутом.
При довгій і частій їзді на велосипеді або верхи на коні нерідко з’являються множинні мікротріщинки. Незалежно від причини появи, описувана травма змушує людину відчувати сильні болі. Вони виникають внизу хребта, розливаються в таз, посилюються в положенні сидячи або лежачи.
При появі тріщини в куприку стає боляче ходити. Дискомфорт посилюється під час дефекації і при напрузі м’язів малого тазу. В районі травми шкіра червоніє, стає набряклою. На поверхні покриву формується гематома. Подібні прояви характерні і для інших травм нижніх відділів хребта. Звичайна людина не може самостійно зрозуміти, що з ним відбувається. Тільки лікар травматолог або хірург здатний визначити характер травми.
Діагностика та лікування
Для визначення різновиду травми потрібно звертатися до ортопеда-травматолога. На першому огляді він збирає анамнез і проводить пальпацію хворого ділянки. Це дозволяє виявити патологічну рухливість, точки хворобливості і наявність м’язового напруги. З-за схожості клінічної картини забиття та розтягнення зв’язок, тріщини і переломів необхідно обов’язково робити рентген. Виконується він у двох проекціях. Якщо така процедура малорезультативна, призначається МРТ. При наявності гематоми стає виправданим УЗД навколишніх м’яких тканин, за допомогою якого можна виключити інші внутрішні пошкодження.
Перша допомога
При підозрах на травму нижнього відділу хребта необхідно надати допомогу до приїзду лікаря. Хворого потрібно покласти у горизонтальне положення таким чином, щоб область куприка ні з чим не стикалася — на бік або на живіт. До місця пошкодження фахівці рекомендують прикласти лід або холодну грілку. При нестерпних болях можна дати анальгетик, обов’язково записати назву і дозування.
Методи терапії
При підтвердженні діагнозу пацієнту показаний постільний режим. Весь час лікування він повинен проводити в положенні на животі або на боці на твердій кушетці. Перевертатися на спину можна, якщо попередньо під нижні відділи хребта підкласти гумовий захисний коло. Любі неправильний рух може призвести до того, що тріщина перетвориться на перелом.
Не можна тужитися. Для здійснення дефекації хворим потрібно робити клізми. Таке спорожнення кишечника дозволяє зменшити навантаження на м’язи тазу.
Швидкому відновленню сприяє правильне харчування. У раціоні повинні бути присутніми продукти, у складі яких є кальцій і кремній, необхідні для зрощування кісток. Багата на ці мікроелементи зелень, риба, лісові горіхи, капуста, сир, сир, смородина, редиска і кольорова капуста.
Для усунення болю лікарі призначають анальгетики: «Диклофенак», «Мелоксикам», «Кетопрофен». Для посилення ефекту іноді одночасно ставлять ін’єкції і застосовують мазі і креми. Якщо тріщина в куприку з’явилася в результаті внутрішніх змін, проводиться етіотропне лікування, спрямоване на усунення причини формування описуваного дефекту.
Реабілітаційний період
Після того як гострий період закінчиться, в терапевтичну схему обов’язково включається:
- лікувальна фізкультура: спеціально розроблений комплекс допомагає покращити трофіку тканин, запобігти появі пролежнів, підвищити тонус м’язів, відновити мікроциркуляцію крові там, де вона була порушена;
- масаж: правильно підібрані техніки сприяють розслабленню зон, розташованих поруч з травмируемым місцем;
- процедури фізіотерапії: на першому етапі парафінові аплікації, електрофорез з кальцієм, нікотиновою кислотою і з еуфіліном, на другому етапі УФО, УВЧ, магнітотерапія;
- гірудотерапія і бальнеологічні процедури закріплюють терапевтичний результат.
Тріщина загоюється за один-два місяці. У цей період категорично заборонено прийняття гарячих ванн, різкі повороти тулуба, стрибки, активні заняття спортом, застосування мазей з зігріваючим ефектом.
Можливі ускладнення та наслідки
Будь-які тріщини обов’язково потрібно лікувати, інакше є ризик розвитку кокцигодинии посттравматичного генезу. Для неї характерно присутність постійної хронічного болю: тупий або ниючий, колючий або простреливающей. Синдром завжди посилюється при пальпації травмованої ділянки. При цьому людина сильно блідне, у нього періодично проступає піт.
Поступово формується обмеженість руху, змінюється хода, стає важко сидіти і нахилятися. Стан погіршується появою в області крижово-хребетного відділу почуття тяжкості. Запущена патологія важко піддається лікуванню. Кокцигодиния може виявлятися не відразу, через тиждень або через рік після отримання травми.
Хворі після лікування тріщини часто скаржаться на мігрень. У жінок в подальшому можуть виникнути проблеми з розродження. Ще одне неприємне ускладнення – утворення кісткової мозолі. При її наявності в сидячому положенні у людини завжди присутній дискомфорт.
Профілактика і прогноз
Уміння правильно падати – найкраща профілактика описуваного дефекту. При втраті рівноваги не можна падати на спину. Потрібно згрупуватися і перекотитися. Фахівці радять тренуватися в домашніх умовах, використовуючи м’які мати.
Потрібно постійно зміцнювати імунітет, правильно харчуватися. Деякі продукти містять елементи, які роблять хрящі та кістки міцніші. Якщо немає можливості постійно контролювати свій раціон, можна двічі на рік приймати біологічно активні добавки, в складі яких є кальцій і вітамін Д. Такі заходи не дозволять уникнути травм, але допоможуть запобігти появі тріщин з-за неполадок всередині організму. Важливо при їзді в транспорті і на конях дотримувати техніку безпеки.
Якщо є ознаки травми нижньої частини хребта, потрібно вчасно звертатися за допомогою до фахівців, домагатися правильної постановки діагнозу і призначення адекватного лікування. Дотримання рекомендацій лікаря дозволить запобігти появі небажаних наслідків. Тільки так можна зберегти здоров’я без зайвої витрати часу.
При правильному лікуванні тріщини в куприку прогнози завжди сприятливі. Повне відновлення наступає через два місяці.
