Тромбофлебіт: симптоми, причини виникнення

Одним з найбільш підступних судинних захворювань є тромбофлебіт, т. к. при залученні в патологічний процес глибоких вен ця недуга може ускладнюватися таким загрожувати життю станом, як ТЕЛА (тромбоемболія легеневої артерії).

У початковій стадії захворювання хворий може не відчувати симптомів, а при поширенні запального процесу і тромбоутворення на глибокі вени у нього можуть з’являтися тромби-емболи, які з током крові поширюються на інші органи. Передбачити їх подальше переміщення неможливо – при перекритті артерій дихальної системи може настати раптова смерть, а при ураженні магістральних судин (тромбозі) розвиваються посттромбофлебіческій синдром і хронічна венозна недостатність.

Поговоримо про симптоми і лікування тромбофлебіту, а також про причини його виникнення, знання яких вкрай важливо для профілактики.

Зміст

• 1 Що означає термін «тромбофлебіт»?
• 2 Причини
• 3 Симптоми
• 4 Гострий тромбофлебіт
• 5 Хронічний тромбофлебіт
• 6 Тромбофлебіт поверхневих вен при варикозній хворобі
• 7 Постін’єкційних тромбофлебіт
• 8 Тромбофлебіт при вагітності та в післяпологовому періоді

Що означає термін «тромбофлебіт»?

Тромбофлебітом називають запалення внутрішніх поверхонь венозних стінок, яке супроводжується утворенням в їх просвіті тромбів. Найбільш часто це захворювання вражає вени нижніх кінцівок, але іноді зустрічаються і менш поширені його форми, коли запалення вен відбувається у верхніх кінцівках, шийному чи грудному відділі.

Термін «тромбофлебіт» зазвичай застосовується фахівцями для визначення запального процесу, що зачепила тільки поверхневі вени, що знаходяться під шкірою, а в разі запалення глибоких вен лікарями частіше застосовується термін «флеботромбоз». У деяких ситуаціях спостерігається тільки запалення венозних стінок – в таких випадках пацієнту ставиться діагноз «флебіт».

Причини

Розвиток тромбофлебіту практично завжди пов’язане з впливом цілого ряду причин:

• інфікування прилеглих до відня тканин або травмування венозної стінки;
• застій крові в судинах;
• зміна складу крові;
• порушення згортання крові.

У більшості випадків тромбофлебіт розвивається на тлі варикозної хвороби. Також до розвитку хвороби можуть приводити:

• травми судин (при пункції або катетеризації вени, операціях, травмах, внутрішньовенному введенні деяких препаратів);
• нейротрофічні захворювання;
• ендокринні захворювання;
• інфекційні захворювання: грип, тонзиліт, ангіна, скарлатина, бешиха, пневмонія, карієс, туберкульоз та ін;
• місцеві гнійні процеси;
• хронічні захворювання серцево-судинної системи;
• захворювання крові;
• тривалий постільний режим;
• нерухоме положення тіла під час подорожей на літаку або автотранспорті);
• інсульт, що супроводжується паралічем кінцівок;
• онкологічні захворювання;
• радиолучевая терапія і хіміотерапія;
• вагітність і пологи;
• прийом препаратів на основі статевих гормонів (або оральних контрацептивів);
• операції в області тазостегнових суглобів;
• гінекологічні операції і аборти;
• алергічні реакції;
• зневоднення.

До групи ризику щодо високої ймовірності розвитку тромбофлебіту належать;

• пацієнти з варикозною хворобою;
• хворі, що перенесли хірургічну операцію і вимушені тривалий час дотримувати постільного режиму;
• люди, які тривало перебувають у нерухомому сидячому положенні (внаслідок професійної діяльності, тривалих переїздів на авто – або авіатранспорті);
• вагітні та жінки у післяпологовому періоді;
• люди похилого віку;
• люди, що страждають ожирінням;
• люди, які ведуть малорухливий спосіб життя.

Симптоми

Захворювання може протікати в гострій або хронічній формі.

При гострому тромбофлебіті глибоких вен в області ураження судини раптово виникає біль і набряк. У хворого значно погіршується загальний стан, підвищується температура, а при відсутності адекватного лікування захворювання стає хронічним. Хронічна форма тромбофлебіту глибоких вен супроводжується періодами загострень і протікає тривало і важко.

При гострому тромбофлебіті поверхневих вен у хворого з’являється набряклість по протяжності ураженої вени, що супроводжується гострим болем колючого характеру. В області запалення можуть бути присутні червоні смуги. Вени при промацуванні щільні і болючі. У хворого виявляються збільшені лімфовузли і підвищується температура до 38 °C. При відсутності лікування, захворювання стає хронічним і може ускладнюватися флегмону або абсцесом.

Про початковому тромбофлебіті свідчать такі ознаки:

• незначні набряки кінцівок;
• відчуття тяжкості і печіння;
• біль у ділянці литкових м’язів;
• ділянки почервоніння на шкірі.

Найбільш часто хворі звертаються за медичною допомогою при прогресуванні захворювання: збільшення набряків, поява синюшного забарвлення шкіри в області формування тромбу (як правило в області вен стегна, гомілки або щиколотки). У запущених випадках уражена кінцівка може чорніти.

Також прояви хвороби багато в чому залежать від місця локалізації тромбу і запального процесу:

• при тромбофлебіті вен гомілки, який спостерігається у 60% пацієнтів, у хворого з’являються відчуття розпирання та болі в області литкових м’язів, при опусканні кінцівки вниз вони різко посилюються, шкіра набуває сизий відтінок, дотику і здавлювання викликають посилення болю;
• при тромбофлебіті стегнової вени хворий відчуває менш виражені болі, у нього з’являється набухання вен в області паху, стегна або лонної частини, підвищується температура і розвивається набряк;
• при тромбофлебіті магістральної клубово-стегнової вени захворювання переноситься більш важко: при неповному перекриття вени тромбом хворий не відчуває різких болів, у нього з’являються дискомфортні відчуття в нижній частині живота, попереку або крижах, а при повному перекритті просвіту вени пацієнти пред’являють скарги на появу різких болів, підвищення температури до 39 °C, стрімке погіршення загального стану і симптоми загальної інтоксикації.

Гострий тромбофлебіт

Перші ознаки тромбофлебіту найбільш яскраво проявляються при гострому перебігу захворювання. У хворого з’являються скарги на такі симптоми:

• різка біль розпираючого характеру протягом всієї запаленої вени;
• шкіра в області поразки вени стає синюшного, холодної і на ній з’являється «сітка» кровоносних судин;
• підвищення температури до 38 °C.

При появі цих симптомів хворому необхідно терміново звернутися за лікарською допомогою до судинного хірурга чи лікаря-флеболога. До цього необхідно дотримувати постільний режим і не займатися самолікуванням, використовуючи різні мазі, компрес або масаж, т. к. це може сприяти відділенню тромбів від стінок вени та їх занесенню в різні органи і легкі. Також гострий тромбофлебіт може ускладнюватися білої або синьої флегмазией (венозної гангреною).

При розвитку білої флегмазии, яка провокується тромбоз стегнової або клубових вен, відбувається тромбоз клубових вен і їх колатералей. Це ускладнення виникає раптово і супроводжується:

• блокадою венозного відтоку;
• сильним болем у стегні, яка поширюється на всю кінцівку;
• значним набряком;
• блідістю шкіри;
• підвищенням температури до 38 °C і ознобом;
• напруженістю шкіри в області набряку;
• болем за довжиною клубової вени, у верхній третині стегна та над лоном;
• ослабленням пульсації периферичних артерій.

У деяких випадках біла флегмазія швидко прогресує і може за кілька днів призводити до розвитку гангрени.

При розвитку синьою больовий флегмазии, яка провокується великим тромбозом тазових вен або илеофеморального простору, у хворого блискавично з’являються такі симптоми:

• виражений і наростаючий набряк нижньої кінцівки, який поширюється на область сідниць, статевих органів, передню стінку живота;
• підвищення температури до 39-40 °C;
• синюшність шкіри (у нижніх відділах кінцівки – фіолетовий і чорний).

На 3-4 день у хворого з’являються множинні петехіальні, а потім і геморагічні висипання, що супроводжуються відшаруванням поверхневого шару шкіри, утворенням пухирів з кров’янистої смердючою рідиною. Загальний стан хворого швидко погіршується і супроводжується наростанням симптомів загальної інтоксикації, лейкоцитозом, збільшенням ШОЕ, гіповолемією, анурією і гіпотензією. Летальний результат при розвитку венозної гангрени спостерігається в 50-70% випадків (смерть настає внаслідок інтоксикації і сепсису).

Хронічний тромбофлебіт

Хронічний тромбофлебіт не супроводжується такими яскраво вираженими симптомами, як гостра форма. Хворого турбують періодичні болі в області уражених вен і незначна набряклість, які виникають після тривалої навантаження і практично зникають у спокої. Якщо хворий не поспішає звертатися за медичною допомогою, то у нього можуть розвиватися ускладнення: поразка тромбофлебітом глибоких вен, тромбоз магістральних судин, посттромбофлебіческій синдром і хронічна венозна недостатність.

Тромбофлебіт поверхневих вен при варикозній хворобі

Тромбофлебіт поверхневих вен є частим ускладненням варикозної хвороби, оскільки саме варикоз через уповільнення струму крові часто провокує формування тромбів на стінках венозних судин. При такій формі захворювання в хворого в області ураженої судини з’являється почервоніння і яскраво виражена набряклість. Відень стає напруженою, запальний процес супроводжується болем по ходу всієї вени, яка посилюється при фізичному навантаженні або дотику.

При прогресуванні захворювання запалення і набряки поширюються на більш глибокі вени. Стан хворого погіршується, у нього піднімається температура, а надалі захворювання може ускладнюватися посттромбофлебитным синдромом або ТЕЛА.

Постін’єкційних тромбофлебіт

Іноді при порушенні правил виконання компресійної склеротерапії розвивається таке ускладнення як постін’єкційних тромбофлебіт. У таких випадках відень із зниженою компресією запалюється в зоні введення склерозанта, і в її просвіті починає утворюватися тромб, який може мігрувати з током крові в легеневу артерію і приводити до ТЕЛА.

Компресійна склеротерапія може супроводжуватися утворенням интравенозных гематом, які складаються з склерозанта і згустків крові. Згодом ділянка крововиливи запалюється і призводить до розвитку постинъекционного тромбофлебіту. Також розвиток такої форми захворювання може провокуватися і травматизацією вени під час її пункції або введення катетера.

Тромбофлебіт при вагітності та в післяпологовому періоді

Під час вагітності часто розвивається варикозна хвороба нижніх кінцівок і тромбофлебіт, т. к. в цей період життя у жінок відбувається фізіологічне зміна складу крові і підвищується внутрічеревний тиск. Перша надбавка у вазі спостерігається у другому триместрі вагітності, і у багатьох майбутніх мам з’являються судинні зірочки в області гомілок, гомілок і стегон. Жінки відчувають болі і спостерігають набряки на ногах. У деяких випадках можуть виникати судоми.

Найбільша вірогідність розвитку тромбофлебіту і ТЕЛА спостерігається в перші дні після пологів, т. к. процес народження дитини викликає значну перевантаження серцево-судинної системи:

• підвищення внутрішньочеревного тиску в 2-3 рази;
• пережиму вен тазу під час проходження голівки дитини по родових шляхах;
• різке зниження тонусу вен нижніх кінцівок і їх розширення.

Вищеописані зміни призводять до порушення нормального кровообігу в ногах і провокують формування тромбів. При появі перших симптомів варикозу або тромбофлебіту вагітна обов’язково повинна пройти обстеження у флеболога і провести ряд діагностичних обстежень, які дозволять лікарю вжити заходів для попередження розвитку важких ускладнень.

Телепередача «Новий день», доктор А. Кантаровский, спеціаліст по судинній хірургії, розповідає про поверхневому та глибокому тромбофлебіті: