Трофічна виразка на нозі: лікування фізіопроцедурами

Термін «трофічні виразки» об’єднує в собі велику групу виразкових дефектів шкірних покривів, які є ускладненням захворювань, а також пошкодження судин і нервів, м’яких тканин. Ця патологія важко піддається лікуванню, часто рецидивує і може призводити до інвалідизації. У більшості випадків виразки розташовані на нижніх кінцівках. Трофічні виразки венозного походження зустрічаються найбільш часто, даним захворюванням страждають близько 2 % населення.

Зміст

  • 1 Причини утворення виразок
  • 2 Механізми утворення виразок
  • 3 Клінічна картина
    • 3.1 Трофічні виразки венозного характеру
    • 3.2 Трофічні виразки артеріального характеру
    • 3.3 Діабетичні трофічні виразки
    • 3.4 Гіпертонічні трофічні виразки
    • 3.5 Нейротрофічні виразки
    • 3.6 Інфекційні трофічні виразки
  • 4 Діагностика
  • 5 Лікування
  • 6 Фізіотерапевтичне лікування
  • 7 Висновок


Причини утворення виразок

Існує безліч захворювань, які при тривалому тяжкому перебігу можуть призводити до порушення живлення нижніх кінцівок, а в подальшому – до виникнення виразкових дефектів. Найбільш частими є:

  • хронічна венозна недостатність (при вродженій патології вен, варикозної хвороби, після тромбозу);
  • хвороби артерій (облітеруючий атеросклероз, ураження артерій при цукровому діабеті, артеріальній гіпертензії);
  • порушення відтоку лімфи;
  • захворювання і травми спинного і головного мозку, периферичних нервів;
  • токсичні полінейропатії;
  • травми нижніх кінцівок з ушкодженням судинно-нервових пучків, м’яких тканин (механічні, хімічні, термічні, променеві);
  • інфекційні та паразитарні хвороби (туберкульоз, лепра, сифіліс, лейшманіоз та ін).

Можливе виникнення трофічних виразок на фоні онкологічних, ревматологічних захворювань, хвороб крові, ниркової, серцевої, печінкової недостатності та ін У деяких випадках дану патологію може викликати кілька факторів, що взаємодіють між собою.

Механізми утворення виразок

В основі розладів харчування тканин і утворення дефектів лежить порушення мікроциркуляції внаслідок неадекватного відтоку чи притоку крові, підвищення тиску у венах, порушення іннервації. В результаті цього різко знижується кровообіг, розвивається гіпоксія, ішемія, некроз тканин. Бактеріальне обсіменіння тканин викликає інфекційний процес.

Клінічна картина

Захворювання має особливості перебігу залежно від причини появи трофічних виразок. Зупинимося на основних з них.

Трофічні виразки венозного характеру

При недостатності вен дефекти шкіри розташовуються на нижній третині гомілки (її внутрішньої поверхні, рідше — на задній і зовнішньої частини гомілки). Розміри виразок можуть змінюватися в процесі розвитку хвороби. При тривалому перебігу вони можуть поширюватися на всю поверхню гомілки, а також вглиб тканин до м’язів і окістя, в запущених випадках провокуючи остеомієліт. Хворобливі виразки, якщо вони глибокі й обширні, то біль може не зніматися простими анальгетиками, вона зменшується, якщо надати піднесене положення кінцівки. Виділення з виразки може бути гнійним, кров’яним, це залежить від бактеріального обсіменіння, стадії ранового процесу.

Підтверджує залежність даних порушенні від венозної недостатності наявність варикозно розширених вен, перенесених глибоких венозних тромбозів.

Трофічні виразки артеріального характеру

Частіше хворіють особи чоловічої статі похилого віку. У хворих наявні ознаки артеріальної недостатності, а саме похолодання кінцівок, оніміння, атрофія м’язів, переміжна кульгавість. Дефекти шкіри зазвичай розташовуються на стопі, при цьому зберігається пульсація великогомілкових артерій. Провокуються ці зміни травматизацією шкіри, носіння тісного взуття, переохолодженням. Біль в області виразкових дефектів посилюється при ходьбі, надання кінцівки піднесеного положення.

Діабетичні трофічні виразки

Виразкові дефекти розташовуються на кінцевих фалангах пальців стопи, можуть бути дуже глибокими і доходити до кістки, але больові відчуття практично відсутні. При цьому немає ознак судинної недостатності, але є цукровий діабет.

Гіпертонічні трофічні виразки

В основі хвороби лежить злоякісна артеріальна гіпертензія з високими цифрами артеріального тиску, частіше хворіють жінки 40-60 років. Виразки локалізуються на зовнішній поверхні гомілок (спереду або ззаду), характерне ураження обох кінцівок. Гіпертонічні вкрай хворобливі виразки, больовий синдром настільки виражений, що може приводити до психологічних розладів.

Нейротрофічні виразки

Виразкові дефекти локалізуються в зонах з порушеною іннервацією, на підошві, п’яткової кістки, зазвичай вони невеликі, але глибокі (у вигляді кратера). У зоні пошкодження порушені всі види чутливості.

Інфекційні трофічні виразки

Виразки з’являються на фоні низького імунітету, частіше у асоціальних хворих, в результаті інфікованих ушкоджень шкіри, піодермії, мікробної екземи та ін Для них характерно наявність виділень гнійного характеру і лихоманки у хворого. Розташовуватися виразки можуть по всій поверхні гомілок або концентруватися групами, супроводжуються збільшенням і хворобливістю регіонарних лімфовузлів.


Діагностика

Лікар встановлює діагноз на підставі типової клінічної картини, об’єктивного обстеження. Для уточнення природи виразок може призначатися додаткове обстеження. Обов’язковим є визначення пульсації артерій стоп. Хворим призначаються лабораторні аналізи (загальний аналіз крові, сечі, аналіз крові на цукор і біохімію). Для підтвердження судинного характеру виразок призначається ультразвукова допплерографія, ультразвукове дуплексне ангіосканування, рентгенконтрастна флебографія. Слід враховувати, що близько 15 % всіх виразок мають змішане походження.

Лікування

Лікування може проводитись як вдома, так і в стаціонарі, на це впливає тяжкість процесу. Лікувальні заходи залежать від причини захворювання, але мають певні загальні риси.

  • Всім хворим показаний спокій і постільний режим.
  • Щоденний туалет виразки, суха ватно-марлева пов’язка.
  • Системна антибактеріальна терапія (призначаються препарати широкого спектру дії – цефалоспорини, пеніциліни).
  • Неспецифічна протизапальна терапія (диклофенак, ревмоксикам, німесулід, іноді кортикостероїди у низьких дозах).
  • Десенсебилизирующая терапія (тавегіл, супрастин, цетиризин та ін).
  • Місцеве лікування (багатокомпонентні мазі з антибіотиками, кортикостероїдами, ванночки з антисептиками і ін).
  • Хірургічне лікування при відсутності ефекту від медикаментозного або в поєднанні з ним.
  • При венозних виразках обов’язковим є еластична компресія, при відсутності гнійного процесу, до повного загоєння, призначають дезагреганти (аспірин, клопідогрель, пентоксифілін), венотоніки (детралекс, троксевазин та ін), актовегін та ін. Артеріальні виразки повинні лікуватися у відділеннях судинної хірургії, лікування може бути медикаментозне (дезагреганти, антикоагулянти, простагландини та ін) і хірургічне.

    Діабетичні виразки лікуються в умовах хірургічного стаціонару, першорядне значення має нормалізація рівня глюкози. При наявності гіпертонічних виразок необхідно лікувати артеріальну гіпертензію.

    Фізіотерапевтичне лікування

    Лікування фізичними факторами спрямована на покращення мікроциркуляції та регенерації у зоні виразкового дефекту, нормалізацію притоку і відтоку крові, зменшення запалення в тканинах.

    Методи, що зменшують запалення:

    • УФО в еритемних дозах;
    • НВЧ і УВЧ-терапія.

    Методи, надають бактерицидну дію:

    • лікарський електрофорез з антибактеріальними засобами, протеолітичними ферментами (сприяє очищенню виразки від відмерлих тканин);
    • місцева дарсонвалізація;
    • аероіонотерапія місцевої дії;
    • зовнішня аерозольтерапія.

    Методи, що сприяють розширенню судин:

    • ультратонотерапия;
    • лікарський електрофорез з вазодилятаторами (нікотинова кислота, дибазол та ін);
    • інфрачервоне опромінення;
    • гальванізація.

    Методи, що сприяють процесам загоєння:

    • лазеротерапія;
    • лікарський електрофорез з адреналіном, вітамінами, цинком;
    • магнітотерапія;
    • оксигенобаротерапия;
    • ультрафонофорез з йодом, лідазу;
    • парафінотерапія;
    • лікувальний масаж.

    Загальнозміцнюючі методи:

    • повітряні ванни;
    • озонові ванни;
    • геліотерапія.

    Висновок

    У висновку хотілося б відзначити, що лікування трофічних виразок — процес тривалий і дуже складний, хворі повинні суворо дотримуватися рекомендацій лікаря. При тривалому перебігу та відсутності лікування виразки можуть малігнізуватися (ставати злоякісними).

    Програма «Школа здоров’я» на тему «Венозні трофічні виразки»:

    Програма «Будьте здорові» на тему «Трофічні виразки»:

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя