У дитини з рота пахне ацетоном – причини і лікування

У дитини з рота пахне ацетоном – причини і лікуванняДля переважної більшості батьків, поява запаху аміаку у дитини з рота є абсолютною несподіванкою, яка кидає їх в паніку і шок. І в даному випадку дійсно варто хвилюватися.

Виникнення такої ситуації може бути сигналом про розвиток у дитини деяких патологій внутрішніх органів і систем, які необхідно своєчасно діагностувати і лікувати з урахуванням рекомендацій лікаря.

Ігнорувати цю проблему категорично заборонено, оскільки це може призвести до серйозних наслідків як для дитини, так і для його батьків.

Основні причини

Основні причини виникнення даного стану в більшості випадків збігаються. Спровокувати появу запаху аміаку у дитини з рота можуть наступні стани:

  • Цукровий діабет. Найбільш поширеною причиною є органічні та функціональні патології підшлункової залози в результаті яких порушується вироблення гормону-інсуліну. При появі специфічного аміачного запаху, першим під підозру потрапляє цукровий діабет, який може також розвиватися в дитячому віці;
  • Суттєві зміни в раціоні харчування дитини. Досить часто можна відчувати запах ацетону з рота у дітей старше 1 року, яким батьки починають вводити в раціон домашню їжу, багату білками і жирами. Накопичення даних речовин веде до підвищеного утворення кетонів, що виражається у вигляді специфічного запаху;
  • Стрес. Розвитку цього стану може сприяти сильний стрес, який дитина переніс напередодні. Причиною стресу можуть бути негаразди в родині або сильний переляк;
  • Глисти. Наявність глистових інвазій в кишечнику дитини також може під засобом появи різкого аміачного запаху з рота;
  • Інфекція. Появі специфічного запаху з ротової порожнини дитини може бути викликано наявністю вогнища інфекції в організмі. Найчастіше це сигналізує про прогресуючу кишкової інфекції;
  • Хвора печінка. У дітей різного віку, запах ацетону з ротової порожнини може бути спровокований деякими захворюваннями печінки, такі як гепатит;
  • Погане харчування. Якщо ж організм дитини отримує недостатню кількість поживних речовин з їжею, то концентрація кетонів у крові буде стрімко наростати, і проявлятися у вигляді характерного запаху.

Ацетонемічний синдром

Цей стан слід окремо виділити, так як частота його зустрічальності дуже велика. Саме формування ацетонемічного синдрому найчастіше є причиною появи характерного аміачного запаху з рота у дитини.

Даний синдром характеризується надлишковим накопиченням кетонових тіл в організмі дитини. Основною причиною формування синдрому є нестача глюкози в організмі. Розвиток дитячого організму проходить дуже інтенсивно, і для реалізації всіх необхідних біологічних та фізіологічних процесів дитині потрібна енергія, джерелом якої є саме глюкоза.

Вичерпавши свої внутрішні запаси глюкози, організм малюка починає черпати її під засобом розщеплення глікогену і жиру. Розпад жирової молекули веде не тільки до вивільнення глюкози, але і до появи додаткових одиниць кетонових тел. Звідси можна провести логічний ланцюжок, і зрозуміти природу виникнення запаху ацетону з ротової порожнини малюка.

Крім характерного аміачного запаху, ацетонемічний синдром має ряд інших проявів, до яких можна віднести:

  • поява аміачного запаху від шкіри і сечі дитини;
  • поява нудоти і блювання, яке може повторюватися багато разів (5-6 разів на добу);
  • зневоднення організму з вираженим синдромом загальної інтоксикації організму;
  • блідість шкірних покривів, або ж навпаки, поява сумнівної рум’янцю на обличчі;
  • повне або часткове відсутність апетиту;
  • підвищення температури тіла до показників 37,5-39,0 градусів;
  • явище тахікардії або аритмії;
  • поява переймоподібних розлиті болі в животі, запори.

Спровокувати розвиток ацетонемічного синдрому можуть такі чинники:

  • пережитий напередодні сильний переляк;
  • емоційне та фізичне перенапруження;
  • біль, викликана низкою причин;
  • перевантаження організму надлишковим надходженням жирів і білків з їжею;
  • стрес.

Послужити причиною розвитку даного синдрому може також надлишок позитивних емоцій, які дитина пережив напередодні.

При відсутності належного лікування, даний синдром може спричинити за собою ряд негативних наслідків, які включають втрату свідомості і навіть кому. У разі якщо ацетонемічний синдром протікає на тлі цукрового діабету, то відсутність надходження їжі в організм протягом декількох годин може обернутися для дитини трагічними наслідками, аж до коми і летального результату.

Лікування

Якщо причиною появи аміачного запаху з рота дитини став цукровий діабет, інфекції, або глистні інвазії, то лікувати цей стан необхідно тільки під засобом усунення основної причини. Призначення відповідної терапії займається лікар-педіатр або дитячий ендокринолог.

Якщо появі даної ознаки сприяли зміни в раціоні харчування дитини, то для нормалізації стану буває досить дієти, яка передбачає знижене кількість білків і жирів.

У разі якщо причиною появи аміачного запаху став ацетонемічний синдром, то лікування даного стану зводиться до наступних дій:

  • У разі появи перших ознак розвитку синдрому (запах ацетону), дитині слід дати випити напій, що містить підвищену кількість глюкози. Для цієї мети добре підходить звичайний фруктовий компот або відвар родзинок.
  • При прогресуванні синдрому у дитини починає розвиватися блювання. У цьому випадку основним завданням є очищення кишечника. З цією метою можна застосувати будь-кишковий сорбент (активоване вугілля, 1 таблетка на 1 кг маси тіла дитини).
  • Дитині слід давати пиття кожні 10 хвилин, в кількості 1 чайній або столовій ложки. Для цієї мети можна використовувати мінеральні лужні води, солодкий чай або компот із сухофруктів.
  • Якщо протягом 3 годин блювота не припинилася, то необхідно негайно викликати швидку допомогу.

В умовах стаціонару для лікування ацетонемічного синдрому використовуються такі медикаменти, як “Дротаверин” (Но-Шпа), “Ентеросгель”, “Регідрон”.

Ключовим моментом лікування даного стану є дієта. Годувати дитину слід легко засвоюваною їжею, яка містить мінімум білків і жирів.

Займатися лікуванням такого стану, як запах ацетону з ротової порожнини повинен кваліфікований медичний фахівець, який зможе визначити справжню причину даної патології.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: